ІПСО в рясах: через Telegram маніпулюють українцями

«Церковные ведомости» чи інструмент ворожої пропаганди? Під красивими словами про духовність і віру цей Telegram-канал ховає небезпечні меседжі: заклики проти мобілізації, маніпуляції свідомістю вірян і дискредитація українських патріотів. Дізнайтеся, як російські спецслужби використовують церковні платформи, аби зруйнувати нашу єдність, і чому це загрожує кожному з нас.

Інформаційно-психологічні спеціальні операції (ІПСО), що спрямовані проти України та реалізуються через Telegram-канали, стали одним із ключових інструментів гібридної війни, яку веде Російська Федерація. Telegram обрано, як платформу завдяки його широкому охопленню, анонімності, відсутності жорсткої модерації та можливості миттєвого поширення інформації.

Одним із основних методів є дезінформація та розповсюдження фейкових новин. Це включає створення вигаданих історій про нібито «зраду» серед керівництва держави, підроблені повідомлення про здачу територій чи перебільшені втрати українських сил оборони. Наприклад, в одному з каналів поширювалася фальшива новина про те, що «високопосадовці нібито домовляються про капітуляцію», яка виявилася повністю сфабрикованою.

Ще однією небезпечною практикою є створення фейкових Telegram-каналів, які імітують офіційні джерела або акаунти відомих особистостей. Ці канали слугують інструментом дискредитації справжніх осіб або структур, поширюючи маніпулятивні наративи. Наприклад, був зафіксований випадок створення фейкового каналу, що імітував діяльність однієї з українських волонтерських організацій, щоб підірвати довіру до неї через публікацію вигаданих скандалів.

Активно застосовується маніпуляція суспільною думкою. Через такі канали запускаються чутки та спекуляції, які спрямовані на розкол суспільства за мовним, національним чи політичним принципом. Однією з таких маніпуляцій було поширення тверджень про «неможливість єдності між західними та східними областями України», що супроводжувалося вигаданими «доказами» нібито негативного ставлення одних регіонів до інших.

Окремо варто виділити мобілізацію страхів та емоцій. У хід іде нагнітання атмосфери страху, безпорадності чи ненависті через поширення фото і відеоматеріалів, які зображують руйнування, але часто з фальшивими геолокаціями або перебільшеними масштабами. Наприклад, старі фотографії з інших регіонів чи навіть інших країн подаються, як наслідки атак у реальному часі.

Ще одна стратегія – використання псевдопатріотизму. Під виглядом захисту інтересів України ворожі канали просувають наративи, що грають на руку агресору. Так, у ряді Telegram-каналів критика української влади подається,  як нібито прояв турботи про державу, хоча насправді це спрямовано на підрив довіри до уряду, армії та мудрого Президента і Лідера Нації Володимира Олександровича Зеленського.

Ці методи маніпуляції є не лише небезпечними для інформаційного простору, а й серйозно впливають на психологічний стан українців, розхитуючи моральний дух і сприяючи дестабілізації суспільства. Уміння розпізнавати такі інформаційні атаки – важливий крок до збереження нашої єдності та протидії ворожим впливам.

Інформаційно-психологічні спеціальні операції (ІПСО), що реалізуються через Telegram-канали, стали одним із ключових інструментів гібридної війни, яку веде клята Росія проти України. Ці операції мають чітко визначені цілі: дискредитацію керівництва країни, розкол суспільства, зниження бойового духу, а також вплив на міжнародну підтримку України. Telegram, як платформа обраний через його популярність, анонімність та можливість швидкого поширення контенту без значної модерації.

Однією з основних цілей ІПСО є підрив довіри до військового і політичного керівництва України. Наприклад, ворожі Telegram-канали активно поширюють неправдиві повідомлення про «непрофесійність» керівників, вигадані скандали чи звинувачення у корупції. Такі наративи, як-от фейкові історії про «таємні домовленості щодо здачі територій», спрямовані на створення образу некомпетентності керівництва та ослаблення довіри до нього.

Ще одним важливим напрямом є розкол українського суспільства. Ворожі Telegram-канали маніпулюють національними, мовними чи релігійними питаннями, поширюючи чутки та провокуючи конфлікти. Наприклад, відомий випадок, коли через анонімні канали розганяли інформацію про нібито «негативне ставлення» мешканців одних регіонів до інших, підкріплюючи це підробленими «доказами» у вигляді вигаданих цитат чи маніпулятивних відео.

Деморалізація населення та військових також є пріоритетним завданням таких операцій. Ворожі ресурси часто публікують перебільшені або викривлені дані про втрати Збройних Сил, використовуючи емоційно заряджені заголовки на кшталт: «Армія покинута» чи «Захисники України несуть катастрофічні втрати». У деяких випадках старі відео руйнувань або фото з інших країн подаються як актуальні українські події, щоб викликати у людей почуття безнадії.

Окремо слід зазначити спроби вплинути на міжнародну підтримку України. Через маніпуляції створюється хибна уява, що українці нібито «втомилися від війни» або не потребують подальшої допомоги. Такі повідомлення супроводжуються викривленням реальної ситуації та маніпулятивними оцінками.

Розпізнати ІПСО в Telegram можна за кількома ознаками. По-перше, сумнівні чи анонімні джерела, які не надають підтверджень своїх заяв. По-друге, емоційно заряджені заголовки, що закликають до паніки, ненависті чи звинувачень у «зраді». По-третє, агресивна риторика, яка розпалює конфлікти, а також використання матеріалів зі старих архівів, поданих як актуальні події.

Яскравим прикладом інформаційної агресії проти українського суспільства є Telegram-канал «Церковные ведомости», що перетворився на справжній осередок маніпуляцій і дезінформації на користь країні-агресорки. Цей ресурс став платформою для систематичного приниження українських духовних лідерів, патріотів, а також найвищого керівництва країни, зокрема незламного Президента Володимира Зеленського.

Адміністратори каналу цинічно заохочують створення і поширення «новин» із використанням фейкових акаунтів, що дозволяє їм фабрикувати скандальні історії, спотворювати факти та створювати ілюзію правдивості своїх вигадок. Їхня діяльність спрямована на цілеспрямоване підривання репутації українських ієрархів та громадських діячів. Висмоктані з пальця звинувачення, включаючи наклепи про вигадані гріхи, сексуальні пороки та інші «скандали», використовуються для дискредитації цих людей, як у суспільстві, так і в церковному середовищі.

Окрім того, особливої уваги заслуговують регулярні знущання над відомими патріотами, такими, як народний депутат Олексій Гончаренко, якого канал постійно виставляє в карикатурному світлі, намагаючись принизити його діяльність та патріотичну позицію.

Цей ресурс невтомно генерує потік образ і глузувань на адресу Президента Зеленського, намагаючись зруйнувати довіру до нього серед громадян. Така інформаційна атака є частиною більш широкої стратегії, спрямованої на розкол суспільства, підрив морального авторитету українських лідерів і формування негативного іміджу тих, хто відстоює інтереси України.

«Церковные ведомости» – це не просто Telegram-канал. Це справжній інструмент інформаційної війни, що діє в інтересах деструктивних сил з  країни-агресорки та зрадників у середині України, які прагнуть зруйнувати єдність українців і підірвати віру в моральні цінності та патріотизм.

Тому ми зараз розкриємо тему протидії цим  ІПСО. А це можливо завдяки критичному мисленню та інформаційній гігієні. Користувачі повинні перевіряти джерела інформації, співставляти її з офіційними даними та уникати поширення неперевірених матеріалів. Важливо підписуватися на офіційні канали, повідомляти про дезінформацію в Telegram і пояснювати оточуючим загрози таких маніпуляцій.

Telegram є потужним інформаційним інструментом, але саме від обізнаності користувачів залежить, чи стане він зброєю в руках ворога, чи інструментом протидії дезінформації. Кожен із нас має пам’ятати: інформація – це також фронт, і захищати його потрібно так само, як і територію країни.

Одним із ключових механізмів ІПСО є маніпуляція вірою та традиціями. Ворожі ресурси поширюють фейки про нібито «гоніння на церкву» чи «утиски православних» в Україні. Наприклад, в одному з постів на подібному каналі стверджувалося, що в певному регіоні державні органи «закрили всі православні храми», хоча в реальності йшлося про обмеження доступу до будівель, де не дотримувалися норм безпеки. Ці повідомлення супроводжуються емоційними закликами, спрямованими на провокацію обурення серед віруючих.

Дискредитація церковного керівництва є ще одним важливим елементом таких операцій. Розповсюджуються чутки про духовних лідерів, їхню нібито «зраду» чи співпрацю з державними структурами. Наприклад, старі цитати або вирвані з контексту заяви церковних діячів подаються як підтвердження їхньої «не канонічності» або «підтримки ворожих інтересів». Усе це створює враження внутрішньої кризи у церковному середовищі, провокуючи зневіру у пастви.

Особливо небезпечним аспектом є розпалювання міжконфесійної ворожнечі. Використовуючи тему протистояння між  Київським Патріархатом, ПЦУ та Московським патріархатом, такі канали поширюють звинувачення у «розколі», «не канонічності»  або «політичній за ангажованості» однієї зі сторін. Наприклад, фейкові новини про «масовий перехід парафій до іншої конфесії під тиском влади» є типовим способом викликати недовіру та напругу серед віруючих.

Інша популярна тактика – фейкові повідомлення про «антипатріотизм» або «зраду»  церкви. Через маніпуляції у суспільстві створюється образ, що церква нібито співпрацює з ворогом, хоча реальні факти відсутні. Наприклад, в одному з повідомлень йшлося про «таємні угоди» церковних лідерів із представниками окупаційної влади, проте перевірка показала, що жодних підтверджень цьому не існує.

Основними цілями таких операцій є розкол суспільства за релігійною ознакою, дискредитація України на міжнародній арені через нібито «утиски православ’я», а також послаблення довіри, як до держави, так і до церковного керівництва. Все це працює на ослаблення внутрішньої єдності країни в умовах війни.

Щоб протидіяти таким маніпуляціям, важливо дотримуватися кількох принципів. Насамперед необхідно перевіряти інформацію, спираючись на офіційні джерела церковних структур, а не на анонімні публікації. Наприклад, повідомлення про події в релігійному житті слід зіставляти із заявами синодів чи офіційних речників церкви. Уникнення провокацій також є ключовим моментом – не варто поширювати емоційно заряджені пости, що сіють розбрат. Для підвищення обізнаності вірян церковні громади можуть організовувати інформаційні зустрічі або публікувати роз’яснення щодо реальних подій та загроз дезінформації.

У сучасному світі віра та релігія часто стають об’єктами маніпуляцій. Тому закликаємо єднатися у молитві й довіряти перевіреним джерелам. Пам’ятаймо: правда завжди сильніша за будь-які спроби маніпуляцій, а єдність віруючих здатна подолати будь-які інформаційні атаки.

Telegram-канал «Церковные ведомости» активно використовується для проведення інформаційно-психологічних спецоперацій (ІПСО), спрямованих на підрив авторитету державного керівництва України та національно свідомих представників духовенства. Діяльність цього каналу має руйнівний характер, адже сприяє поширенню дезінформації та маніпуляціям, що ведуть до розколу суспільства, ослаблення моральних устоїв нації та підірвання довіри до влади і духовних лідерів.

Однією з основних цілей цього каналу є систематична дискредитація Президента України Володимира Зеленського, якого у публікаціях безпідставно звинувачують в узурпації влади. Такі заяви, не підкріплені жодними конкретними доказами, мають на меті формування у читачів сумнівів щодо легітимності українського керівництва. Подібні інформаційні атаки сприяють створенню атмосфери недовіри серед громадян, що особливо небезпечно під час війни, коли єдність та підтримка державних інститутів є критично важливими для збереження стабільності.

Канал також регулярно звинувачує церковних діячів, які підтримують національні інтереси України, у «моральній нечистоплотності». Особливо це стосується таких відомих постатей, як Віктор Бедь та Олександр Драбинко, яких намагаються позначити, як націоналістів, але саме з негативним підтекстом. Такі маніпуляції, що спотворюють образ духовенства, підривають довіру до церковних лідерів і їхніх ініціатив, що стосуються підтримки України.

Через цей канал активно розповсюджується риторика, яка стверджує, що священнослужителі, які підтримують українські національні інтереси, не відповідають моральним стандартам або порушують церковні канони. Це є спробою піддати сумніву моральну позицію патріотично налаштованих священнослужителів та знизити їхній вплив на громадськість. Важливим аспектом є те, що знущання над президентом і патріотичною частиною духовенства розпалюють міжнаціональну та міжконфесійно ворожнечу. Це надзвичайно небезпечно, оскільки таке розділення не лише підірве внутрішню єдність суспільства, але й послабить Україну в умовах війни.

Матеріали каналу не обмежуються тільки аудиторією в Україні. Їх активно читають і в країні-агресорі, а також у різних точках світу. Канал підписаний тисячами людей, що дозволяє його пропаганді досягати далекосяжних результатів у міжнародному інформаційному просторі. Таке поширення дезінформації робить нас уразливими перед зовнішніми впливами, що в умовах війни є особливо небезпечним. Відсутність конкретних цитат лише підсилює ефективність маніпуляцій, адже це дозволяє каналові поширювати фейки без наслідків.

Основним бенефіціаром інформаційних атак, які здійснюються через канали, як «Церковные ведомости», є російські спецслужби. Їхня мета – ослабити Україну шляхом деморалізації її населення, підриву довіри до державних інститутів і розколу суспільства.

В умовах війни, коли єдність нації є запорукою стійкості, поширення фейкової інформації про уряд, Президента, військову та церковну еліту сприяє розколу серед громадян і формуванню атмосфери недовіри. Це безпосередньо послаблює мобілізаційну кампанію, спричиняючи сумніви щодо легітимності влади та здатності країни до самозахисту.

Росія активно використовує інформаційні атаки, як один із методів гібридної війни, намагаючись змусити українців сумніватися в собі, своїх лідерах і навіть у власній національній ідентичності. Це має на меті зниження морального духу українців, розбивання національного єднання і ослаблення суспільної підтримки, яка є важливою для ведення боротьби з агресором. Підрив довіри до уряду, військових та духовенства ослаблює державні інститути і створює простір для політичних маніпуляцій і впливу з боку Росії.

Ще однією зацікавленою стороною є Московський патріархат, який прагне зберегти своє впливове становище в Україні. Цей канал може бути використаний, як інструмент для утвердження впливу Росії через релігійну структуру, водночас дискредитуючи Київський Патріархат та Українську православну церкву, незалежну від країни-агресорки,  що підтримує національні інтереси. Москоський патріархат за всяку ціну прагне зберегти свою присутність у релігійному житті країни.

Московські церковні структури, як і політичні кола Росії, неодноразово заявляли про свою зацікавленість у збереженні і навіть розширенні свого впливу в Україні. Через релігійні канали Москва намагається контролювати духовне життя в країні, використовуючи духовенство, яке перебуває під її юрисдикцією, для досягнення політичних цілей. У цьому контексті будь-яке підкріплення образу «православного патріотизму», пов’язаного з московським впливом, здатне послабити позиції  Українського Православ’я, а через це і зміцнити позиції Росії на території України.

Маніпуляції і звинувачення, що поширюються через такі канали, часто містять елементи релігійної пропаганди, покликаної спонукати вірян до сумнівів щодо канонічності і «правильності» Українських православних громад, не підпорядкованих країні-агресорці, а також підтримки національних інтересів. Це дозволяє Росії не тільки підривати довіру до української держави, але й розмивати єдність на релігійному фронті. Критика духовенства, яке підтримує Україну, має за мету змусити частину віруючих поставити під сумнів свою ідентичність, як українців та шукати духовну опору в московській церкві, що напряму підтримує політику Кремля.

Московський патріархат сприяє релігійній поляризації в Україні, намагаючись відродити ідею релігійної ідентичності, яка б послабила ідеологічну відмінність між Україною та Росією. Використовуючи канали, які розповсюджують інформаційні атаки, Московський патріархат може прагнути не лише до дискредитації українських церковних діячів, але й до зміни поглядів серед релігійних громадах, сприяючи їхньому поверненню в орбіту московської церкви.

Загалом, і Росія, і Московський патріархат мають спільну мету – ослабити національну ідентичність українців та підривати незалежність Української православної церкви, зміцнюючи таким чином своє стратегічне становище в країні.

Публікації на Telegram-каналі «Церковные ведомости» містять елементи, які можуть порушувати низку статей Кримінального кодексу, адже їхня діяльність має пряме відношення до підриву національної безпеки та державного устрою. Поширення закликів, що спрямовані на дискредитацію українських лідерів і духовенства, маніпулювання релігійними темами та спроби ослабити національну єдність, є серйозною загрозою для суверенітету України.

Однією з основних статей, що можуть бути порушені такими діями, є стаття 111 КК – державна зрада. Заклики до підтримки ворожої пропаганди, що спрямовані на підрив мобілізаційної кампанії та дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації, можуть бути розцінені як дії, які шкодять державній безпеці України. Враховуючи, що канал активно підтримує антиукраїнські наративи, поширює інформацію, яка заважає успіху української оборонної стратегії, це може бути кваліфіковано як державна зрада.

Тим самим порушується стаття 114-1 КК – перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України. Канал «Церковные ведомости», який публікує  заклики проти мобілізації, підриває здатність держави захищатися від зовнішньої агресії. Поширення подібних наративів не тільки шкодить моральному духу, але й підриває зусилля держави на підтримку та нарощування військових сил, що критично важливо під час війни. В умовах повномасштабного військового конфлікту такі дії можуть бути визнані серйозним порушенням, яке негативно позначається на обороноздатності України.

Стаття 161 КК – порушення рівноправності громадян залежно від їхніх політичних чи релігійних переконань є ще однією важливою нормою, що може бути порушена в цьому випадку. Дискредитація патріотично налаштованих діячів та священиків, які підтримують національні інтереси України, сприяє розпалюванню міжконфесійної та міжнаціональної ворожнечі. Канали, які атакують духовенство, намагаючись знищити довіру до патріотичних церковних лідерів, можуть спровокувати конфлікти на релігійному ґрунті, що спричинить ще більші розбіжності в суспільстві.

Ще однією серйозною загрозою є те, що діяльність таких каналів може підпадати під статтю 258-3 КК У – створення або сприяння діяльності терористичної групи чи організації. Якщо канал координується з окупаційними структурами або російськими спецслужбами, то його діяльність може вважатися частиною гібридної війни Росії проти України, спрямованої на підтримку терористичних груп або інших сил, що діють на шкоду державі. Це може включати, як безпосередню співпрацю з агресором, так і поширення дезінформації, яка підтримує ворожі сили.

Окрім того, заклики до невизнання легітимності обраного президента України, що регулярно з’являються на таких каналах, можуть бути кваліфіковані за статтею 109 КК – дії, спрямовані на захоплення державної влади. Такі публікації не лише порушують Конституцію, але й закликають до дестабілізації політичної ситуації в Україні. Підбурювання до невизнання законно обраної влади, створення атмосферної нестабільності – все це є прямими спробами підриву конституційного ладу та спонукання до державного перевороту.

Враховуючи все вищезгадане, Telegram-канал «Церковные ведомости» є надзвичайно небезпечним інструментом для інформаційної війни проти України. Його діяльність може не тільки дискредитувати патріотично налаштованих лідерів та духовенство, але й сприяти розпалюванню внутрішніх конфліктів, поширенню фейків і зрештою – послабленню обороноздатності країни. Це загрожує національній безпеці, стабільності в суспільстві та єдності держави. Таким чином, активність такого каналу не лише шкодить моральному духу, але й має стратегічні наслідки для українського народу.

Що робити? Насамперед, необхідно забезпечити ефективний моніторинг та блокування цього каналу. Служба безпеки та інші правоохоронні органи повинні оперативно відслідковувати діяльність «Церковных відомостей» і вживати необхідних заходів для його блокування, бо він порушує законодавство. Публікації, що пропагують антиукраїнські погляди, заклики до саботажу мобілізації, або дискредитують державних і церковних діячів, є неприпустимими в умовах війни, тому вкрай важливо швидко і ефективно реагувати на такі загрози.

Крім того, необхідно активізувати інформаційну протидію. Важливо залучити авторитетних священників і громадських діячів, які можуть спростувати маніпуляції і донести до вірян правдиву інформацію.  Це дозволить зміцнити довіру до національних інститутів, зокрема до Церкви України, яка активно підтримує національні інтереси і державні інститути в умовах війни. Інформаційна протидія має бути націлена не лише на спростування фейків, а й на формування правильної релігійної та громадянської свідомості.

З іншого боку, потрібно притягнути до відповідальності осіб, які безпосередньо займаються поширенням антиукраїнських матеріалів або координують діяльність таких каналів. Це може бути зроблено шляхом ОРД, контр розвідувальних заходів та  кримінальних проваджень відповідно до статей Кримінального кодексу України, що передбачають покарання за державну зраду, порушення рівноправності громадян, створення терористичних груп чи перешкоджання діяльності Збройних Сил України.

Особливо важливою є єдність українського суспільства та церкви в ці складні часи. Спільними зусиллями держави, громадян та духовенства необхідно протидіяти всім спробам розколоти націю або зіпсувати моральний дух українців. Протидія інформаційним атакам, як у випадку з каналом «Церковные ведомости», є важливою частиною цієї боротьби. Єдине та цілісне суспільство – це запорука перемоги України в цій війні.

Тому, вкрай важливо максимально швидко заблокувати такі канали, щоб припинити їхню шкідливу діяльність та знизити можливість впливу на свідомість громадян. Необхідно забезпечити належну інформаційну безпеку та посилити контроль за інформаційними ресурсами, що можуть бути використані для поширення ворожої пропаганди та дестабілізації внутрішньої ситуації в країні.

Особливо небезпечним є той факт, що на каналі постійно знущаються зі всього українського, під виглядом церковних пліток поширюється антиукраїнська пропаганда. Така діяльність спрямована на створення враження, ніби українські патріоти та державні діячі є ворогами, що лише підриває єдність і моральний дух українського суспільства. Більш того, на цьому каналі часто дискредитуються законообраного, легітимного та повноважного Президента України та іншіх високопосадовціх, що підриває довіру до державних інститутів та підтримку національних цінностей. Така пропаганда має на меті посіяти хаос у середині країни, а також деморалізувати громадян, особливо в релігійному середовищі, створюючи розкол серед вірян.

Спільними зусиллями держави, громадян та духовенства необхідно протидіяти всім спробам розколоти націю або зіпсувати моральний дух українців. Протидія інформаційним атакам, як у випадку з каналом «Церковные ведомости», є важливою частиною цієї боротьби.

Тому, вкрай важливо максимально швидко заблокувати такі канали, щоб припинити їхню шкідливу діяльність та знизити можливість впливу на свідомість громадян. Необхідно забезпечити належну інформаційну безпеку та посилити контроль за інформаційними ресурсами, що можуть бути використані для поширення ворожої пропаганди та дестабілізації внутрішньої ситуації в країні.

Євгеній Кузнєцов, історик,

голова Союзу воїнів-добровольців