Чи виправдовує пропуск процесуального строку факт закінчення дії КЕП?

Процесуальні строки стимулюють усіх заінтересованих осіб добросовісно ставитися до виконання своїх обовʼязків, а також гарантують додержання принципу правової визначеності. А поновлення строків без достатніх підстав порушує право на справедливий суд.

У питанні визначення поважності причини пропуску строків цікавою може бути позиція Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладена у  постанові від 08.01.2025 у справі № 372/5201/23, де в скаржника закінчився строк дії кваліфікованого електронного підпису.

Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження, критично оцінивши наведені доводи щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема, щодо того, що строк дії КЕП закінчився та він не міг зайти до особистого кабінету в «Електронному суді».  Не погоджуючись із такою позицією, стороною було подано касаційну скаргу.

У КЦС виходили з того, що за правилами ЦПК апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 3 ст. 357).

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовʼязків цивільного характеру. І практика ЄСПЛ щодо застосування цієї статті визнає, що доступ до суду не є абсолютним. Національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд. Але такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Верховний Суд виснував, що обставини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, викладені у поданому особою клопотанні, не можуть бути враховані як поважні причини з огляду на наступне. Відповідно до розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає копії електронних примірників судових рішень у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обовʼязкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обовʼязкової реєстрації та використання електронних кабінетів у ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Згідно з ч. 5 ст. 14 ЦПК суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Верховний суд вказав, що скражник, який був присутній на судовому засіданні та достовірно був обізнаний про результати ухваленого рішення, не був позбавлений можливості ознайомитися з повним текстом оскаржуваного рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Разом з тим він не обґрунтував наявність обставин, які обʼєктивно перешкоджали йому своєчасно поновити строк дії його кваліфікованого електронного підпису або отримати новий, а з наданих ним доказів вбачається, що строк дії його КЕП минув навіть до ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

З цих підстав касаційна скарга була залишена без задоволення.

Валерія Шкварко

секретар Комітету НААУ з питань цивільного права та процесу