Як нові карткові ліміти від НБУ вплинуть на громадян та бізнес

Боротьба з «дропами»

Головна мета обмежень НБУ — протидія так званим дропам — особам, які за винагороду передають реквізити своїх карток третім особам для проведення незаконних трансакцій. В Україні масштаби проблеми з використанням «дропів» є значними. Оскільки їх діяльність часто імітує звичайні фінансові трансакції, їх виявлення є складним.

Згідно з даними найбільших банків, у 2024 році вже було розірвано ділові стосунки з понад 80 тис. клієнтів через участь у таких схемах. Щорічний обсяг трансакцій через картки «дропів» оцінюється в близько 200 млрд грн.

У НБУ зазначають, що проблема незаконних карткових переказів є не лише нагальною, але й комплексною. А тому самої лише постанови НБУ, щоб її розв’язати, недостатньо. Власне, рішення Нацбанку має дати час парламенту ухвалити зміни до законів.

У НБУ очікують, що за час, поки діятимуть обмеження, вдасться:

запровадити правові норми, які дозволять притягати до відповідальності «організаторів та свідомих учасників протиправних схем»;

створити реєстр, в якому збиратимуть інформацію про клієнтів, «картки яких були використані в протиправних схемах»;

внести зміни до законодавства, які розширять регуляторні повноваження НБУ так, щоб він міг оперативно обмежувати діяльність гравців ринку, які «не забезпечують ефективну боротьбу з наявними та новими схемами»;

посилити вимоги до автоматизованих систем банків, а також напрацювання «індикаторів, правил та моделі виявлення нетипової поведінки клієнтів».

У звʼязку із цим варто пригадати нещодавно підписаний Президентом закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг» №3994-IX, який передбачає збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства та забезпечує умови для оперативного обміну даними з кіберполіцією.

Обмеження і винятки

Ліміт у 150 тис. грн. стосується фізичних осіб, які здійснюють перекази з однієї банківської картки на іншу. Це включає як внутрішньобанківські, так і міжбанківські перекази.

З 1 жовтня цього року кожен банк в Україні підсумовує для кожної фізособи всі її перекази приватним особам за всіма її рахунками — гривня/ інвалюта. У сумі за місяць не повинно перевищувати 150 тис. грн. Щойно операції вийдуть на цей рівень, наступні проводки в рамках p2p-переказів (за номером картки) будуть автоматично заблоковані.

Ліміт по p2p-платежах у 150 тис. грн. стосується лише українських карток. Не має значення, де людина перебуває фізично — вдома чи за кордоном.

Втім, НБУ передбачив кілька важливих винятків, коли українець зможе робити перекази фізособам на суму понад 150 тис. грн. на місяць:

якщо перекази проходять за номерами рахунків — з IBAN однієї особи на IBAN іншої (коли не використовується 16-значний номер картки). Ліміту немає, можна сплачувати будь-яку суму;

коли людина перераховує гроші сама собі — проводить перекидання між власними рахунками. Але це працює лише в рамках одного банку, коли банк бачить, на кого оформлено картку;

коли власник рахунку офіційно зареєстрований як волонтер, він може проводити перерахування без обмежень;

якщо людина зможе офіційно підтвердити банку розмір місячного доходу вище 150 тис. грн., то зможе проводити p2p-платежі вже не на 150 тис. грн./міс., а на суму цього доходу.

***

Для більшості українців зміни не стануть значною проблемою, оскільки середній обсяг переказів з картки на картку зазвичай не перевищує нового ліміту. Нацбанк уважає, що він не торкнеться 98% українців.

Водночас нововведення може мати вплив на бізнеси, які активно використовують карткові перекази для оплати товарів і послуг. Такі підприємці очевидно шукатимуть альтернативні методи платежів або будуть звертатися до банків для погодження індивідуальних лімітів.

Матеріал опубліковано у виданні «Закон і Бізнес».

Андрій Шабельніков

голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації