Типові порушення прав українців в Угорщині

Про систематичні та грубі порушення прав українців в Угорщині представник НААУ у цій країні спільно з посольством готуватимуть на направлятимуть звернення і протести до центральних органів державної влади.

Про це під час робочої зустрічі домовились представник НААУ в Угорщині Віктор Ясевін (на фото ліворуч) та Перший секретар консульського відділу Посольства України в Угорщині Олександр Шапко.

В.Ясевін визначив вісім типових проблем, з якими стикаються українські громадяни в Угорщині:

1) упереджене, грубе та принизливе ставлення до громадян України з боку працівників митно-прикордонної служби Угорщини під час перетину громадянами України кордону Угорщини, особливо під час перевірки дотримання правил переміщення валютних цінностей;

2) відмова банківських установ Угорщини відкривати рахунки для громадян України, а також для угорських юридичних осіб серед учасників яких є громадяни України. Відмова мотивується внутрішніми правилами банківської установи щодо визначення рівня ризиковості клієнта банку. У даному випадку відбувається пряма дискримінація за ознакою належності до громадянства України. Парадоксальним у цій ситуації є те, що з’являється замкнуте коло, адже згідно положень законодавства Угорщини новостворена юридична особа зобов’язана відкрити банківський рахунок протягом 15 днів з дати державної реєстрації;

3) випадки протиправної вимоги зі сторони працівників ВРАЦС Угорщини та співробітників міграційної служби Угорщини, від громадян України всупереч положенням Гаазької Конвенції від 1961 року здійснити легалізацію шляхом проставлення апостиля на документи, видані Консульським відділом Посольства України в Угорщині (залишається дискусійним питання необхідності проставлення апостиля на документи, видані на території України до дати приєднання України до даної Конвенції).

4) зловживання Національною службою безпеки Угорщини з політичних мотивів правом внесення інформації про публічних осіб з числа громадян України та членів їх родин до Шенгенської інформаційної системи SIS, що обмежує права даних осіб на свободу пересування.

5) поверхневий розгляд матеріалів справ про вчинення громадянами адміністративних правопорушень та внесення даних про громадян України до SIS без встановлення вини особи у вчиненні правопорушення;

6) формальний підхід зі сторони посадових осіб угорських правоохоронних органів щодо забезпечення прав громадян України на перекладача та захисника. Практично відсутнє забезпечення гарантованого КПК Угорщини права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на переклад матеріалів кримінального провадження на мову, якою він володіє;

7) не надання належної медичної допомоги та лікування громадянам України, які утримуються у пенітенціарних закладах на території Угорщини. Формальне відношення до розгляду офіційних звернень даних осіб та їх родичів. Ситуація зазнає змін лише після звернень адвоката у необхідності проведення комплексного комісійного медичного обстеження або звернень будапештського відділення Гельсінської правозахисної групи;

8) порушення права на свободу пересування громадян України під час першочергових слідчих дій, які проводяться правоохоронними органами, шляхом обмеження свободи пересування (волі) не процесуальними засобами. Примусове, протиправне утримання осіб протягом тривалого часу у відділку поліції (інколи до 12 годин) без повідомлення даних осіб про їх процесуальний статус. Під час вчинення таких протиправних дій, співробітники угорських правоохоронних органів заборонять особі залишати приміщення поліції, не надають можливість скористуватись правом на захист, не забезпечують харчуванням, не надають можливості справити фізіологічних потреби).

Представник НААУ також розповів, що з початку повномасштабної агресії РФ проти України 2310 громадян України отримали від нього правничі консультації щодо прихистку у цій країні, документів на тимчасове проживання в Угорщині та допомоги на засадах pro bono, а також 16 юридичних осіб, які хотіли започаткувати бізнес в Угорщині.