Інститут адвокатури завжди був символом зрілості суспільства, – Міжнародний форум

Вдосконалювати, а не ламати

З цих питань дискутували адвокати, представники судової влади, судові експерти на батл-румі «Подальше вдосконалення діяльності адвокатури України відповідно до найкращих світових та європейських стандартів», що проходив у Києві в рамках  Міжнародного форуму адвокатів.

Перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли відзначив роль адвокатури у правосудді. «Ми знаємо наскільки велика роль правничої допомоги відводиться у Конвенції (про захист прав і основоположних свобод – прим. Ред). Ми знаємо якими є ключові позиції Європейського суду з прав людини щодо ролі адвокатів, щодо ефективної правничої допомоги», – відзначив він. На думку представника судової влади, все це може бути реалізовано тоді, коли інституційна побудова адвокатури відповідає вимогам, які забезпечують, аби до числа адвокатів належали високопрофесійні, доброчесні, етично налаштовані фахівці.

Також Р.Бабанли оцінив якість вітчизняного інституту адвокатури «Україні насправді для того, щоб євроінтегруватись у цій сфері не так і багато потрібно змінювати, – переконаний він. – Потрібно радше точково вдосконалювати, ніж ламати і будувати все заново. Тому що, на мій суб’єктивний погляд, у нас доволі професійний інститут адвокатури загалом і доволі професійні адвокати як представники зокрема».

Багато вимог на сьогодні дискутується про включення в дорожню карту – щодо транспарентності системи адвокатури, – зауважив перший заступник керівника Апарату ВС. Йдеться про відкритість входження в професію. Мають бути відкриті вимоги, умови і централізований конкурс. Не можуть різні регіони продукувати свої вимоги до адвокатів. І це логічно для унітарної держави. Те саме, на переконання Р.Бабанли,  стосується дисциплінарних процедур.

«Ми розуміємо, що робота адвокатів може багато кому не подобатись. І зрештою адвокат може зазнавати негативного впливу як учасник системи правосуддя. Розуміємо, що інколи комусь бути вигідно, щоб адвокат не мав повної свободи в цих діях. І тут зрозуміло, що інститут дисциплінарної відповідальності також може використовуватись щодо впливу на адвокатів. Так само, до речі, як і на суддів, – пояснив представник ВС. – І тому тут має бути транспарентність, має бути довіра до цього процесу».

Вироки через роки

Проблему пасивного захисту розвинув голова ГО «Справедливість для українців» Юрій Білоус. На його погляд вона яскраво проявляється у воєнних злочинах. «Важливо розуміти, що насправді не тільки адвокати тут є гравцями. Тут є і прокуратура, і захист, і представники потерпілих, також адвокати і судді – всі ми складаємо юридичну спільноту і на нас дивляться, на наші результати і на сам процес, як ми йдемо до результату, як на всю юридичну спільноту держави», – зауважив адвокат.

«Як представник потерпілих я не хочу, щоб вони отримували вироки та задоволені цивільні позови просто тому, що зараз війна до нас, українців, несправедлива. Мені хочеться змагального процесу, щоб потерпілі потім через роки не отримували «збиті» вироки і не отримували розуміння того, що вся система познущалася ще раз над ними, коли ці вироки падуть, через те, що захист був пасивним, вони будуть просто розбиті. Це буде проблемою», – пояснив Ю.Білоус.

На думку правозахисника, про це необхідно говорити. «Те, що відбувається в справах про воєнні злочини, ми мусимо про це говорити. Тому що ми чуємо лише про фіксацію злочинів і про вироки, які є. Але те, що відбувається всередині – насправді ми йдемо поганим шляхом… Тому що ставлення суддів до потерпілих воно, м’яко кажучи, залишає бажати кращого. Ставлення прокурорів до потерпілих залишає бажати кращого», – пояснив адвокат.

«Я думаю, що якщо ми тут чогось боїмося насправді, то це тиску від нашої держави, – додав Ю.Білоус. – Це знівечення нашої функції, зведення її до формальної такої функції листоноши, ролі статиста. В чому тут проблема? У нас насправді гарні Правила адвокатської етики, якщо їх виконувати, якщо їх читати, читати практику, розуміти глибоко і дотримуватися в реальному житті».

Його підтримав в. о. директора Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України Андрій Свінцицький. «Ви дуже праві щодо і воєнних злочинів. Тому що завтра завжди наступає. Це для нас нова практика… Навіть немає де почерпнути ті знання, тому що немає країн, де була така війна. І ми в межах цієї війни вже здійснюємо свою професійну діяльність. Не після з усвідомленням наслідків, а під час. І ми намагаємося зараз формувати в цих рамках нові стандарти, – відзначив судовий експерт. – У нас повинна бути консолідація на професійному рівні. Якщо у нас є зниження стандартів хоча б з одної сторони, то ми вже отримуємо нахил нашої судової гілки влади».

Продовжуючи дискусію, член Ради адвокатів Запорізької області Дмитро Гладкий пригадав виступ виконавчого директора Міжнародної асоціації юристів Марка Еліса на на конференції United for Justice, що проходила навесні 2023 року. Тоді він акцентував увагу на тому, що для України дуже важливо звернути увагу на захист адвокатури, бо неодмінно минає час і стає питання про те, а чи не засудили програвшу сторону, тих, хто фактично порушував права людини, вчиняв міжнародні злочини. Як держава поставилися до них? І М.Елліс наголошував, що незважаючи на емоційне ставлення, незважаючи на об’єктивно ті злочини, звірства, які вчиняє країна-агресор в Україні, ми мусимо заради самої України використовувати найвищі міжнародні стандарти захисту.

Розвиток стандартів діяльності

Т.в.о. голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Андрій Місяць, який також виступав модератором батл-руму, запропонував учасникам заходу пригадати, що адвокатура насамперед є самоврядним інститутом. «Сильна, незалежна адвокатура завжди була символом зрілості суспільства, лакмусовим папірцем, – відзначив він. Вона не має інструментів примусу, аби відстоювати права. Лише інтелект, який суспільство приймає або ні». Оцінюючи роботу ВКДКА, яку він сьогодні представляє, А.Місяць відзначив важливість фінансової незалежності від держави. «Якщо б у нас була комісія, яка фінансувалася державою, це було би також,  ударом по незалежності адвокатури. Тому що той, хто дає гроші, їх він може проконтролювати і має право контролювати… Але як розмежувати цю грань, де закінчується контроль фінансовий, і починається контроль за інституційною діяльністю? Я вважаю, що це дуже важко», – резюмував очільник ВКДКА.

Всі мають бути інституційно незалежними: і суд, і адвокати. Але ніхто не має бути незалежним від здорового глузду, сказав Р.Бабанли. «Політика, як ухвалюються рішення, як визначаються напрями розвитку і точки зростання в Європейському Союзі, – вона є проблемно орієнтованою. Найбільша складність полягає в тому, щоб знайти проблему, яку потрібно вирішувати», – зауважив представник ВС. Оцінюючи перспективи реформ, він висловив переконання, що ніхто краще за самих адвокатів не знає, де є проблема в інституті і яким чином її вирішувати. Він відзначив, що прийняття закону не завжди є засобом вирішення проблеми. Це може бути конкретний захід, який на неї вплине і ми не можемо казати, що потрібно ухвалювати закон. «Ми зараз намагаємося змінювати дещо артикуляцію цих питань і ми маємо говорити не про реформу, а напевно, що про сталий розвиток системи правосуддя. І цей сталий розвиток насправді потрібен всім», – відзначив Р.Бабанли.

Також він звернув увагу на певну залежність від зовнішніх суб’єктів. Якщо ми хочемо стати частиною Європейського Союзу, ми маємо комунікувати з Європейською комісією і виконувати їхні побажання, які до речі не можна називати вимогами. Це знову таки побажання і їхні поради щодо того, як нам розвиватись», – попередив перший заступник керівника Апарату ВС.

Про необхідність урахування практики роботи органів адвокатського самоврядування розповів голова секретаріату ВКДКА Віктор Вовнюк.

Він звернув увагу, що останнім часом окремі експерти просувають наративи реформування адвокатури, зокрема і у частині дисциплінарних процедур. Вони говорять про проблеми і їх вирішення шляхом ухвалення нового закону. Але коли починається фахова дискусія, то такі експерти часто не можуть пояснити, які саме норми Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не відповідають європейським стандартам.

«На жаль, від організацій, які готовлять звіти по адвокатурі, не надходять запити, вони не хочуть чомусь прийти і познайомитись як працює механізм, запитати якусь інформацію, вивчити рішення, подивитися практику. А як же ж можна говорити про вивчення питання, коли не отримав по ньому інформацію, – запитує В.Вовнюк. – Якщо вам потрібна інформація для того, щоб максимально професійно підійти до удосконалення того чи іншого питання, звертайтесь, пишіть залучайте нас, ми з радістю будемо ділитися цією інформацією. Бо ми також удосконалюємо ці процедури».

Водночас, керівник секретаріату ВКДКА нагадав, що саме завдяки європейському курсу розвитку в Україні з’явилася та адвокатура, яка є на даний час. Реформа адвокатури стала однією з перших проєвропейських реформ, яка відбулася. Адвокатуру повністю відділили від держави, в тому числі фінансово. У 2012 році чинний сьогодні Закон був прийнятий саме на європейських принципах, дотримання яких аналізувала Венеціанська комісія.

***

Підбиваючи підсумки, вчений секретар Науково-дослідного центру незалежний судових експертиз Міністерства юстиції України Олена Агапова відзначила, що дискусія пройшла на одному диханні. «Ми дійсно сьогодні показали, що ось це наша консолідація – виконавці, експерти, адвокати – ми всі єдині у єдиному підході щодо євроінтеграції, – резюмувала вона. – І зовсім скоро ми побачимо європейське майбутнє адвокатури.

Матеріал опубліковано у виданні «Закон і Бізнес».