У Володимирському патріаршому соборі вшанували ікону Божої Матері «Скоропослушниця»

У день свята в соборі була звершена Божественна літургія, а напередодні – всенічне бдіння. Богослужіння очолив настоятель Володимирського собору протоієрей Борис Табачек у співслужінні духовенства.

За богослужінням підносились молитви за Україну, щоб Господь Бог визволив нас від нашестя чужинців, зміцнив і захистив наших воїнів і подав українському народу справедливий мир і перемогу. Проповідь після запричасного стиха виголосив клірик собору протоієрей Михаїл Трускавецький.

Після літургії перед чудотворним образом Пресвятої Богородиці «Скоропослушниця» було прочитано акафіст, який завершився спільним співом духовенства і вірян молитви до Божої Матері “Царице моя, Преблага”.

Появу ікони Пресвятої Богородиці “Скоропослушниця” старці Дохіарського монастиря відносять до часів святого Неофіта, засновника обителі в Х ст. Першу свою чудотворну силу ця ікона явила в 1664 р. і це сталося за таких обставин. Перед цією чудотворною іконою був прохід, яким отці зазвичай ходили до трапезної; а трапезнику, за своєю посадою, частіше за інших приходилось ходити там не тільки вдень, але й вночі. Інколи він ходив повз цю ікону з запаленим світильником. Одного разу, монах на ім’я Ніл, проходячи вночі, за звичаєм, повз цієї ікони із запаленим світильником, почув від неї наступні слова: «В майбутньому не наближайся сюди із запаленим смолоскипом і не закопчуй Мого образу». Монах вирішив, що це жарт когось із братів, і, не сприйнявши всерйоз знамення, продовжив ходити з лучиною повз ікону. Незабаром трапезар з волі Богородиці був позбавлений зору. Тільки тоді зрозумів Ніл, як він помилився. Монах став дні й ночі молитися перед святою іконою, просячи прощення. Так тривало, поки він знову не почув голос, який сповістив про прощення й прозріння.

Але своє ім’я, відоме нам і сьогодні, образ отримав згодом. За переказами, Божа Матір вимовила, що ікона її з цієї пори іменуватиметься Скоропослушницею, бо “швидку всім, хто молиться до неї, буду являти милість і виконання прохань”. Таким чином, це єдина серед сотень ікон Богородиці, ім’я якій дала сама Пресвята Владичиця.

З часу явлення чудодійної сили від ікони Богоматері «Скоропослушниця» з числа братії обирається благоговійний і досвідчений монах, який постійно знаходиться біля образу Богоматері і звершує вранці і ввечері молебні. Крім цього увечері кожного вівторка і четверга перед чудотворною іконою братія монастиря Дохіар звершує особливий спів Богородиці «параклісіс». Під час цього молебню твориться молитва за здоров’я усіх православних християн та за мир у всьому світі. У храмі на честь цієї ікони двічі на тиждень звершується Божественна Літургія. Монахи безперестанно наглядають за лампадами, які висять перед чудотворним ликом Богородиці, щоб їхнє світло ніколи не загасало.

За весь цей час тут звершилось чимало чудес і зцілень. Багатьом сліпим Пресвята Богородиця дарувала прозріння, калікам знову повертала можливість ходити, розслаблені отримували дар підніматися з ліжка. Благодать від цієї ікони спасала кораблі від затоплення.

До цього часу перед іконою моляться за духовне прозріння, під час різних хвороб, при онкозахворюваннях, просять про допомогу і годування молоком немовляток, моляться також за дітей і сиріт. І найперше моляться «Скоропослушниці», коли не знають, як краще себе повести в тій чи іншій життєвій ситуації. Просять за все, що є добре і благе та принесе користь ближньому, взиваючи: «Радуйся, Всеблага Скоропослушнице, що прохання наші на благо виконуєш!»