Укладення договору між адвокатом і клієнтом — не лише питання юридичної техніки, а й випробування на баланс між професійною етикою, законодавством і самозахистом.
Про це розповів голова Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань адміністративного права та процесу Юрій Бауман у черговому випуску рубрики «Експертна думка».
Зокрема, адвокат звернув увагу на ситуації, коли умови, виписані в договорі відповідно до цивільного законодавства, можуть суперечити положенням Правил адвокатської етики. Один із прикладів — утримання адвокатом документів клієнта у випадку несплати гонорару. Такий механізм формально допустимий як інструмент забезпечення виконання зобов’язань (притримання речі), але водночас етичні норми зобов’язують адвоката передати клієнтові всі матеріали справи.
На думку спікера, у такій ситуації однозначно є конфлікт, адже правила визначають одну модель поведінки, а договір — іншу. Він наголосив, що у випадках таких колізій слід напрацьовувати зміни, роз’яснення та рекомендації, щоб «згладжувати ці речі».
За словами експерта, «недосконалість» правового регулювання — загальна риса всіх договорів. Водночас саме адвокат зобов’язаний передбачити в договорі із клієнтом прозорі умови: як щодо взаємної відповідальності, так і можливості припинення співпраці без шкоди для репутації.
Ю.Бауман пропонує прописувати в договорі:
- чіткі критерії виникнення конфлікту інтересів;
- можливість припинення договору в разі порушень з боку клієнта (наприклад, надання недостовірної інформації чи виникнення заборгованості);
- електронну форму комунікації та звітності;
- межі публічності справи, з урахуванням адвокатської таємниці.
Він також наголосив: шаблонного договору для адвоката не існує. Кожна справа — окрема ситуація, яка вимагає індивідуального підходу та попередньої домовленості про межі публічності, фінансові умови й механізми виходу зі співпраці.
На завершення Ю.Бауман підкреслив, що Правила адвокатської етики — це не тільки норми поведінки, а й «певна дороговказ для адвоката ведення бізнесу, взаємовідносин з клієнтом». За його словами, ці правила є «живим організмом», який має адаптуватися до сучасних реалій та враховувати інтереси як адвокатської спільноти, так і клієнтів.