“Думаю, це не Мангер”: Катя Гандзюк назвала замовника свого вбивства – нове розслідування загибелі активістки

Напередодні смерт херсонська активістка Катя Гандзюк надіслала повідомлення друзям. У ньому вона припустила, що екс-голова Херсонської облради Владислав Мангер не має відношення до замаху на її життя, та називає інше прізвище. Про все це йдеться у нещодавно оприлюдненном розслідуванні журналіста Сергія Шевчука. Автор вважає, що від покарання можливо вдалося врятуватися місцевим політикам, так чи інакше пов’язаним із БПП – тодішньою партією влади.

Нагадаємо, херсонську активістку Катю Гандзюк було вбито 5 років тому. Суд першої інстанції визнав замовником голову Херсонської облради Владислава Мангера, а його спільником — помічника депутата Ставицького Олексія Левіна. Їм двом суд присудив по 10 років, родичам Гандзюк — по 5 мільйонів відшкодувань. Суспільство врешті отримало відповідь на питання “Хто замовив Катю Гандзюк”.

“Я був на більшості засідань особисто, та можу впевнено сказати, що в цій історії є білі плями. На них я сконцентрував увагу у своєму фільмі”, – каже Шевчук.

Гандзюк вказувала на Мангера та Рищука

Сама Гандзюк називала перед смертю два прізвища — голова облради Мангер та заступник голови ОДА Євген Рищук. Говорячи про причини, Катя стверджувала, що якогось особистого конфлікту з Мангером у неї не було, але напад на неї йому могли “подарувати друзі”. Чому ж Гандзюк вказувала на Рищука — не відомо. За 10 годин до своєї смерті Катерина написала в чат своїм друзям:

«Я думаю, що це не Мангер. Це – Рищук».

Це було її останнє повідомлення. Про мотиви Рищука чимало розповідав на суді діючий співробітник СБУ Олександр Макаренко.

“Взагалі слухати покази Макаренка мені особисто було цікаво ще й тому, що протягом трьох годин свідчень під присягою працівник СБУ розповідав про поточну ситуацію з Херсонським лісом”, – каже автор фільму.

Свого часу Макаренко опікувався Олешківськими лісами — штучними насадженнями, які мають захищати Херсон від піщаних буревіїв. Головним ворогом Макаренка в цій роботі був саме Рищук. Правоохоронець отримував від нього попередження, і врешті Макаренко цю боротьбу програв та був посунутий з посади.

Макаренко вказав і на інший важливий момент — Рищук та Мангер фактично були ворогами. Мангер хотів перетворити на заповідник ліс, який за даними розслідування Макаренка вирубувався бракон’єрами під наглядом Рищука. Тобто в центрі цього конфлікту — гроші. Цінний херсонський ліс, цінний херсонський пісок під деревами. Все це вирубувалося та вивозилося у промислових маштабах прямо на очах активістів. І частина активістів не могла мовчати. А серед них була і Катя.

Хоча Рищук, за показами Макаренка, і був причетний до кришування вирубки лісу, вочевидь повноважень на таку маштабну діяльність навіть у найкорумпованішого заступника голови ОДА бути не може. Для великих схем потрібні великі покровителі. У Рищука були такі друзі.

Депутат від БПП Микола Паламарчук — давній земляк Рищука. І хоча після нападу на Гандзюк вони заперечували своє спілкування, обидва жили та росли в одному Олешківському районі та були добре знайомі. До речі в цьому самому районі і рубався безцінний херсонський ліс.

Про причетність Рищука до вбивства прямо казав Олексій Левін. Зокрема, Рищук звертався до нього через активність Гандзюк. За словами Левіна, інтерес Рищука був у тому, щоб якось зганьбити активістку.

“До мене одного разу звернувся Рищук, це власник кінного клубу. Він приїхав і каже: “У мене є до тебе делікатна справа. Є така Катерина Гандзюк, треба її якось покарати — облити фекаліями чи щось таке. Я готовий за це добре заплатити”. Я сказав, що цією темою не займаюся та спитав, який його інтерес. Він каже: “Мені треба розвиватися, вона мені заважає, скрізь пхає свого носа”, – розповідав Левін ще у 2019 році.

Звичайно, ми не можемо спиратись на покази одного лише Левіна, тим більше за версією слідства саме він і був замовником. Проте є і інші покази.

Працівник СБУ Макаренко часто бував в кабінеті помічника депутата Миколи Паламарчука. Під присягою працівник СБУ розповів, як був свідком, коли Паламарчук зателефонував Павловському, після чого той сказав спільникам, що “з цією жирною” треба щось робити, бо вона постійно критикує шефа.

Ба більше. Левін згодом був присутній на зустрічі, де планувався напад. Тобто маємо два факти:

1. Левін каже, що до нього звертався Рищук, через те, що Катя йому заважає своєю діяльністю і просить її “облити фекаліями чи ще щось”;
2. Макаренко каже, що був свідком, як Павловський після дзвінка Паламарчука поставив підлеглим завдання скалічити Гандзюк.

Чи можна припустити, що Рищук не зміг знайти спільної мови з Левіним, звернувся до свого товариша Паламарчука за допомогою, а той доручив “розв’язання питання” своєму помічнику Павловському? Сам Паламарчук заперечує будь-яку участь у замаху.

Хай там як, всі три фігури пов’язані з БПП. І будь-яка критика з боку активістів у напрямку членів БПП — це мінус у рейтингу партії Порошенко.

Слідство у справі Каті Гандзюк із самого початку відрізнялося дивною недолугістю. І цьому мабуть є пояснення. Нагадаємо, зпочатку провину намагалися покласти на випадкову людину, якої навіть у місті у той час не було – Миколу Новікова. Змахлювати не вдалося через суспільний розголос та й те, що Катя своїх нападників впізнала.

Тоді стало зрозуміло, що поки Катя жива, доведеться грати в чесну, і слідство почало розробляти безпосередніх нападників. Четверо нападників вказали на Сергія Торбіна. Вже Торбін міг би вивести слідство на замовників. Він також розповів про ексцес виконавця – що Катю вбивати не планували.

Про те саме казав також безпосередній виконавець замаху Микита Грабчук: від Торбіна була вказівка побити Гандзюк, а обливання кислотою — це вже «вони самі вирішили». Під час слідкування за Гандзюк вони виявили, що Катя виходить з під’їзду та одразу сідає в машину, тож побити біля будинку вони її не могли. Грабчук не думав, що кислота призведе до таких жахливих наслідків, цілився у ноги, в підсумку опікся й сам…

Після цього суспільство почало вимагати знайти замовників. Спочатку слідство чітко сфокусувалося на фігурах Рищука та його шефа — голови ОДА Гордєєва. Проте згодом все почало потроху змінюватись.

Тривоги додалося, коли батько Гандзюк прямо заявив, що Порошенко допоміг вилучити докази на користь участі Гордєєва та Рищука у справі. Поступово Гордєєва було взагалі усунуто зі справи, а Рищука зробили простим свідком, попри те що відповідно до результатів допиту Рищука на поліграфі він до нападу був, як мінімум, причетним.

Тобто, версія батька Каті про те, що членів БПП від справи «відмазують» почала підтверджуватися дуже скоро. У 2018-2019 р. БПП мала надвисокі антирейтинги, тож ціна такого рівня скандалу була також надвисока.

Проте Мангер — з БЮТ, а Левін — помічник депутата-ляшківця. Вбивство, яке замовили БЮТівець та ляшківець замість ОПГ з членів БПП — це виглядало для влади як дуже вигідний політичний розмін.

Версію, що Мангера обрали зручною фігурою на фоні політичних подій відкрито озвучувала лідерка БЮТ Тимошенко. Проте такий “розмін” досьогодні залишається лише версією, хоча і логічною.

Херсонський «сбушник» Макаренко на суді підтвердив, що двоє свідків по справі приходили до нього «радитися»: обидва цих свідки обвинувачувалися у тяжких злочинах, але в обмін на покази проти Мангера їм була запропонована допомога. Макаренко порадив їм не давати неправдивих свідчень, але за кілька місяців свідчення були дані, а тяжкі злочини загадковим чином «випарувалися».

Це підтверджується фактами з іншої площини. Наприкінці 2019 року із пафосом на трьох бронетранспортерах затримували Павловського за обвинувачення у бандитизмі. Але відразу після дачі ним показів про Мангера справа про бандитизм не лише була закрита – зникла навіть новина про ОПГ Павловського із сайту Генеральної прокуратури.

Ще у 2019 році журналістам видання “Слідство.інфо” вдалося отримати дані про дзвінки Павловського. Виявилося, що він активно дзвонив місцевим керівникам СБУ та МВС. Проте з часом про це геть забули. А про те, що бандити займались розкраданням лісу — вже ніхто не згадує.

Як фінал — Мангер і Левін, мотиви яких спочатку в медіа навіть не розглядалися як суттєві, тепер визначені замовниками. Паламарчук, Павловський, Гордєєв та Рищук — виведені зі справи, хоча саме вони з самого початку розглядалися як головні вигодонабувачі від цієї справи.

Катя Гандзюк, вочевидь, виступала і проти Мангера і проти Гордєєва – Рищука та проти діяльності Паламарчука в регіоні. Проте навряд чи вона була б задоволена, якби дізналася, що її боротьбу, за яку вона загинула, перетворили на інструмент політичної боротьби.