Мораторій РНБО на перевірки не гарантує бізнесу повного захисту

Черговий мораторій на перевірки бізнесу, як очікується, зменшить податковий тиск. Що досить важливо в умовах воєнного стану, коли більшість компаній приречені виживати. Втім мораторій не усуне всіх ризиків.

Про нові правила розповів голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков у черговому подкасті «Експертна думка».

Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні» (введене в дію Указом Президента від 21.07.2025 № 538/2025), податкові органи не проводитимуть планових перевірок підприємств. Це стосується більшості сфер господарської діяльності, що дозволяє бізнесу працювати без постійного ризику очікувати приходу інспектора. Разом з тим залишилися винятки: підприємства, що мають ліцензії на реалізацію підакцизних товарів, будуть контролювати і надалі. Крім того, перевірки не скасовано у випадках, коли надходять скарги на діяльність конкретного суб’єкта господарювання. Таким чином, хоча кількість контактів бізнесу з податковими та іншими контролюючими органами істотно зменшується, повністю уникнути ризику перевірок не вдасться.

А.Шабельніков також звернув увагу на дискусію щодо причин закриття фізичних осіб-підприємців. На його думку, прямого зв’язку із перевірками чи мораторієм немає. Однак у комплексі із високим податковим навантаженням та адміністративним та кримінальним тиском перевірки завжди були додатковим фактором ризику. У сукупності це підштовхує багатьох до рішення припинити діяльність. Тож мораторій виступає скоріше як запобіжник надмірного втручання.

За словами голови комітету, рішення про обмеження перевірок у період воєнного стану, яке запровадили після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, стало одним із чинників збереження економіки та забезпечило можливість бізнесу продовжувати діяльність. Такий підхід дозволив уникнути надмірного податкового тиску й забезпечити надходження до державного бюджету. У нинішніх умовах завдання держави полягає не у посиленні контролю, а у створенні сприятливих умов для функціонування підприємств, адже саме робота бізнесу є запорукою стабільного бюджетного наповнення.

Але тиск на підприємців зберігається, зокрема через можливі позапланові заходи чи порушення кримінальних проваджень. У таких умовах роль адвоката істотно зростає: він зустрічає контролюючі органи, фіксує та оскаржує неправомірні дії, супроводжує клієнта як у досудовому порядку, так і в суді. Основне завдання полягає у відстоюванні прав підприємства та збереженні його ресурсів навіть за наявності спроб тиску.