Різдвяний піст – час стати краще

З 28 листопада до 6 січня включно триватиме Різдвяний піст. В цей час згідно традицій Православної Церкви та церковного уставу християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті всього того, що віддаляє людину від Бога, для того, щоб духовно приготуватися до зустрічі великого свята Різдва Христового.

Почуття благоговіння перед таємницею Різдва Спасителя у Вифлеємі змушує християнина задуматися про те, як гідно себе підготувати до цього великого свята. У молитовному житті Церкви таємниця втілення дорівнює таємниці воскресіння з мертвих, а церковний календар вказує межі і зміст Різдвяного Посту, що нагадує сенс Великого Посту.

Встановлення Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, припадає на давні християнські часи. Уже з IV століття святий Амвросій Медіоланський і блаженний Августин згадують у своїх творах Різдвяний піст. У V столітті про давність Різдвяного посту писав святий Лев Великий, єпископ Римський.

Спочатку Різдвяний піст у різних християн мав неоднакову тривалість: від семи днів і більше. На соборі 1166 року, що відбувся за Константинопольського Патріарха Луки, було прийнято постанову для всіх християн дотримуватися посту впродовж сорока днів перед великим святом Різдва Христового.

Церковний устав щодо їжі в дні Різдвяного посту не такий суворий як в дні Великого посту, але протягом всього посту забороняється вживання м’яса, молока, масла, сиру, яєць, а в деякі дні і риби (середа, п’ятниця). Днем суворого посту є Навечірря Різдва (6 січня), коли за традицією не вживається їжа до появи першої зірки, а вечеря називається голодною кутею.

Постячи тілесно, в той же час необхідно нам поститися і духовно. “Постячись, браття, тілесно, постімо і духовно, звільнімось від усякої неправди”, – заповідає Свята Церква. Мова не йде про заморювання самих себе голодом до виснаження – такі крайнощі Церквою засуджуються.

Дні посту – це час рясного виявлення милосердя, примирення з усіма, прощення. У мирі серця, молитві й пості людина осягає найвищий сенс життя, торкається серцем Царства Божого. За словом Спасителя, тільки молитвою і постом ми можемо вигнати духа зла (Мф. 17:21; Мк. 9:29).

Піст тілесний, без посту духовного, нічого не приносить для спасіння душі, навіть навпаки, може бути і духовно шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, переймається свідомістю власної переваги від свідомості того, що вона постить. Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ, з виключенням розважальних і видовищних заходів. Піст не мета, а засіб – засіб упокорити свою плоть і очиститися від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає лише дієтою. Отож щоб правильно провести цей період підготовки до Різдва Господа нашого Ісуса Христа потрібно частіше, по мірі можливості, приходити до храму, приступати до святої Сповіді та Причастя і молитися, щоб Господь нам допоміг з чистим серцем і душею зустріти це світле і радісне свято – Різдво Христове.

Суть посту виражена в наступній церковній пісні: “постячись від їжі, душе моя, а від пристрастей не очищаючись, – марно втішаєшся утриманням від їжі: бо – якщо піст не принесе тобі виправлення, то ненависною будеш Богові, як фальшива, і уподібнишся злим демонам, які ніколи не їдять”.

У дні Різдвяного посту будемо намагатися принести покаяння, прийняти Господа в свою душу і серце, спробувати стати кращим, чистішим, розсудливішим і мудрішим, щоб після закінчення сорока днів з невимовною радістю зустріти свято Різдва Христового, віддати своє життя Народженому Спасителю і стати спадкоємцями вічних благ.

Бажаємо всім допомоги Божої у постуванні!

Пресслужба Київської патріархії