Європі потрібен шлях діалогу, а не нова гонка озброєнь

Чотириденний візит Папи Лева XIV до Франції завершився 28 вересня. Під час подорожі Святіший Отець зустрівся з представниками французької влади, духовенством, молоддю, постраждалими від сексуального насильства в Церкві, відвідав Париж, Люрд і Мец. Завершуючи поїздку, Папа назвав її великим духовним даром і наголосив передусім на надії, яку побачив у французькій молоді.

Однією з найпомітніших подій стала зустріч на стадіоні «Стад де Франс», де зібралися близько 80 тисяч молодих людей. За словами Лева XIV, їхня радість, ентузіазм і прагнення шукати сенс життя стали важливим знаком надії. Папа зазначив, що молодь не лише отримує надію, а й може передавати її іншим.

Водночас під час зустрічей та пресконференції на борту літака Папа говорив про проблеми, які значно виходять за межі церковного життя: війну Росії проти України, гонку озброєнь, житлову кризу, штучний інтелект, сексуальні зловживання в Церкві та місце християнства у світському суспільстві.

Особливу увагу журналісти приділили війні Росії проти України. Відповідаючи на запитання про свої слова щодо необхідності готовності до поступок заради миру, Лев XIV знову наголосив на необхідності діалогу.

Позиція Святого Престолу, за словами Папи, полягає у відмові від насильства, ненависті та логіки постійного нарощування озброєнь. Він звернув увагу на величезні кошти, які у світі витрачаються на військову промисловість, тоді як людство водночас стикається з голодом, безробіттям, нестачею житла та проблемами доступу до освіти й охорони здоров’я.

Говорячи про війну в Україні, Папа закликав сторони шукати можливості для переговорів. Він наголосив, що Церква прагне заохочувати Росію, Україну та інші держави до діалогу і пошуку шляхів припинення війни.

Цей заклик прозвучав на тлі його попередніх зустрічей із представниками України та дипломатичних зусиль Святого Престолу. Лев XIV також згадав про роботу своїх посланців, зокрема кардинала Маттео Дзуппі та архиєпископа Пола Річарда Ґаллаґера.

Водночас у своїх словах Папа поставив питання ширше за конкретний конфлікт: яким має бути майбутнє Європи з таким, що визначається дедалі більшою кількістю зброї, чи таким, що ґрунтується на міжнародному праві, переговорах і повазі до людської гідності.

Ще однією центральною темою французької подорожі стала гідність людського життя.

У Люрді Папа особливо наголосив, що життя людини зберігає свою цінність навіть у ситуаціях тяжкої хвороби, інвалідності чи страждання. Церква, за його словами, покликана бути поруч із такими людьми, допомагати їм і підтримувати їх.

Ця позиція прозвучала у Франції на тлі гострої суспільної дискусії про питання кінця життя та нещодавніх законодавчих змін.

Водночас Лев XIV пояснив, що, виступаючи на захист життя, Церква не вважає, що втручається у політику. На його думку, соціальне вчення Церкви покликане застосовувати євангельські принципи до конкретних людських ситуацій.

«Захист життя» для Католицької Церкви, таким чином, є не лише питанням законодавства, а передусім питанням моральної відповідальності суспільства за найуразливіших його членів.

Під час пресконференції Папу також запитали про житлову кризу, яка дедалі гостріше відчувається в багатьох європейських містах.

Лев XIV звернув увагу на ситуації, коли люди похилого віку або особи з інвалідністю втрачають можливість залишатися у власному домі, а молоді люди не можуть дозволити собі придбати чи орендувати житло.

Папа підкреслив, що такі проблеми не можуть бути розв’язані силами лише однієї парафії чи благодійної організації. Тут необхідна співпраця громади, Церкви та держави.

Його аргумент простий: якщо суспільство допускає ситуацію, коли літня або хвора людина опиняється без даху над головою, потрібно шукати не лише термінову допомогу, а й причини, які породжують такі випадки.

Окреме місце у французькій програмі посіла зустріч Папи із сімома людьми, які пережили сексуальне насильство в церковному середовищі.

Після зустрічі постраждалі розповіли журналістам, що говорили з Папою про системний характер зловживань. Відповідаючи на запитання журналістів, Лев XIV визнав, що окремі церковні структури могли діяти як система, допускаючи або приховуючи зловживання.

Водночас Папа наголосив, що сексуальне насильство є передусім людською проблемою, але в церковному середовищі воно набуває додаткового виміру: постраждати може не лише фізичне чи психологічне здоров’я людини, а й її віра.

Тому, за словами Папи, Церква має особливу відповідальність – слухати постраждалих, визнавати завдану їм шкоду та супроводжувати їх на шляху до зцілення.

Серед сучасних викликів, про які говорив Лев XIV у Франції, особливе місце посів стрімкий розвиток штучного інтелекту.

Папа не закликав боятися технологічного прогресу. Натомість він застеріг від ситуації, коли технології починають визначати майбутнє людини без достатнього морального та суспільного контролю.

Йдеться, зокрема, про вплив штучного інтелекту на працю, освіту, інформаційний простір та людські взаємини. Папа закликав не впадати в паніку, але водночас не ігнорувати реальні ризики.

Технологічний розвиток, на його думку, має залишатися інструментом, який служить людині, а не перетворює людину на додаток до машин.

Підсумовуючи подорож уже після повернення до Рима, Лев XIV особливо наголосив на ролі християнських цінностей та міжрелігійного діалогу в оновленні Європи.

Символом цієї подорожі Папа назвав Нотр-Дам, собор, який після руйнівної пожежі був відновлений. Для нього ця історія стала образом відродження: навіть після важких випробувань можливі відновлення, примирення та новий початок.

У Меці Лев XIV звернувся до спадщини Робера Шумана – одного з творців європейської інтеграції. У цьому контексті він говорив про Європу, яка після двох світових воєн змогла перейти від логіки постійного протистояння до співпраці.

Саме тому головний посил його французької подорожі можна побачити не лише в окремих заявах про війну, політику чи технології. Йдеться про ширше питання: на яких принципах Європа хоче будувати своє майбутнє.

Для Лева XIV відповідь пов’язана з людською гідністю, солідарністю, діалогом, відповідальністю за слабших і пошуком миру.

А отже, французька подорож стала для Папи не тільки візитом до однієї з найважливіших країн Європи. Вона стала нагодою ще раз нагадати: майбутнє континенту залежатиме не лише від його економічної чи військової сили, а й від того, наскільки Європа збереже здатність ставити в центр своїх рішень людину.