Як у ЄС врегулюють штучний інтелект та чого чекати Україні?

Європейський Союз наближається до прийняття регламенту, який регулюватиме питання застосування штучного інтелекту. Україні також доведеться унормувати цю сферу. На який досвід варто орієнтуватися?

Про це говорили під час другого засідання робочої групи з питань правового регулювання штучного інтелекту, утвореної в Національній асоціації адвокатів України. До участі в заході долучилися представники Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації, Міністерства цифрової трансформації, Секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини, Асоціації «IT- Ukraine».

«Сьогодні ми бачимо проблеми, що виникають через діяльність продуктів, які використовують штучний інтелект. Це і підміна голосів, і підміна зображень, і підміна ідентичності особи. Таким чином порушуються майнові права людей, бізнесу, вчиняються правопорушення, – наголосив голова робочої групи, заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій. – НААУ, яка є регулятором професії в Україні і є самоврядною організацією, що об’єднує всіх адвокатів, виступила з ініціативою розпочати процес напрацювання шляхів регулювання, які б у майбутньому можна було запропонувати нашому парламенту».

Ключові положення проекту Регламенту ЄС про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act) розкрила помічник голови робочої групи Ганна Удовенко.

Штучним інтелектом пропонується позначати машинну систему, яка розроблена для функціонування з різним рівнем автономності і яка може для явних чи прихованих цілей створювати результати, такі як прогнози, рекомендації або рішення, що впливають на фізичне чи віртуальне середовище.

Метою Регламенту є сприяння впровадженню орієнтованого на людину та надійного штучного інтелекту та забезпечення високого рівня захисту здоров’я, безпеки, основоположних прав, демократії та верховенства права, а також довкілля від шкідливого впливу штучного інтелекту.

Для цього документом пропонується зокрема запровадити:

• правила для розміщення на ринку, введення в експлуатацію та використання систем ШІ;
• заборони певних практик у сфері ШІ;
• вимоги до систем ШІ з високим ступенем ризику та їх операторів;
• правила прозорості для систем, що забезпечують взаємодію з фізичними особами, розпізнавання емоцій та біометричну категоризацію, редагування зображень, відео та аудіо;
• правила моніторингу ринку, ринкового нагляду та управління;
• заходи з підтримки інновацій з особливим акцентом на SMEs та стартапи, у тому числі, щодо регуляторних сендбоксів та цільових заходів, спрямованих на зменшення регуляторного навантаження (переглянути повну презентацію проекту можна за посиланням).

Початок застосування Регламенту ЄС про штучний інтелект планується на кінець 2025 року.

Ми йдемо євроінтеграційним шляхом і Україні доведеться імплементувати Artificial Intelligence Act, що сьогодні напрацьовується для країн ЄС. Таку думку висловив голова Комітету ВР з питань цифрової трансформації Михайло Крячко. Водночас, він відзначив потребу вивчення досвіду азійських країн. «Вони пішли іншим шляхом. Це часткове регулювання або взагалі дерегуляція, – пояснив нардеп. – Зрозуміло, що вони це роблять для заохочення інвестування в їхні країни майбутніх стейкхолдерів». М.Крячко акцентував увагу на тому, що не слід забувати про вітчизняних виробників, а також вивчити напрацювання Канади, де акцент зроблено на заохоченні ШІ.

Також голова парламентського комітету запропонував створити робочу групу саме на базі його комітету.

Державний експерт експертної групи з розвитку новітніх технологій та цифрових інновацій директорату цифрової економіки Мінцифри Володимир Бегей нагадав, що у них в 2020 році був створений Комітет з вивчення питань штучного інтелекту, до складу якого ввійшли розробники, науковці, дослідники. Сьогодні цей комітет налічує 53 члена. В Комітеті є декілька робочих груп і одна з них присвячена саме питанню регулювання.

«Також ми є учасниками Комітету Ради Європи з питань штучного інтелекту. Його напрацюванням буде Конвенція – рамковий документ, що юридично зобов’язуватиме розробляти і застосувати ШІ на основі стандартів Ради Європи з прав людини, демократії та верховенства права, – розповів В.Бегей. – Основна увага нашої роботи в РЄ щодо цієї Конвенції зосереджена на ключових питаннях ризиків від застосування ШІ. Результатом роботи буде прийняття на національному рівні законодавства щодо врегулювання даної сфери».

Саме це питання, за словами експерта, було предметом розгляду робочої групи при Комітеті. «Ми розглянули декілька важливих питань щодо різних форм і можливостей регулювання даної сфери. Загалом наше бачення полягає в тому, що будь-який обраний шлях має враховувати інтереси національних розробників ШІ, – відзначив представник Мінцифри. – Ми повинні розуміти, що наш рух України до Європи зобов’язує нас імплементувати закони Європейської комісії зі штучного інтелекту. Але також має враховувати думку національних виробників».

Про спільну роботу Офісу Омбудсмана, Міністерства цифрової трансформації та проекту ЄС EU4DigitalUA розповіла заступник директора Департаменту моніторингу додержання інформаційних прав Секретаріату Уповноваженого з прав людини Наталія Щербина.

«Аби підготуватися до якихось можливих викликів у сфері регулювання штучного інтелекту, перед тим, як будуть погоджені нормативно-правові акти і обрана модель регулювання, необхідні якісь рекомендації, в тому числі, з точки зору захисту персональних даних, застерегла вона. – Ми з цим проханням звернулись до наших партнерів та експертів проекту ЄС, щоб вони нам допомогли з таким дослідженням технологій ШІ на предмет захисту персональних даних. І в рамках цього дослідження буде кілька аспектів: роль ШІ в сучасному світі, вплив ШІ на права людини, законодавство та етичні аспекти захисту даних і технологій ШІ та оцінка ризиків захисту персональних даних при застосуванні ШІ». Очікується, що за результатами вивчення цих проблем будуть підготовлені рекомендації як для державних органів, так і для ІТ-компаній галузі.

Еспертність членів Національної асоціації адвокатів України, а також можливість додаткового залучення фахівців, у тому числі з-за кордону, можуть стати в нагоді для напрацювання в Україні кращих практик і їх імплементації до нашого законодавства. Таку думку висловив В.Гвоздій. «Ми всі розуміємо, що зараз перебуваємо в процесі євроінтеграційного входження. Нам потрібно максимально попрацювати для гармонізації законодавства України із законодавством ЄС. Тому можна вітати пропозицію голови профільного комітету ВР Михайла Крячка про створення робочої групи при парламенті, – прокоментував підсумки засідання заступник голови НААУ, РАУ. – Адже надзвичайно важливо, щоб ті інвестори, які прийдуть до нас, компанії та дилери, – усі вони не просто відчували комфорт, а почувалися як у розвинутих юрисдикціях».