Патріот Сайт "ПАТРИОТ" это электронная версия одноимённой газеты, что издаётся в Житомирской области. "ПАТРИОТ" – сообщество независимых журналистов, которые вкладывают свои собственные средства в существования незаангажированного и не провластного СМИ. "ПАТРИОТ" напишет о том, о чем другие промолчат. Цель Газеты ПАТРИОТ рассказывать правду, какой бы горькой она не была. ПАТРИОТ не за украинскую власть, а за народ Украины.
“Що б не планували окупанти, ми маємо готуватися до наступної зими”, – заявив президент Зеленський. Він також твердить, що ця зима буде “найскладнішою за усі роки незалежності”.
Про найскладнішу зиму говорять і у Європі – там ціни на газ підскочили на 60%, після того, як Росія прикрутила газовий вентиль. Тож невідомо, наскільки в європейських партнерів вистачить ресурсів на допомогу Україні, повідомляє ВВС.
Водночас президент України поставив завдання урядові, щоб люди взимку “відчували нормальну роботу держави”. Для цього, за його словами, тарифи повинні залишитися незмінними.
Підготовку до зими ускладнює ще й те, що енергетики та комунальники повинні лагодити інфраструктуру, зруйновану російськими ударами.
Російські удари по українській інфраструктурі, зокрема, й енергетичній, є одними із найсерйозніших утрат за час війни. Постраждала не лише система, яка забезпечує стале постачання пального, – НПЗ, нафтобази, мережі автозаправок.
Під ударом опинилися підприємства, що видобувають газ і вугілля, атомні та теплові станції, ЛЕП та трубопроводи, якими електрика, газ та тепло надходять у домівки українців, газорозподільчі мережі та комунальні об’єкти інфраструктури.
Від 4 березня росіяни окупували найбільшу в Європі та третю за потужністю атомну станцію світу – Запорізьку АЕС. І хоча нині вона працює в енергосистемі України, росіяни регулярно погрожують тим, що повністю переберуть контроль над нею.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також заявляв про втрату Каховської гідроелектростанції, трьох теплоелектростанцій (ТЕС) та близько 40% всіх об’єктів відновлюваної енергетики.
Крім того, через бойові дії пошкоджені або зруйновані 249 об’єктів теплопостачання.
За даними міністерства енергетики, станом на кінець червня в Україні через бої без електрики понад 600 тисяч споживачів у понад 770 населених пунктах, найбільше – у Донецькій, Луганській та Харківській областях. Без газу залишаються понад 180 тисяч абонентів.
Минулого року Україна спожила 26,8 млрд кубів газу. За оцінками уряду, цього року споживання газу може становити 21-24 млрд кубів.
Нині у сховищах понад 10 млрд кубів. Як заявив прем’єр Денис Шмигаль, це більше, ніж в середньому Україна мала в цей час у 2016-2018 роках, коли у звичайних умовах готувалася до опалювального сезону.
Сама Україна, за оцінками уряду, може видобути близько 16-19 млрд кубів. Решту – близько 6 млрд кубів – доведеться імпортувати (для порівняння: у мирний час Україна зазвичай імпортувала 8-10 млрд кубів газу).
З кінця 2015 року Україна не купує газ у Росії, імпортуючи його із Європи. Проте і в “європейському” газі частка російського була досить значною. Тепер, коли Росія скоротила поставки як через Україну, так і першою гілкою Північного потоку, а ціни на газ на європейських хабах злетіли, імпортувати газ буде ще важче.
Видобуток вугілля на державних шахтах України впав приблизно на третину через окупацію територій, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Експорт вугілля заборонений, тож на початок опалювального сезону на складах має бути щонайменше 2 млн тонн, розраховують в уряді.
“Максимальний показник, який ми маємо намір накопичити, – близько 3 млн тонн вугілля на початок опалювального сезону. Таке завдання в нас поставлене перед міністерством енергетики”, – повідомив прем’єр.
Проте саме вугілля було чи не найбільшою проблемою довоєнного опалювального сезону. Тоді, у 2021, теплові станції ніяк не могли накопичити достатні запаси вугілля – вони були вчетверо меншими, ніж те, що уряд планує зараз. Це змусило уряд та приватні компанії докладали великих зусиль, аби імпортувати паливо.
Парламентський енергетичний комітет вже підтримав урядовий законопроєкт, в якому уряд пропонує заморозити тарифи на газ для населення, його розподіл, опалення та гарячу воду на довоєнному рівні. Але це коштуватиме бюджету 264 млрд грн. Із них власне “Нафтогаз” отримає 150 млрд грн, ТЕК та облгази – 76 млрд грн, місцеві бюджети – 38,2 млрд грн.
При цьому, як розраховують в уряді, 188 млрд грн має надійти від міжнародної та донорської допомоги, а решту складуть дивіденди та податок на прибуток “Нафтогазу”.
