Лактіонов: “Пашинські” та інша мерзота мають піти!

Андрей Лактионов, политолог, главред ПАТРИОТ

Людина я не злопам’ятна, але пам’ять в мене добра.

Майже 10 років тому в приміщенні Житомирської обласної «Батьківщини» відбувалася прес-конференція тодішнього очільника обласної організації партії «Батьківщина» Сергія Пашинського. Того дня пан Пашинський ще до початку робочого дня зареєстрував в канцелярії Житомирської облради якогось там виконавчого листа Міністерства юстиції України, за яким знімали з посади голову Житомирської обласної ради.

Виконавчий лист міністерства юстиції виявився дещо сумнівним, адже дата реєстрації того міністерського листа в Києві співпала з датою реєстрації цього листа в обласній раді в Житомирі. Але міністерство юстиції в Києві працює з 9-ої ранку, а лист міністерства був зареєстрований ще о 8.50 ранку того ж дня вже у Житомирі.

Тобто, лист міністерства юстиції спочатку було зареєстровано у Житомирі, а вже потім, через 10 хвилин, цей лист було видано міністерством України в Києві. Ось така халепа трапилась з тим листом Пашинського, про що я, як журналіст, і запитав у пана Сергія під час його прес-конференції.

Перше, що сказав у відповідь пан Пашинський, що я провокатор. Другим було те, що для мене він особисто проведе прес-конференцію, де переконливо відповість на всі мої про вокативні запитання. Третім була обіцянка показово розібратися з розумником. І, четверте, було обіцяно вивезти мене до лісу для серйозної розмови.

Моє запитання було дуже простим – якою була дата реєстрації цього виконавчого листа в міністерстві юстиції України і в Житомирській обласній раді? Питання я ставив чотири рази і кожний раз у відповідь Пашинський погрожував, обіцяв розібратися та кудись там вивезти.

Скажу відверто, що тоді, майже 10 років тому, Сергій Пашинський мене вразив. І не стільки своїми досить примітивними ораторським здібностями й своїм надто демонстративним хамством, скільки своєю унікальною поведінкою маленького й тупого чмо.

За 10 років багато чого трапилось і Сергій Пашинський став справжньою зіркою політичного істеблішменту країни. Він часто опинявся у центрі політичного життя країни. Про нього багато писали, розповідали й показували, але, чомусь, у переважній більшості своїй, негативно. Десь щось віджав, роздерибанив, обдурив, відмив, підкупив, вкрав, здав і,головне, що все це Пашинському сходить з рук.

Сьогодні Пашинський знову рветься до влади. Навіщо й задля чого? А для того, аби йому так само й надалі все сходило з рук.

І, на закінчення. Такі пашинські мають назавжди піти з української політики. Аби ніхто в нашій країні не віджимав, не дерибанив, не дурив, не відмивав, не підкупав, не крав, не здавав.

Вибачте, якщо комусь і зіпсував пашинським настрій. Але на цьому все і всього всім доброго.