Трудова міграція змушує рабовласників збільшувати зарплату?

Особливість розподілу доданої вартості в українській економіці – це надзвичайне паразитування на людях праці. Якщо в країнах ЄС частка оплати праці в собівартості продукції складає 50-80%, то в Україні цей показник лише 5-15%. Частково цей статистичний показник занижений, бо частина працівників отримують «плату в конвертах» – тіньові платежі. Але навіть з ними, різниця з Європою у 2-3 рази! – при цьому, українська статистика фіксує, що близько 50% собівартості складають якісь незрозумілі видатки. А саме роялті, консалтинги, тощо. Тобто необов’язкові складові собівартості, через які керівництво та власники виробництв виводять «додану вартість» виробництв у свої кишені.

Окремо зауважимо, що собівартість за українською статистикою занижена – бо поширена практика угод з пов’язаними юридичними особами, яким за заниженим цінами, і часто зі збитками, продають усю продукцію. А далі цей «посередник» акумулює увесь прибуток, який використовується на нехарактерний для країн ЄС олігархічний рівень життя: літаки, яхти, вілли та інші атрибути розкішного життя українських чи російських олігархів та нафтових арабських шейхів.

Яскравий приклад: Полтавський ГОК Костянтина Жеваго у Комсомольську (Горішніх Плавнях): українська компанія щороку звітує про збитки і відмовляється платити робітникам європейські зарплати та українські податки. А от його трейдер «Ferrexpo», що продає продукцію ГОКу, декларує багатомільйонні в доларах прибутки у Швейцарії. Тобто, таким чином, олігарх і добрий знайомий пані Лабунської, виводить за кордон «додану вартість» з українського виробництва.

Поширена українська схема: платити європейські зарплати робітникам, нібито, нема коштів – навіть на тих виробництвах, де продукція йде на експорт і продається за європейськими цінами, – або перевищила рівень європейських цін всередині Україні (ті ж газ та електроенергія). А «додана вартість» виводиться для розкішного життя українських олігархів за кордоном.

Що в цій ситуації робити простому українцю? – або працюй як кріпак за їжу-комуналку, без можливості вирватися зі злиднів; або виїжджай на заробітки. Багато хто так і робить, тому трудова міграція з України зростає.

Зауважу і тут: олігархи в цьому випадку теж не програють, бо кожен, хто полишає Україну, залишає свою частку природних багатств олігархам. А за підрахунками НАН України, це не менш ніж по 2 млн. дол. США природних ресурсів на кожного українця. Звісно, без зміни соціально-економічної та політичної систем, простій людині нічого з тих 2 млн. $ не дадуть. – Спробуйте отримати свою частку рентних доходів від:

* родючих земель, на яких з’явилося багато аграрних доларових мільярдерів, які сплачують копійки за орендовані паї селян та державні землі запасу (Косюк; Бахматюк; Веревський; …);

* випилу лісу державними лісгоспами та обласними агролісами;

* видобутку та переробки української залізної руди (Ахметов, Новинський, Жеваго);

* видобутку українського газу (який раніше населенню до Майдану-2 продавали за собівартістю – а тепер продають у 16 разів дорожче, що значно вище навіть за середньоєвропейську ціну, але, кудись приховуючи надприбутки від цієї афери Яценюка – Гройсмана – Порошенка);

* використання акваторії портами;

* видобутку інших надр;

Наслідки трудової міграції, пани-олігархи, що запанували в Україні, вже відчувають: кваліфіковані робітники покидають їх, і масово їдуть в РФ чи ЄС на заробітки. Хоч і стверджує влада, що в нас війна з РФ, але поїзд за маршрутом «Львів-Москва» практично курсував переповнений і приносив чималі прибутки «Укрзалізниці» (на відміну від українських збиткових пасажирських перевезень)…

Як наслідок, олігархам доводиться позбавляти себе частини надприбутків та збільшувати зарплати простим українцям.

Проілюструємо нові тенденції на прикладі Сергія Пашинського, що раніше займався житомирською «Батьківщиною», тепер завзятий прихильник «партії війни» з «Народного фронту» і герой розслідувань про «корупцію за рахунок війни».

Ось оголошення з рівнями зарплат на 9 січня 2018 року:

 

А ось змінене оголошення, сфотографоване мною 5 вересня 2018 року:

Отже менш ніж за рік, підприємство оголошує про збільшення зарплат:

* технологів харчового виробництва з 6000 до 9800 грн – тобто у 1,63 рази;

* налагоджувальників обладнання з 6200 до 9500 грн – тобто у 1,53 рази;

* інженерам з ремонту з 7000 до 9700 грн – тобто у 1,38 рази;

* слюсарям-ремонтникам 4250 до 9500 грн – тобто у 2,23 рази;

Я думаю це початок поступової відмови олігархів від надприбутків: або справедливі європейські зарплати українцям – або вони виїдуть працювати за кордон, а виробництва жадібних олігархів будуть змушені зупинитися. Аналогічно буде із хитрозадими інвесторами з усіляких «Кромберг-Шубертів», які хочуть продавати авто-концернам автомобільні кабелі за світовими цінами, і отримувати надприбутки за рахунок рабської низькооплачуваної праці українців!

Голосуємо «ногами» проти злочинної системи грабунку українців низькими зарплатами заради розкішного життя олігархів! – В майбутньому це дозволяє не бути кріпаками на низьких зарплатах, а відкрити власний малий бізнес в Україні. – Як свого часу поляки, що їздили у Великобританію на заробітки. А також припинити грабіж українців владою високими податками на бідність та корупцією…

Богдан Бондаренко

Сподобався текст? Бажаєш більше текстів від автора? Є можливість підтримати автора, щоб він мав можливість працювати над іншими публікаціями? – Ви можете перерахувати йому «подяку» на банківську картку Приватбанку 5169-3600-0281-3495.