Молдова творить власний шлях

У своїй промові президентка Майя Санду висловила переконання, що на нинішньому етапі Молдова має реальні можливості нарощувати власну стійкість, й що зовнішні загрози — зокрема з боку Росія — не домінують так, як це могло б бути раніше. Вона заявила, що зараз Росія «не може добратися до Молдови» — маючи на увазі, що країна посилює свої оборонні, політичні й дипломатичні механізми, які дозволяють їй реагувати на ризики.

Для Молдови, яка довгий час балансувала між зовнішніми впливами й внутрішньою нестабільністю, це означає відчутний зсув: країна обирає активну позицію у визначенні власного шляху розвитку. Майя Санду підкреслила, що стратегічним пріоритетом залишається інтеграція в європейські структури, модернізація державних інституцій і забезпечення енергетичної та інформаційної безпеки.

Зокрема, вона зауважила: якщо сусідня держава має можливість тиснути чи діяти через слабкі місця країни, то відбудова внутрішніх інституцій, зміцнення правового поля та партнерство з іншими державами змінюють цю динаміку. Молдова, за її словами, працює над тим, щоб саме власна стійкість — а не лише зовнішня підтримка — стала основою безпеки.

У цьому контексті можна розглядати декілька важливих аспектів:

Посилення зовнішньо­дипломатичної активності, яка дає Молдові більше можливостей відстоювати свої інтереси.

Внутрішні реформи, що підвищують життєздатність країни: ефективне управління, боротьба з корупцією, вдосконалення системи правосуддя.

Партнерства з країнами-сусідами й міжнародними організаціями, що зменшують ізоляцію й підвищують стійкість до тиску.

Якщо раніше Молдова радше реагувала на виклики, тепер вона формує ситуацію: створення власного буферу безпеки й визначення орієнтирів, які для неї є пріоритетними. У такій парадигмі зовнішні впливи, в тому числі і потенційний тиск з боку Росії, стають менш однозначними та контрольованими.

Водночас це не означає повного позбавлення від ризиків або зовнішніх загроз — проте президентка наголошує, що зараз країна не перебуває в положенні беззахисного суб’єкта, як це могло бути в минулому. Це важливий сигнал: змінюється наратив від «ми ‒ об’єкт впливу» до «ми ‒ активний учасник власної безпеки».

Очевидно, що попереду ще багато викликів: економічні труднощі, внутрішня політична напруга, безпека вздовж невирішеного придністровського питання. Але саме усвідомлений вибір шляху — і бажання керувати ситуацією — можуть забезпечити Молдові більшу стабільність. І, як стверджує Майя Санду, країна підходить до цих викликів не з очікуванням, а з активною позицією.