Три аспекти захисту прав увʼязнених під час судового засідання

Люди, право на свободу яких було обмежено державою в рамках кримінального провадження, мабуть найбільше стримані в можливостях захисту. Відтак, вони заслуговують на особливу увагу адвокатів. Однією з болючих проблем для увʼязнених є участь у судових засіданнях.

На дистанції

Згідно зі ст. 336 КПК судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке розташоване поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин, у разі необхідності забезпечення безпеки осіб чи наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Таким чином, ув’язнені за наявності таких підстав можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду – з місця тимчасового утримання.

Більше того, суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (ч. 6 ст. 22 КПК).

На практиці нерідко трапляються випадки, коли підозрюваний або обвинувачений позбавляється права брати участь у судовому засіданні або існують якісь об’єктивні ускладнення для відвідування суду, наприклад, за станом здоровʼя. Єдиним виходом із ситуації міг би стати відеоконферензвʼязок. Але іноді цей інструмент також не підходить служителям Феміди і суд відхиляє відповідне прохання сторони захисту. В такому випадку залишається два варіанти:  або долати ці ускладнення, або відмовитися від участі у засіданні взагалі. В першому випадку необхідно жертвувати здоровʼям, у другому – захистом інтересів.

Коли ж суд задовольняє заяву про участь ув’язненого в режимі ВКЗ із приміщення місця утримання, він нерідко стикається з поганим зв’язком, відсутністю належного технічного устаткування та іншими технічними проблемами, коли особа погано бачить та чує, що відбувається. В цьому випадку участь у засіданні перетворюється на формальність.

Як тоді повинен діяти адвокат, щоб усе ж таки забезпечити належну участь свого клієнта в судовому засіданні?

За склом

Утримання ув’язненого під час судового засідання у скляному боксі безсумнівно є більш гуманною формою, аніж залізна клітка. Але ж скло перешкоджає реалізації процесуальних прав.

Наприклад, ч. 1 ст. 20 КПК установлено, що підозрюваний та обвинувачений має право на захист, у тому числі самозахист, який полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права. Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод також гарантує право на ефективну участь у кримінальному процесі.

Водночас, у скляних боксах немає ні столу, ні ручки, ні паперу. Тож особа просто сидить і спостерігає за тим, як вирішується її доля. Все, що залишається (якщо немає захисника), – це запам’ятовувати усе, що відбувається в засіданні, аби після повернення до камери зафіксувати важливі деталі для подальшого захисту.

У зв’язку із цим адвокати активно виборюють позицію, що клієнт має сидіти у залі судових засідань поруч. Тримання у скляному боксі повинно стати винятком, що застосовується з об’єктивних підстав.

Сьогодні, коли захисник подає до суду клопотання таке клопотання, деякі судді відмовляють у його задоволені, іноді з надуманих підстав. Наприклад, адвокат має сам звертатися до конвойної служби з проханням підсилення варти для забезпечення участі ув’язненого у судовому засіданні поза межами скляного боксу. Але хто насправді має звертатися до конвойної служби з проханням підсилення варти для забезпечення участі ув’язненого під час судового засідання поза межами скляного боксу – адвокат чи суддя?

Загрози з неба

Ще однією підставою для зайвих хвилювань є забезпечення захисту ув’язнених, які перебувають у приміщенні суду, під час повітряної тривоги.

Зокрема, багато захисників стикалися з тим, що конвойна служба не відразу виводить ув’язнених, які утримуються у скляних боксах, із зали судових засідань. Фактично такі особи тривалий час проти волі вимушені перебувати у місцях, що жодним чином не захищені від ракетних обстрілів чи атак.

Складається ситуація, за якої життя, здоров’я ув’язнених осіб перебуває тривалий час у небезпеці. І захисники жодним чином не можуть допомогти їм, адже конвой так виконує свою роботу. Як же забезпечити життя та здоров’я клієнта?

***

Відповіді на питання, що повʼязані з позбавленням доступу увʼязнених до правосуддя, а також порушенням їх процесуальних та інших прав шукатимуть адвокати в рамках круглого столу «Як захистити права увʼязненого під час участі в судовому засіданні». Захід, організований комітетами НААУ з питань захисту прав людини та з питань кримінального права та процесу, відбудеться 27 вересня о 13:00. Спікери окреслять основні проблеми, поділяться власними навичками та дадуть практичні поради. Докладніше про участь у круглому столі – за посиланням.

Ганна Колесник