Дезертирів звільнятимуть від відповідальності за двох умов

Законодавча ініціатива з упровадження механізмів звільнення військовослужбовців Збройних Сил від кримінальної відповідальності за вчинення військового кримінального правопорушення заслуговує на підтримку. Водночас, вона містить дискусійні положення.

На це звернули увагу в Комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу за підсумками аналізу проекту Закону від 06.06.2024 №11322 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».

Документом зокрема пропонується доповнити статтю 401 КПК умовами, за яких особа, яка вперше вчинила злочин, передбачений ст. 407 (Самовільне залишення військової частини або місця служби) або ст. 408  (Дезертирство) Кримінального кодексу може бути звільнена від кримінальної відповідальності:

1) до закінчення досудового розслідування вона добровільно заявила слідчому чи прокурору про намір повернутися до військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби;

2) командир (начальник) військової частини (установи) надав згоду на продовження проходження військової служби такою особою.

За наявності цих підстав прокурор повинен буде отримувати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби підозрюваним.

Зважаючи на положення ст. 44 Кримінального кодексу, в НААУ вважають, що конструкція норми «особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності» має бути замінена на «особа звільняється від кримінальної відповідальності».

Також згода на продовження військової служби особою є повинна бути результатом позитивної оцінки командиром попередньої діяльності особи на посаді. Але у випадку, якщо згоду зможе надавати командир (начальник) будь-якої військової частини (установи), можливість досягнення мети проекту Закону є сумнівною. Крім того, такий підхід містить корупціогенні чинники.

Повністю зауваження і пропозиції НААУ до проекту закону №11322 можна переглянути за посиланням.