Польща, як країна-член Європейського Союзу та стратегічного вузла транспортних маршрутів, відіграє важливу роль в системі міжнародних перевезень. Проте, незважаючи на ці переваги, існують численні проблеми, які постають перед водіями та компаніями, що здійснюють делегування на територію Польщі з третьої країни. На основі дослідження базових аспектів, викликів та соціокультурних проблем українському автоперевізнику запропоновані конкретні алгоритми по вирішенню цієї проблематики.
Делегування водіїв з третьої країни на територію інших країн, зокрема Польщі, стає невід’ємною частиною сучасних глобальних економічних та трудових відносин. Зростаюча потреба у перевезенні товарів і пасажирів, разом із розвитком транскордонних виробничих ланцюгів та логістичних мереж, призводить до збільшення кількості водіїв, які працюють за межами своїх держав. У цьому контексті важливо розглядати не лише позитивні аспекти такого делегування, але й визначити його основні проблеми та виклики.
Зокрема, після прийнятого в Польщі закону про делегування водіїв на територію цієї країни з території третіх країн, перед українським перевізником постає ряд проблемних питань. Наприклад, як правильно підготувати та делегувати водія до Польщі? Як при відсутності аналогічної законодавчої норми в національному законодавстві відповідати всім вимогам правильності делегування водія в Польщу? Наскільки такі вимоги та правила є адаптивними для українського перевізника? Всі ці питання потребують вичерпного аналізу та відповідей.
На сьогоднішній день на законодавчому рівні України не розроблено жодної норми щодо питання делегування водіїв зі сторони вітчизняних міжнародних автомобільних вантажних перевізників до Республіки Польща. Єдиною нормативною базою, яку можна досліджувати, є польська законодавча база щодо прийнятого 28 липня 2023 року в Польщі та який набув чинності з 19 серпня 2023 року Закону про делегування в країну водіїв з третіх країн, та роз’яснення до неї.
Мета цієї статті полягає в намірі не лише розглянути сучасний стан справ, але й запропонувати конструктивні рішення для оптимізації процесів делегування українських водіїв на територію Польщі, що сприятиме покращенню якості та безпеки транспортного руху та працевлаштування відповідних фахівців, уникненню штрафних санкцій за порушення норм транспортного права. Для досягнення цієї мети в статті будуть проаналізовані всі норми та правила відповідного Закону про делегування, прийнятого в Польщі, та надані конкретні рекомендації про те, як автоперевізники та водії з третіх країн зможуть максимально адаптуватись до необхідних вимог та правил щодо делегування.
19 серпня 2023 року набули чинності спеціальні положення Закону про делегування водіїв у дорожньому транспорті, який було прийнято в Польщі 28 липня 2023 року. Автоперевізники, зареєстровані в третій країні, які тимчасово делегують водіїв на територію Республіки Польща у зв’язку з договором про надання транспортних послуг, зобов’язані забезпечити їх низкою відповідних документів, що підтверджують таке делегування на територію Польщі. Ці правила поширюються на водіїв, які є працівниками іноземних компаній.
Виходячи з вищевказаного, доречним буде розглянути питання делегування водіїв до Польщі у двох, тісно пов’язаних між собою площинах:
— у площині автоперевізника;
— у площині водія.
Тобто ми вважаємо, що доцільно дослідити основні аспекти та проблематику цього питання окремо як для перевізників, так і для водіїв. Це пояснюється тим, що кожен з цих суб’єктів стикатиметься з різними проблемами, вирішення яких потребуватиме індивідуального підходу. Нижче, схематично, показані основні складові кожного з основних суб’єктів процесу делегування (рис. 1).
З точки зору автоперевізника з третьої країни (в нашій ситуації — з України), який має намір делегувати свого водія на територію Польщі, в першу чергу важливим буде визначити основні поняття та критерії, яким в обов’язковому порядку повинен відповідати цей автоперевізник.
Варто почати з обґрунтування визначення автоперевізника, що делегує водія на територію Польщі із третьої країни. По суті, це є суб’єкт підприємницької діяльності у сфері транспортних перевезень, місцезнаходження якого зареєстроване у третій країні і який тимчасово делегує водія на територію Польщі у зв’язку з наданням послуги, що стосується автомобільного транспорту.
Автоперевізники, які делегують водіїв на територію Польщі з третіх країн, стикаються з низкою складних викликів, пов’язаних з правовими, економічними та організаційними аспектами, тому доцільно визначити ключові критерії, які повинні визначати відповідальних та ефективних автоперевізників, щоб забезпечити оптимальні умови для делегування водіїв до Польщі. Серед таких можна виділити наступні критерії:
— юридичний статус та відповідність нормам;
— досвід та кваліфікації водіїв;
— фінансова стабільність;
— ефективна система управління та моніторингу;
— співпраця з місцевими органами влади.
Автоперевізники повинні мати чітко визначений юридичний статус та відповідати нормативам, що регулюють автомобільний транспорт у своїх країнах. Забезпечення відповідності цим стандартам гарантує дотримання правових вимог при делегуванні водіїв. Останніх слід вибирати з високим рівнем досвіду та належними кваліфікаціями. Це важливо для забезпечення безпеки руху та високої якості послуг в транспортній сфері. Важливим критерієм є фінансова стабільність автоперевізника. Це гарантує спроможність оплати водіям заробітної плати та виконання усіх фінансових зобов’язань (у тому числі можливих штрафів).
Автоперевізники повинні мати системи ефективного управління та моніторингу, які дозволяють контролювати роботу водіїв, забезпечувати вчасність та ефективність перевезень. Важливо, щоб перевізники підтримували конструктивну співпрацю з польськими місцевими органами влади (через об’єднання, асоціації, міністерства) та дотримувалися всіх вимог та обмежень, установлених законодавством Польщі.
Загальна відповідність вищевказаним критеріям дозволить автоперевізникам ефективно та законно делегувати водіїв на територію Польщі, сприяючи підвищенню якості перевезень та забезпеченню безпеки у дорожньому русі. У ході дослідження на основі наведених критеріїв нижче буде розглянуто низку проблем, з якими можуть стикнутися перевізники з третіх країн у процесі делегування своїх водіїв до Польщі, та надані рекомендації щодо їх вирішення.
Наступним важливим аспектом, що включає в себе законодавство Польщі, є структура обов’язків автоперевізника, який делегує водія на територію Польщі з третьої країни.
У першу чергу потрібно наголосити на тому, що автоперевізник зобов’язаний забезпечити делегованому водієві не менш сприятливі умови праці, ніж ті, що діють в Польщі. Це умови та норми, які випливають з Трудового кодексу та інших нормативних актів, які регулюють права та обов’язки роботодавців і працівників. Наприклад: винагорода за працю, безпека і гігієна праці, розмір щорічної відпустки, принцип рівного ставлення та заборони дискримінації при працевлаштуванні та інші.
При аналізі винагороди, яку отримує делегований водій від свого роботодавця, та винагороди за роботу, яка передбачена польським законодавством, проводиться порівняння загальної суми грошової винагороди перед вирахуванням податків, а не окремих елементів оплати праці. При розрахунках зарплати за роботу враховується також додаткова винагорода за делегування, яка покриває витрати, пов’язані із обов’язками водія у новому місці роботи, включаючи витрати на транспорт, харчування та проживання. У випадку, якщо законодавство, що регулює трудові відносини делегованого працівника, не визначає частину винагороди, яка компенсує реальні витрати, то вся надбавка вважається компенсацією цих фактичних витрат.
Варто зазначити, що колективні договори універсального типу, які б стосувалися всіх працівників певної професії або всіх роботодавців, не використовуються в Польщі. Колективні договори укладаються на рівні конкретного закладу праці (у відповідного роботодавця) та на вторинному рівні (у кількох роботодавців одночасно) і є обов’язковими для сторін угоди. Польська система колективних договорів не враховує загальні угоди, які б були обов’язковими за законом для всіх роботодавців. У разі укладення колективного договору в конкретному секторі він накладає зобов’язання лише на ті підприємства, які беруть участь у цій угоді. Роботодавці, які не входять у цей договір, не зобов’язані надавати працівникам такі ж умови працевлаштування, як у працівників, що працевлаштовані на аналогічному підприємстві, де діє вказаний колективний договір.
Автоперевізник із третьої країни, що направляє водія до Польщі, повинен гарантувати такому водієві найвищі стандарти умов працевлаштування. Умови винагороди для іноземного водія, якого делеговано до Польщі з третьої країни, повинні відповідати наступним вимогам:
— заробітна плата повинна перевищувати дохід, що дає право на грошові виплати з соціальної допомоги, визначених для іноземця та його сім’ї, що перебуває на його утриманні;
— заробітна плата не повинна бути меншою, ніж винагорода працівників, що виконують роботу такого самого виду або працюють на такій самій посаді та в тому самому розмірі робочого часу на території Республіки Польща;
— заробітна плата не може бути меншою, ніж 70 % середньостатистичної місячної заробітної плати (в брутто) у воєводстві, де приймаючий суб’єкт має свій офіс, оголошений Президентом Центрального Статистичного Управління, в році, що передує поданню заяви на отримання дозволу.
Наступним важливим аспектом є аналіз практичних кроків реалізації делегування водія до Польщі. Для автоперевізника з України, що хоче делегувати свого водія до цієї країни, надзвичайно актуальним та нагальним є наступне питання: Які практичні кроки необхідно реалізувати для безпомилкового вирішення цього питання? Чи існує якийсь конкретний алгоритм дій по реалізації вищевказаного завдання?
Згідно із Законом про делегування водіїв у дорожньому транспорті, який набув чинності в Польщі 19 серпня 2023 року, доцільно виділити конкретні кроки, на основі яких автоперевізник зможе почати процедуру делегування водія до Польщі (рис. 2).
У першу чергу, необхідно зареєструватись на спеціальному польському сервісному онлайн-ресурсі. Використовуючи свою електронну пошту, тут слід зробити обліковий запис підприємця. Далі автоперевізник повинен придбати кваліфікований електронний підпис (SecureDoc 2 firmy EuroCert, proCertum SmartSign, Szafir 2.0, PEM-HEART 3.9), що діятиме на території Польщі. Такий підпис можна придбати в одного із сертифікованих постачальників у Польщі. На сайті польського державного центру сертифікації можна знайти список вищевказаних постачальників. Це відкриває шлях для зручності та ефективності у виконанні обов’язку делегування, пропонуючи альтернативний спосіб забезпечення необхідних формальностей через довірену особу, яка володіє електронними підписами. Після цієї процедури потрібно підтвердити свою особу.
Далі, зайшовши у свій обліковий запис на сервісному сайті, необхідно запустити електронну послугу, що має назву «Повідомлення про делегування водія з третьої країни на територію Польщі». Заповнивши та підписавши форму кваліфікованим електронним підписом, слід відправити її через сервісний сайт до Державної Інспекції Праці Республіки Польща. У разі неможливості отримання електронного підпису ви маєте можливість виконати процедуру за допомогою повіреної особи, що володіє електронним підписом.
Таким чином, автоперевізник в обов’язковому порядку повинен забезпечити свого водія, якого він має намір делегувати до Польщі, документом під назвою «Повідомлення про делегування водія на територію Республіки Польща з третьої країни». Це також важливо з метою уникнення фінансових покарань.
Це основний документ, що засвідчує факт надання послуг з автомобільних перевезень з боку перевізника з країни, що не є членом ЄС та тимчасово направляє водія на територію Республіки Польща. Не пізніше ніж від моменту початку делегування перевізник щоразу повинен надсилати Повідомлення про делегування водія з третьої країни на територію Польщі.
У випадку порушення цієї норми з боку автоперевізника з третьої країни на нього може бути накладений грошовий штраф у розмірі від 4000 PLN (~920€) до 7000 PLN (~1 620 €) за кожну окрему невідповідність або порушення.
Повідомлення (декларація) про делегування має бути підписана автоперевізником та самим водієм. Цей документ містить всю основну інформацію про самого автоперевізника (назву, адресу проживання або адресу та місце реєстрації офісу, номер телефону, адресу електронної пошти, номер дозволу для здійснення міжнародних автоперевезень, форму перевезення, пов’язаного з делегуванням водія) та основну інформацію про водія (номер водійського посвідчення, адреса проживання, П. І. Б.).
У цьому документі також міститься інформація про транспортний засіб, за допомогою якого здійснюється перевезення (реєстраційний номер), та тип послуги перевезення (каботаж, перевезення пасажирів, міжнародні перевезення, перевезення вантажів). Підтвердження про делегування водія повинно містити дані трудового договору між перевізником та водієм, на основі якого водій здійснює рейси для перевізника, що делегує цього водія до Польщі. Також має бути вказана законодавча база, що застосовується до цього договору. За жодних умов автоперевізники не можуть вдаватись до фальсифікації або підробки вищевказаного документа.
Отже, проаналізувавши вищевказані аспекти процедури делегування водія до Польщі з третьої країни, можемо з впевненістю констатувати той факт, що з метою уникнення будь-яких труднощів та проблем, пов’язаних з цим питанням, автоперевізник має дуже відповідально поставитись до основних критеріїв, нормативної бази та практичної реалізації всіх кроків щодо якісного виконання завдань по делегуванню водія на територію Польської Республіки. Далі, на основі уже зазначених критеріїв, ми дослідимо, проаналізуємо та змоделюємо ключові проблеми, з якими автоперевізник може зіткнутись у процесі практичної реалізації делегування. Нижче наведені приклади таких труднощів та до кожного з них запропоновані конкретні рекомендації (табл. 1).
Це не вичерпний список проблем та можливих рішень, але він може допомогти автоперевізникам з третіх країн, зокрема України, адаптуватися до умов та вимог при делегуванні водіїв у Польщу.
Зокрема, автоперевізники, які делегують свого водія з третьої країни, часто можуть стикатися з питаннями щодо юридичної відповідальності та визначення правового статусу даних водіїв у Польщі. Також існує висока ймовірність порушення стандартів безпеки та режиму роботи і відпочинку в Польщі, що може призвести до фінансових збитків (штрафів) і втрати ділової репутації. Значною проблемою є імовірність фінансових труднощів, що може призвести до нездатності виконати фінансові зобов’язання перед водіями та іншими сторонами. Серйозними перешкодами для автоперевізника можуть стати залучення та збереження кваліфікованих водіїв та проблеми у встановленні ефективної співпраці з місцевими органами влади.
Розглянемо досліджуване питання з точки зору основних аспектів та проблем, що стосуються безпосередньо делегованого до Польщі водія. З точки зору визначення, водій, що є делегованим з третьої країни на територію Польщі автоперевізником, є таким, що здійснює транспортні операції з міжнародних перевезень (за винятком перевезень двостороннього типу), каботажні операції, перевезення пасажирів або вантажів двостороннього типу.
Таким чином, до вищевказаних водіїв у повній мірі застосовуються положення Закону про делегування водіїв автомобільного транспорту від 19 серпня 2023 року. Але є певні винятки, у випадку яких положення цього Закону не можуть бути застосовані до водія. При таких винятках до водіїв застосовуються положення Закону про делегування працівників у межах надання послуг від 10.06.2016. Це такі винятки:
— якщо водій є працівником підприємства або філії, до яких відноситься перевізник, що делегує водія до Польщі;
— якщо в процесі делегування водія залучене агентство найму або тимчасової зайнятості;
— якщо водій делегований з території Швейцарської Конфедерації до моменту імплементації положень Директиви 2020/1057 в рамках угоди з Європейським Союзом у внутрішній порядок правового характеру.
У випадку здійснення водієм транзитної поїздки через територію Польщі він не буде вважатися делегованим до цієї країни. Більше того, такий водій не вважатиметься навіть делегованим працівником, як зазначено в Законі про делегування працівників у межах надання послуг від 10.06.2016.
Під час делегування водія на територію Польщі він має право на винагороду (включно з надбавками за понаднормову працю) за свою працю, що є аналогічною винагороді працевлаштованого польським роботодавцем водія.
Під час проходження контролю зі сторони уповноважених на здійснення перевірки осіб делегований до Польщі водій в обов’язковому порядку повинен мати у своєму транспортному засобі відповідні документи (рис. 3).
Наявність записів з тахографа є обов’язковою відповідно до Європейської угоди (AETR) про роботу екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення. Ця угода була укладена 01.07.1970 в Женеві.
Важливою є наявність у водія паперової форми Підтвердження делегування водія на територію Польщі з третьої країни та товарно-транспортні накладні (міжнародні дозволи, форми подорожі). Всі ці документи застосовуються для підтвердження дорожньо-транспортних операцій, що здійснювались.
Якщо водій не пред’явить вищевказані документи під час перевірки з боку відповідних контролюючих органів Польщі, він підпадає під штрафну санкцію в сумі 500 польських злотих (~115 Eur).
Так само, як у випадку з дослідженням проблематики питання делегування водія до Польщі у площині автоперевізника, доцільно розглянути та структурувати основні проблеми, з якими, ймовірно, стикатиметься делегований у цю країну водій (табл. 2).
У таблиці нижче показані сфери, в яких у делегованого до Польщі водія можуть виникнути різного роду труднощі. Рекомендації, що надані з метою вирішення тої чи іншої проблеми, мають на меті полегшити адаптацію водіїв до роботи в Польщі та підвищити ефективність їхньої діяльності в новому оточенні.
Часто бувають випадки, коли делегований з третьої країни водій може стикнутися з труднощами спілкування через відсутність знання польської мови та невідомість місцевих культурних особливостей. Проблемою буде також недостатнє володіння з боку водія знаннями про трудове законодавство та соціальні права в Польщі. Він може не знати деяких особливостей щодо правил дорожнього руху в Польщі. У можливих непередбачуваних ситуаціях стану здоров’я проблемою буде неправильне розуміння системи медичного страхування та доступу до медичної допомоги в Польщі. Не менш важливими є труднощі, що однозначно виникнуть в складних ситуаціях, якщо делегований водій неправильно сприймає та розуміє інструкції роботодавця та з його боку відсутня правильна взаємодія з колегами.
Закінчення процесу делегування здійснюється за окремою процедурою. Перевізник, що делегує свого водія з третьої країни, в обов’язковому порядку повинен надіслати до Державної Інспекції Праці наступне:
1. Облік відпрацьованого водієм часу.
2. Копії записів з тахографа, товарно-транспортних накладних та підтвердження делегування.
3. Документальні записи по винагороді водія.
4. Трудовий договір.
5. Підтверджуючий документ щодо виплати заробітної плати водію.
Отже, у процесі дослідження були визначені та констатовані основні проблеми, які за різних умов можуть виникати в процесі делегування водія з третьої країни до Польщі. Аналіз проводився у двох взаємопов’язаних між собою аспектах, а саме: визначались фактори та проблеми з точку зору автоперевізника, що делегує водія, та з точки зору самого водія. По кожній конкретній проблемі були запропоновані рекомендації щодо можливого їх вирішення. Нами були узагальнені та систематизовані основні практичні кроки (алгоритм дій), які допоможуть автоперевізникам та водіям правильно взаємодіяти та відповідати всім вимогам Закону про делегування водіїв у дорожньому транспорті, що був прийнятий у Польщі 28 липня 2023 року та набув чинності з 19 серпня 2023 року.
Ми вважаємо, що на практиці не всі перевізники з третіх країн зможуть максимально швидко розібратись в питаннях делегування своїх водіїв до Польщі. Це в першу чергу зумовлено несистематизованістю інформації із зазначеного питання. Тому в цій статті ми сформулювали єдиний, чіткий та послідовний варіант подання основної інформації, яка допоможе перевізникам уникнути зайвого часу на вивчення основних аспектів, проблем та труднощів, з якими так чи інакше стикнеться автоперевізник з третьої країни та водій, якого буде делеговано на територію Республіки Польща. У статті були використані розроблені нами схематичні матеріали, основна мета яких полягає в сприянні швидшого засвоєння базових вимог польського Закону про делегування водіїв у дорожньому транспорті.
Андрій Лук’яненко
адвокат, голова Комітету НААУ з питань транспортного права