Проповідь Патріарха Філарета у свято Введення в храм Пресвятої Діви Марії

Проповідь Святійшого Патріарха Філарета в день свята Введення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії до Єрусалимського храму.

В iм’я Отця, i Сина, i Святого Духа!

Дорогi браття i сестри!

Сьогоднi ми святкуємо Введення у храм Пресвятої Дiви Марiї. Коли Дiвi Марiї виповнилося три роки вiд народження, Її праведнi батьки Iоаким i Анна вирiшили виконати свою обiтницю Богу – вiддати на служiння Йому народжене ними дитя.

Вони скликали в Назаретi, де жили, усiх своїх царствених родичiв, бо праведний Iоаким походив iз царського роду, а свята Анна була з архиєрейського роду, а також хор непорочних дiв; приготували багато свiчок, оточили Пресвяту Дiву Марiю царською величчю i вирушили до Єрусалима.

В Єрусалимi вони урочисто ввiйшли у храм Божий i ввели туди Пресвяту Дiву. Первосвященик Захарiя взяв Її i ввiв у Святеє Святих, тобто в найсвятiшу частину храму, куди i сам мав право входити тiльки один раз на рiк для принесення жертви.

Первосвященик зробив це надзвичайне введення Пресвятої Дiви, будучи натхненим Духом Святим. Дiва Марiя мала стати дорогоцiнним сосудом чеснот, носiєм вiчної чистоти; Вона повинна була мати таку плоть, до якої не торкнеться нiяка грiховна скверна. Тодi ще нiхто не знав, що призначення Пресвятої Дiви Марiї – стати Богородицею i Приснодiвою.

Для очищення людської природи вiд грiха i подолання в нiй закону смертi Син Божий повинен був з’єднатися з нашою природою. Але Всесвятий Бог мiг воплотитися тiльки через Пресвяту Дiву. Давнi грецькi фiлософи вiдкидали можливiсть втiлення Бога через те, що не припускали з’єднання Бога з грiховною плоттю, яка є носiєм зла. Храм Божий став для Пресвятої Дiви Марiї мiсцем освячення, щоб зробитися Їй сосудом благодатi Божої, одушевленим храмом Святого Духа, в якому згодом Свiт Божий з’єднається з людською природою.

З честю i славою не тiльки людьми, але i ангелами була введена у храм Господнiй Пренепорочна Дiва. I достойно! Прообразом цiєї славної подiї було внесення у храм старозавiтного ковчега з манною, якою годував Господь юдейський народ, коли вiн 40 рокiв мандрував по Синайськiй пустелi. Якщо ковчег з манною був урочисто внесений в храм, то з якими почестями повинен був бути введений у храм Господнiй одушевлений Кивот, Який призначався бути носiєм небесної манни – Христа Спасителя.

При внесеннi старозавiтного кивоту у храм Господнiй попереду нього йшов цар Давид, а при введеннi у храм Божий Пресвятої Дiви передував Їй не земний цар, а Небесний, Якому ми молимося кожного дня: “Царю Небесний, Утiшителю, Душе iстини”. Що цей Цар передував царськiй Дiвi, про це свята Церква в сьогоднiшнiх пiснеспiвах свiдчить так: “У Святеє Святих свята i непорочна Святим Духом вводиться”.

Пiд час внесення ковчега звучали пiснеспiви й музика, бо цар Давид звелiв поставити спiвакiв, щоб вони грали на органах, псалтирях та гуслях i спiвали радiснi пiснi.

Пресвяту Дiву вводили в храм, у Святеє Святих, для служiння Господу також при спiвi, – але небесних голосiв, про що нинi згадує Церква, коли промовляє: “Дiва, священна скарбниця Божої слави, сьогоднi вводиться в дiм Господнiй, благодать з Собою вводячи, що в Дусi Божественнiм, Її ж оспiвують ангели Божi: Вона є оселя небесна”.

Радiючи, Пресвята Дiва ввiйшла в дiм Господнiй, як у царський палац. I хоч була Вона малою за вiком, лише трьох рокiв, але була довершеною з благодатi Божої, бо Бог обрав Її на служiння спасiнню роду людського.

На зорi iсторiї людства перша жона Єва сказала Боговi “нi”, коли не повiрила Йому, а повiрила змiю – дияволу. Для спасiння роду людського вiд того, до чого призвело оте Євине “нi”, потрiбна була iнша жона – дiва, яка б сказала Боговi “так”. I дiйсно, Пресвята Дiва Марiя сказала це слово пiд час благовiщення архангела Гавриїла. Вона тодi промовила: “Я – раба Господня. Нехай буде Менi за словом твоїм” (Лк. 1, 38).

А для того, щоб сказати слово “так”, тобто повнiстю i вiльно пiдкоритися волi Божiй, треба було пройти шлях удосконалення в святостi. У храмi Божому, i зокрема у Святому Святих, Пресвята Дiва Марiя готувалася до Своєї предвiчної мiсiї стати Матiр’ю Бога.

Перебуваючи у Святому Святих, Дiва Марiя побажала вiчно жити в ангельськiй чистотi i непорушнiм дiвоцтвi. За свiдченнями св. отцiв Григорiя Нисського i блаж. Iєронiма, Вона була першою, що заручила Своє дiвоцтво Богу, бо в Старому Завiтi незвичним було дiвам не вступати в шлюб, тому що шлюб бiльше шанувався, нiж дiвоцтво. Пречиста Дiва Марiя першою в свiтi вiддала перевагу дiвоцтву перед шлюбом, уневiстивши Себе Боговi.

Пресвята Дiва першою вступила у непрохiдну глибину, вступила в таке спiлкування з Богом, яке буде постiйно зростати незатьмареним i неоскверненим упродовж усього Її життя. Тому й стане Вона достойною дати плоть i кров Єдинородному Сину Божому i буде чеснiшою вiд херувимiв та незрiвнянно вищою за серафимiв.В цьому i полягає сутнiсть подiї, яку ми сьогоднi святкуємо.

Свято нагадує нам про святiсть дiвоцтва i його цiннiсть в очах Божих. На жаль, сьогоднi дiвоцтво не шанується навiть у християнському середовищi. Не поважають його i тi, що вступають у шлюб, який є теж святим i встановленим Богом.

Через те, що батьки не вчать своїх дiтей шанувати дiвоцтво i цнотливiсть, сучаснi шлюби стали немiцними, й iнодi буває розлучень майже стiльки ж, скiльки i шлюбiв. Багато може бути причин вiдсутностi цнотливостi у молодi, але жодна з них не виправдовує грiха.

Ми не повиннi посилатися на те, що нас оточує грiховний i розбещений свiт. Свiт, у якому ми живемо, складаємо ми, християни, тi, що у Таїнствi Хрещення померли для грiха i встали для життя праведного.

Наша природа затьмарена грiховнiстю, i тому, будучи немiчною, схильна до всiляких грiхiв. Наша бiда полягає не в тiм, що ми носимо немiчну плоть, а в тому, що ми не боремося з грiхом. Треба боротися зi своїми недолiками i пороками. Бог дав нам можливiсть очищатися вiд грiхiв через таїнство покаяння. Не виправдовуйте своїх грiхiв, а осуджуйте їх у самих собi, i Господь допоможе вам очищатися вiд них.

Дорогi браття i сестри! Будемо завжди мати перед собою образ Пресвятої Дiви Марiї як взiрець святостi. Хай Господь Милосердний за молитвами Своєї Пренепорочної Матерi Своєю Божественною благодаттю допомагає всiм нам у боротьбi з нашими грiхами i немочами, щоб нiхто iз нас не загинув, а мав життя вiчне. Амiнь!

Пресслужба Київської Патріархії