Запуск реєстру прозорості (лобістів) затягується

Схоже, що ринок лобіювання в Україні запрацює не раніше наступного року. Адже його початок привʼязаний до запуску Реєстру прозорості. І хоча вже сьогодні зрозуміло, яким буде цей реєстр, наразі затягується навіть підготовка положення про нього. Можна припустити, що й технічну частину реалізують останніми днями.

Відтермінування дії

Сфера ринку окреслена у визначенні лобіювання, що надається в законі «Про лобіювання». І термін досить складний для сприйняття: це «діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання».

Якщо це спростити до суті, то лобіювання фактично полягає у здійсненні за винагороду впливу на органи влади та їх представників з метою ухвалення рішень в інтересах третіх осіб. Схоже на корупцію, чи не так? Але принциповою відмінністю є те, що гроші за просування потрібних рішень отримуватимуть лише лобісти, але в жодному разі не чиновники! Аби забезпечити це, держава визначає суворі правила діяльності. І ключовим інструментом регулювання майбутнього ринку має стати Реєстр прозорості.

Саме тому, хоча закон і набув чинності 14 березня, його не було введено у дію. Згідно з «Прикінцевими положеннями», це має статися через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року.

Реєстр, як інформаційно-комунікаційна система, має забезпечити збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їхню звітність. При цьому доступ до такої інформації буде публічним і безоплатним. Адміністратором системи законодавець визначив Національне агентство з питань запобігання корупції.

Але порядок ведення та доступу до Реєстру прозорості ще має визначити Кабмін у положенні про цей реєстр.

Законодавчі рамки

Втім базові принципи функціонування Реєстру прозорості вже визначені в Законі «Про лобіювання». І, регламентуючи функціональні можливості, порядок ведення та доступу до реєстру, Кабмін у положенні виходитиме з рамок, уже завданих законодавцем.

А, за загальними правилами ст. 5 Закону, дані реєстру будуть відкритими й загальнодоступними, за винятком окремих випадків. Реєстр вестиметься державною та англійською мовами з використанням програмного забезпечення, розробленого відповідно до національних стандартів, що має забезпечити його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.

Усі відомості викладатимуться у форматах, доступних для автоматизованого збирання, оброблення та завантаження інформації, що в майбутньому має спростити роботу з оцінки ефективності діяльності всіх субʼєктів. Відомості вноситимуть до реєстру як працівники НАЗК як публічні реєстратори, так і самі лобісти, які забезпечуватимуть достовірність даних.

Уже відомо, яка саме інформація накопичуватиметься у реєстрі:

• відомості, що подаються особою під час набуття нею статусу субʼєкта лобіювання: дані, які ідентифікують фізичну або юридичну особу, контакти, джерела фінансування, сфера лобіювання (повний список наведено в ст. 11 закону);
• інформація про факт припинення або зупинення статусу суб’єкта лобіювання;
• звітність суб’єкта лобіювання.

Джерелом інформації реєстру визнаються відомості з публічних базових реєстрів, документи, на підставі яких вносяться відомості, а також інша довідкова інформація, отримана в результаті інформаційних обмінів.

Щоправда, у відкритій частині Реєстру прозорості не відображатиметься така інформація з обмеженим доступом, як реєстраційний номер облікової картки платника податків, серії та номера документа, що посвідчує особу, адреси задекларованого або зареєстрованого місця проживання особи, номери телефонів, адреси електронної пошти та дати народження фізичних осіб.

НАЗК зі своєї сторони буде зобовʼязане забезпечити на своєму сайті відкритий цілодобовий доступ до Реєстру прозорості – надати можливість перегляду, копіювання та роздрукування інформації, а також у вигляді набору відкритих даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення. Також засобами реєстру будуть формуватися на безоплатній основі витяги в електронній формі.

Затримки з впровадженням

Відповідний проєкт Положення про Реєстр прозорості НАЗК уже розробило й оприлюднювало для обговорення з громадськістю ще 18 квітня. Опрацювати отримані пропозиції та повідомити про результати на офіційному сайті відомства обіцяли 8 травня.

Але цього чомусь не сталося. Натомість у цей день чиновники поїхали на робочу зустріч до Американської торговельної палати в Україні (American Chamber of Commerce Ukraine), під час якої говорили про перспективи відкриття ринку лобіювання в Україні.

Керівництво НАЗК запевнило іноземних партнерів, що розуміє важливість створення Реєстру прозорості й запуску ринку лобіювання. Адже ухвалення відповідного закону було важливим елементом євроінтеграційного процесу країни. Й узгоджувальні процедури щодо розробленого процесу триватимуть до 13 травня. Втім до сьогодні результати роботи залишаються невідомими.

Наразі робота з розробки самого Реєстру прозорості триває. І до неї залучаються міжнародні партнери. Цікавою є зроблена головою НАЗК Віктором Павлущиком заява про те, що принциповою позицією відомства є невикористання бюджетних коштів на створення реєстру. Тому НАЗК активно працює над залученням міжнародної-технічної допомоги до його створення та дослідженням найефективніших шляхів побудови системи.

Але ж, за законом, фінансовими джерелами створення програмно-технічних засобів реєстру та забезпечення його функціонування є Державний бюджет України, а також інші не заборонені законом джерела.

І з принциповості очільника відомства можна припустити, що коштів на запуск реєстру держава не виділила або їхній обсяг недостатній. І НАЗК, як держатель та адміністратор реєстру, має відшукувати їх самостійно.

При цьому, за законом, право власності на програмно-технічні засоби реєстру належить державі. Саме тому можливі затримки в появі реєстру як завершеної інформаційно-комунікаційної системи.

Тож ВР, можливо, навіть буде вимушена окремим законом відтермінувати день запуску ринку лобіювання.

Матеріал опубліковано у виданні Mind.