Чи вступить Швейцарія до робочої групи REPO?

Федеральна Рада, уряд Швейцарії, не бачить причин, через які Швейцарія мала б обов’язково і негайно стати членом Цільової робочої групи G7 REPO, яка поставила собі за мету пошук і заморожування активів «олігархів», які потрапили під санкції у зв’язку з війною Росії проти України. Але зі сфер бізнесу та політики все наполегливіше надходять інші сигнали.
У відповідь на запит телеканалу SRF Державний секретаріат з економічних питань (Seco, підрозділ Мінекономіки Швейцарії) вказує на те, що Швейцарія і так добре співпрацює з групою REPO, представники Швейцарії зустрічаються з її членами, включаючи американців, а також обмінюється з нею інформацією електронною поштою та телефону. Тому, на думку Федеральної ради, необхідності в тому, щоб Швейцарія справді стала членом Цільової групи REPO, наразі немає.

Проте тиск на Швейцарію з метою змусити її приєднатися до цієї цільової групи залишається значним і продовжує збільшуватися. Навесні 2023 року акредитовані у Берні посли країн «Великої сімки» (США, Франції, Італії, Німеччини, Великобританії, Канади та Японії) закликали Швейцарію проявити більше активності та вступити до робочої групи REPO. Особливо незадоволеним був посол США Скотт Міллер.

Та й загалом з-за кордону останніми місяцями постійно звучить критика на адресу спільної політики Швейцарії щодо України, особливо у зв’язку із послідовною відмовою Федеральної ради давати дозволи на реекспорт продукції швейцарського ВПК із третіх країн в Україну. У самій Швейцарії також множаться голоси на користь приєднання Берна до групи REPO. На думку Романа Штудера, нового генерального директора швейцарської Банкірської Асоціації (Schweizerische Bankiervereinigung SBVg), з погляду Асоціації причин не приєднуватись до групи дуже мало.

Тьєррі Буркарт, президент партії швейцарських лібералів FDP в інтерв’ю телеканалу SRF Зовнішнє посилання висловилося ще чіткіше: «Я не бачу причин, через які Швейцарія не повинна була б приєднатися до цієї цільової групи G7. Там у нас була б можливість викласти свою точку зору і насправді показати, наскільки ми активними в цьому питанні». За приєднання Швейцарії до REPO виступають також партії Зелених (GPS), Зелених лібералів (GLP), соціалістів (SP), а також партія Центру (Die Mitte).

Відповідно наступного тижня Національна рада (велика палата федерального парламенту) розгляне депутатську ініціативу Франциски Райзер (партія «Зелених»), в якій якраз і міститься заклик до Федеральної ради (уряду) вступити до REPO. З огляду на останні події парламентар сподівається, що велика палата схвалить цю ініціативу. На її думку, Швейцарії настав час взяти на себе міжнародні зобов’язання в плані послідовного виконання економічних санкцій, введених проти Росії, включаючи приєднання до цієї цільової робочої групи.

Проте є тут і обставини, які загрожують проблемами, на які вказують як представники FDP, так і деякі «капітани економіки» за підтримки Швейцарської народної партії (SVP). На їхню думку є не лише зовнішньополітичні міркування, згідно з якими нейтральна Швейцарія не повинна так «підставлятися» на міжнародній арені або щонайменше робити більше, ніж це необхідно. Існують також побоювання щодо того, що Швейцарії доведеться передавати за кордон більше «чутливих даних» і що вони можуть бути використані на шкоду швейцарському бізнесу.

Депутат від SVP Франц Грютер (Franz Grüter) переконаний: «Цільова група зацікавлена в отриманні доступу до економічної інформації, наприклад, даних про клієнтів сировинних компаній, і тут в гру вступають відчутні економічні інтереси, особливо США, які самі також активно працюють у цьому бізнесі». Депутат від партії «Зелених» Франциска Райзер вважає, що такий ризик явно перебільшений. «Обмін даними із США у нас існує вже давно. І тут нічого не зміниться, а от приєднання Швейцарії до групи REPO стало б насамперед важливим політичним сигналом». Президент FDP Тьєррі Буркарт більш обережний: «Приєднання до цільової групи REPO може відбутися, але лише за умови безпеки даних».

Так чи інакше, рішення про те, приєднуватися до неї чи ні, може бути ухвалене лише обома палатами. Після того, як якесь рішення буде наступного тижня ухвалено в Національній раді, це ж питання розгляне Рада кантонів (мала палата), але не раніше, ніж на зимовій сесії, тобто вже після парламентських виборів і в новому складі. Але навіть якщо Рада кантонів теж проголосує на користь приєднання до REPO, все одно, навіть у цьому випадку Федеральна рада (кабінет міністрів) не буде формально зобов’язана приєднатися до цієї структури: адже зовнішня політика є справою, що перебуває у сфері пріоритетних компетенцій уряду. При цьому зрозуміло, що політичний тиск, який чиниться на кабмін, стане ще сильнішим.