Електронка чи папір? Як суди вестимуть справи після 18 жовтня

з впровадженням в обов’язковості ведення учасниками проваджень електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, постають питання подальшої форми ведення справ (електронна або паперова), а також внесення відповідних змін до інструкцій з діловодства в судах України.

Для їхнього обговорення народний депутат Роман Бабій нещодавно організував та провів засідання робочої групи за участі народних депутатів, суддів, представників Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації, Ради суддів України, Національної асоціації адвокатів України. Нагадаємо, 18 жовтня вводиться в дію Закон від 29.06.2023 №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами».

Змінені цим законом редакції ст. 6 Господарського процесуального кодексу, ст. 14 Цивільного процесуального кодексу та ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства передбачають, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та всі юридичні особи зобов’язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС (як це зробити – дивіться в покроковій відеоінструкції).

В ході обговорення питання член ВРП Роман Маселко висловився за ведення справи в комбінованій (цифровій та паперовій) формі. А голова РСУ Богдан Моніч запропонував рухатися в бік цифровізації судочинства. Водночас він зауважив, що особи, які відповідно до Закону не зобов’язані мати електронний кабінет (наприклад, особи похилого віку), не повинні обмежуватися в доступі до правосуддя.

Представники суддівського корпусу здебільшого підтримали зміни до інструкцій з діловодства в частині впровадження можливості формування судової справи в комбінованому вигляді. Вони посилалися на брак фінансування і великі витрати паперу. Також вони звернули увагу на відсутність зручного інтерфейсу в кабінеті судді для опрацювання матеріалів справи (багато суддів користується системою Д-3 для перегляду матеріалів справи). Окрім цього, аби мати змогу досліджувати матеріали справи в цифровому вигляді, кожна зала судових засідань, зокрема місце судді, має бути обладнана комп’ютером, чого наразі немає.

Заступник голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ Юрій Григоренко звернув увагу на те, що фізичні особи, в тому числі ФОПи, не зобов’язані мати електронні кабінети в ЄСІТС, хоча також можуть бути учасниками проваджень. «Це справи про адміністративні правопорушення, кримінальній справи, цивільні справи, малозначні, трудові та інші спори, – пояснив він. У господарських та адміністративних судах можуть бути спори за участю фізичної особи-підприємця (за умови самопредставництва), корпоративні спори між учасником товариства та товариством».

На думку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи фізичних осіб, які не матимуть електронного кабінету, може бути ускладнено. Адже наразі не передбачено механізму доступу цих осіб до матеріалів справи в цифровому або комбінованому вигляді. «Обмеження цієї категорії осіб у доступі до матеріалів справи буде обмеженням у доступі до правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», – резюмував Ю.Григоренко.