Москва засвітила агентуру УПЦ (МП) у «Патріаршому календарі-2025»

Незважаючи на багаторічні спроби УПЦ (МП) відмежуватися від Російської православної церкви, Патріарший календар на 2025 рік розставив усе на свої місця. Серед ієрархів РПЦ поруч із патріархом Кирилом значаться предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій та всі українські архієреї, що вкотре підтверджує їхню приналежність до московської структури.

РПЦ – це не просто релігійна структура, а один із головних стовпів російської пропаганди та імперських амбіцій. Її очільники благословляють російських солдатів на вбивства українців, а патріарх Кирил (Гундяєв) прямо виправдовує агресію проти України. Саме через це він оголошений у розшук Службою безпеки України за сприяння війні та посягання на територіальну цілісність нашої держави.

Що ж робить у такому товаристві митрополит Онуфрій та вся УПЦ (МП)? Чому після всіх заяв про незалежність їх досі офіційно вносять у календар РПЦ? Відповідь очевидна: юридично і фактично вони залишаються її частиною. Доказом цьому є і новий Статут УПЦ (МП), який досі офіційно не опублікований, але все ще посилається на Грамоту 1990 року, що чітко закріплює їх, як структурний підрозділ РПЦ. Це підтверджено й експертизою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

Мовчання з боку УПЦ (МП) щодо календаря РПЦ лише посилює сумніви у їхній щирості. Якщо вони справді незалежні, то чому досі не засудили цей факт? Чому не вимагають прибрати свої імена з офіційного друкованого видання РПЦ? Адже мовчання в такій ситуації – це згода.

Особливо цікавий випадок із митрополитом Хустським Марком (Петровцієм), який фігурує у календарі РПЦ, попри те, що очолює єпархію на Закарпатті. Його зв’язки з Москвою настільки очевидні, що важко говорити про якусь самостійність. Він громадянин рф, у своїх храмах досі згадує патріарха Кирила та використовує антимінси РПЦ. У той час, коли Україна відчайдушно бореться за свою свободу, частина її духовенства все ще стоїть під московським омофором.

Факт присутності УПЦ (МП) у Патріаршому календарі РПЦ на 2025 рік – це черговий цвях у труну міфу про їхню незалежність. Коли ж настане момент, коли вони визнають це офіційно? І чи залишиться їм місце в Україні після цього визнання?

Московська Патріархія, підтримуючи агресію Путіна проти України, брутально спотворює Божу волю. Вселенське богослов’я вчить про любов, мир і співчуття. Війна, знищення мирних громадян та порушення цілісності суверенної держави – це пряма протилежність до божественних заповідей. Підтримка цієї агресії є актом богохульства і поклоніння силам зла.

Богослови вважають, що Кремль та російська влада використовують релігійні символи та ритуали Московської Патріархії для легітимації своєї влади та виправдання своїх дій. Це використання релігії з політичною метою — perversion of faith (збочення віри) і форма сатанізму, оскільки це маніпуляція священними речами для досягнення корисливих цілей. Ідея братства всіх народів, які сповідують християнство, є основою Всесвітнього богослов’я. Однак, Московська Патріархія, підтримуючи агресію проти України, відкидає це братство, сіючи ненависть та розбрат між братніми народами. Цей розрив духовних зв’язків – наслідок темних сил, які руйнують божественний задум.

Український патріотизм, прагнення незалежності та свободи — це прояв божественної іскри в кожному українці, опір силам зла. Московська Патріархія, підтримуючи агресора, протистоїть цій божественній іскрі, намагаючись погасити світло віри та свободи у серці України. Це акт прямого сатанінського втручання. Московська Патріархія постає, як інструмент російського фашизму, поплічник агресії Путіна проти України, що діє проти божественної волі та інтересів українського народу.

Голова Союзу воїнів-добровольців,

історик,

Євгеній Кузнєцов