Приватизація під час війни: стан, ризики та гарантії

Відновлення приватизації

Можна стверджувати, що в країні від шоку повномасштабного вторгнення оговталися у вересні 2022 року, коли відновилася мала (балансова вартість об’єктів до 250 млн грн.) приватизація державного майна.

За інформацією Prozorro.Продажі, у 2023 році мала приватизація державного та комунального майна поповнила бюджети різних рівнів на понад 3,3 млрд грн. Фонд державного майна в результаті продажу різних об’єктів на онлайн аукціонах спрямував до державного бюджету понад 2,6 млрд грн. Приватизація комунальних об’єктів принесла громадам понад 650 млн грн.

Згідно зі статистичними даними, стартова ціна за об’єкти в ході торгів в середньому зростає втричі. За придбання майна на аукціоні змагаються 4 учасники. Тобто об’єктивно мала приватизація проходить на конкурентних основах і приносить гроші до бюджету. Тож і бізнес, і держава у виграші.

Нещодавно Уряд за ініціативи ФДМУ вирішив дозволити приватизацію на територіях, які наближені до бойових дій (постанова КМУ від 22.12.2023 №1368). Також була накладена заборона на приватизацію об’єктів, які розташовані на територіях ведення бойових дій або тимчасово окуповані.

Завдяки цьому приватизація стане можливою для об’єктів, які розміщені у Чернігівській, Сумській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Харківській областях. За оцінкою Фонду, на цих територіях знаходяться понад три сотні об’єктів малої приватизації, які потребують інвестицій. Але ж вкладення коштів у такі регіони пов’язане із підвищеними ризиками, які потребують страхування.

Гарантії для інвесторів

Саме тому 22.11.2023 парламент ухвалив закон «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків» № 3497-IX.

Згідно із його положеннями Кабмін має до 23 березня погодити з Національним банком та забезпечити прийняття нормативно-правового акта, що визначатиме перелік воєнних і політичних ризиків, а також умови та порядок страхування (перестрахування) таких ризиків Експортно-кредитним агентством.

Головна ідея змін — надання Експортно-кредитному агентству можливості страхувати від воєнних ризиків інвестиції українських та іноземних компаній саме в Україні, а не за кордоном. Враховуючи попередній позитивний досвід агентства, можна сподіватися на непогані результати для інвесторів.

Ініціатива покупця

Найбільш відважні потенційні покупці держмайна можуть самостійно ініціювати включення об’єктів до переліку приватизації. Для цього потрібно подати заяву до регіонального відділення Фонду держмайна (за місцем знаходження об’єкта) про включення об’єкта до такого переліку. До заяви додається уся доступна інформація про об’єкт, який цікавить. Якщо її недостатньо, то майбутньому інвестору пропонується безоплатна адміністративна послуга «Надання інформації (відомостей або витягу) з Єдиного реєстру об’єктів державної власності», а також пошук інформації по суб’єктах господарювання для уточнення інформації по об’єкту приватизації.

Приватизаційні аукціони відбуваються виключно через Prozorro.Продажі.

Відмовити потенційним покупцям у включенні об’єкта в перелік приватизації можуть за таких умов:

• об’єкт перебуває в процесі ліквідації;
• є законодавче обмеження приватизації̈;
• орган управління надав вмотивовану відмову;
• Кабмін не погодив включення об’єкта у перелік (велика приватизація).

Ініціатива продавця

Не зайвим буде пригадати, що влітку 2023 року ФДМУ отримав можливість використовувати новий інструмент залучення інвесторів через формування окремих приватизаційних пулів державних активів. Головна ідея полягає в тому, що пули привертають більше уваги інвесторів, які зацікавлені в реалізації значних проектів і можуть вкласти масштабні інвестиції. Пули будуть застосовуватися для малої та великої приватизації.

Передбачається, що пули об’єктів приватизації формуватимуться з підприємств, які працюють в одній галузі економіки, відповідно продукція одного з них може бути сировиною для іншого.

Так, відповідно до Порядку формування пулу об’єктів приватизації, затвердженого постановою КМУ від 14.07.2023 №715, пул формується з таких об’єктів приватизації:

• єдині майнові комплекси державних або комунальних підприємств, зокрема єдині майнові комплекси, що передані в оренду;
• пакети акцій (часток), що належать державі або територіальній громаді у статутному капіталі господарських товариств.

Пул формується з двох або більше об’єктів приватизації, якщо виконується одна з таких умов:

1) підприємства або господарські товариства здійснюють економічну діяльність в одній галузі економіки в межах однієї секції Класифікації видів економічної діяльності;

2) продукція одного підприємства або господарського товариства є або може бути сировиною, основним або допоміжним матеріалом, комплектувальними виробами, призначеними для виробництва продукції іншого підприємства або відповідного господарського товариства.

Так, у вересні 2023 року був вже проданий пул, який складався з двох об’єктів нежитлової нерухомості у Львівській області. Поки що це єдиний пул, який було продано на аукціоні Prozorro.Продажі.

Пул не може формуватися «заднім числом» — він складається тільки з тих об’єктів приватизації, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та не оприлюднено інформаційне повідомлення про продаж. Виняток – об’єкти, які раніше не продані у звичайному порядку приватизації.

***

Що ж, приватизацію в країні під час війни можна однозначно характеризувати як підвищено ризиковану. Адже традиційні у мирні часи ризики «цікавості» з боку правоохоронних органів доповнюються широким діапазоном нових факторів – від фізичного знищення майна до накладення санкцій.

Проте, держава вже робить кроки для страхування частини ризиків інвесторів. Якщо ця практика стане успішною, а робота правоохоронних органів увійде в рами законодавства і здорового глузду, то економіка країни матиме наповнення бюджету і додаткові робочі місця.

Матеріал опубліковано у виданні «Закон і Бізнес».