Влада душить свободу слова!

Гучна заява Служби безпеки України! Співробітники СБУ у Житомирській області затримали місцевого журналіста Василя Муравицького, який, нібито, за вказівкою російських кураторів готував і поширював антиукраїнські матеріали. Затриманому Василю Муравицькому вже пред’явлено підозру та обрано запобіжний захід  у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці без права внесення грошової застави. Журналіст знаходиться у Житомирському СІЗО.

 Служба безпеки України на всю країну повідомила, що підозрює журналіста Василя Муравицького у “створенні терористичної групи чи терористичної організації”, “державній зраді”, “порушенні рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності або ставлення до релігії” і “посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України”. Співробітники СБУ вже провели обшуки за місцем проживання журналіста та вилучили комп’ютерну техніку, копії угод на підготовку замовних статей, акти прийому-передачі робіт та банківські картки.

Прес-служба СБУ розповіла у засобах масової інформації України, що журналіст Василь Муравицький із 2014 року працював на замовлення російських федеральних ЗМІ і писав “тенденційні публікації” на замовлення керівництва російських пропагандистських державних інформагентств. Завдання щодо тематики і змісту матеріалів він отримував поштою або на месенджер. Інколи журналісту дозволяли самому обирати теми статей. На початку “кар’єри” автор підписувався справжнім прізвищем, але згодом перейшов виключно на псевдоніми.

СБУ також повідомило, що підготовлені журналістом авторські статті «із потрібними кремлівським кураторам акцентами» публікувалися на інтернет-сайтах, що адмініструвалися у РФ та з тимчасово окупованих територій України. Під час розслідування було проведено лінгвістичні та судово-психологічні експертизи текстів житомирського журналіста. Експертизи показали «маніпулятивний вплив статей на свідомість читачів» і «підбурювання їх на вчинення дій на шкоду суверенітету та незалежності України».

Також, за поширеною СБУ інформацією, експерти визначили, що за семантико-лінгвістичним наповненням матеріали блогера містять «заклики до розпалювання національної ворожнечі всередині країни та між Україною і сусідніми дружніми державами»!!!

Ось такі гучні події нещодавно трапилися у Житомирі, де Служба безпеки України, на її думку, провела резонансну та успішну операцію із затримання чергового «сепаратиста» і «зрадника». Проте у редакції газети ПАТРІОТ після такої «успішної» роботи силовиків виникло чимало сумнівів та запитань. І ось чому.

По-перше, чому ще під час затримання і до обрання запобіжного заходу у засобах масової інформації країни, області та міста, у тому числі на центральних теле і радіо каналах, почалася справжня травля житомирського журналіста Василя Муравицького? Чому у соціальних мережах були розгорнуті масові нападки на «сепаратиста» і «зрадника» Муравицького? І чому телеканали вибірково брали коментарі у тих осіб, що завідомо заангажовані і працюють на провладні політичні сили та видавали це за думку журналістів-експертів? При чому один з тих «журналістів», наприклад, виступав свідком звинувачення, а телеканалами подавався як незалежний експерт із журналістського середовища.

По-друге, всі звинувачення ґрунтуються на тому, що журналіст висловлював свою думку, яка не відповідає доктрині діючої влади. Адже в оголошенні про підозру СБУ так і написала – «критикував владу».

По-третє, у результаті потужної інформаційної кампанії СБУ скоріше показало, що, фактично, немає жодного прямого або опосередкованого доказу співпраці Муравицького із ворожими розвідками. А результати так званих експертиз побудовані на оціночних судженнях. Адже що таке «статті маніпулятивного характеру»? Та це елементарне висловлення думок, без чого неможливий жодний журналістський матеріал!

По-четверте, чому в СБУ так відкрито проігнорували таке поняття, як таємниця слідства і оприлюднили, до того ж частково (вибіркові докази), наприклад звичайний цивільно-правовий договір Муравицького на роботу з фірмою в РФ? Хіба це не маніпуляція? А як же таємниця слідства? Чи коли потрібен піар, то закон не писаний.

По-п’яте, чому суд, обираючи міру запобіжного заходу, фактично не вивчив питання, а просто переписав відомості із клопотання слідства і прокурора, та ще й з тими ж помилками, що суперечить Європейській конвенції з прав людини (ст.5) та практики її застосування? І чому ще до суду і саме за активного сприяння прес-служби СБУ було створено інформаційне поле, яке не дає підстав вважати суд по справі Муравицького неупередженим, що відповідно є порушення ст.6 Конвенції з прав людини?

По-шосте, чому СБУ не зважає на те, що свобода слова в Україні і свобода вільно збирати і поширювати інформацію гарантовані Конституцією України? І що робота журналіста – це також критика і маніпуляції з інформацію? І що згідно діючого законодавства українцям не заборонено працювати на іноземні компанії?

І, сьоме, головне, Муравицький нікого не вербував, не збирав військової інформації тощо. То в чому державна зрада?!!

Саме ці запитання наштовхують на те, що якщо не втрутитися та залишити цю справу поза уваги широкого загалу громадськості, то вже скоро такі, насправді, політичні справи стануть типовими. І що влада підійшла вже близько до тої межі, яку перетинати надзвичайно небезпечно. І не тільки в країні, навіть у Житомирі, де тільки за останні декілька місяців фіксувались непоодинокі факти нападів як на журналістів, так і на засоби масової інформації. Був побитий та пограбований журналіст Руслан Мороз, напад на опозиційну газету ПАТРІОТ, блокування редакції газети «20 хвилин», яка критикує владу, інше…

Тому редакція газети ПАТРІОТ вирішила втрутитися. Разом із «Національною спілкою журналістів України»,  разом із міжнародною журналістською спільнотою. До справи журналіста Василя Муравицького було залучено відомого житомирського адвоката Андрія Гожого, який має значний досвід із захисту журналістів та засобів масової інформації.

Із самого початку роботи адвоката Гожого у справі журналіста Муравицького одразу стало підтверджуватися найгірше. А саме – позбавлення нормального права на захист Муравицького. Повідомивши СБУ Житомирської області та Житомирського обласного прокурора у понеділок, 7 серпня 2017 року, о 16:45 разом з журналістами адвокат Гожий для особистої зустрічі із підзахисним Муравицьким прибув до Житомирського СІЗО. Проте в СІЗО відмовилися допустити захисника до Василя Муравицького, пославшись на те, що «вже закінчено робочий день». Будь-які заяви від адвоката приймати також відмовилися, оскільки повідомили, що «на роботі нікого немає». При тому, адміністрація СІЗО продовжувала приймати різні папери від співробітників Нацполіціі.

Не отримавши можливості особистого спілкування із підзахисним адвокат Гожий зажадав зустрічі із відповідальними особами та керівництвом СІЗО. Але й на отримав категоричну відмову. До того ж, за жодним з телефонів цілодобової гарячої лінії Пенітенціарної служби України і Житомирської обласної прокуратури ніхто не відповідав.

Задокументувати грубе порушення європейського і українського права взявся присутній на місці події головний редактор газети ПАТРІОТ Андрій Лактіонов та почав знімати репортаж. Але з прохідної СІЗО вибіг чоловік, що представився начальником СІЗО та напав на журналіста Лактіонова і спробував відібрати камеру. Потім «начальник СІЗО», викликавши групу швидкого реагування, зник, а журналістів і адвоката видворили із прохідної СІЗО. Викликана журналістами на місце події поліція також не була допущена на місце події і заяви від постраждалих поліціянтам довелося брати прямо на вулиці під дощем.

Також журналісти помітили, що за інцидентом спостерігали молоді люди в автомобілях, в яких присутні впізнали співробітників держбезпеки. Тому не виключено, що дана служба причетна до організації протидії законній журналістській та адвокатській діяльності з боку працівників Житомирського СІЗО.

На думку журналістів, все це було зроблено з однією метою. Наступного дня закінчувався термін на оскарження рішення суду про арешт Муравицького. І таким чином було заблоковано доступ до матеріалів справи і до підзахисного, аби адвокат не встиг підготувати апеляційну скаргу. Але дану скаргу було підготовлено адвокатом, що наданий центром безоплатної допомоги. Проте з її суттю і текстом адвоката Василя Муравицького не ознайомили.

Адвокат Гожий зміг попасти до Муравицького. А вже 9 серпня, у середу, апеляційний суд Житомирської області, куди прийшли журналісти та представники громадських організацій, мав розглянути апеляцію на рішення Корольовського суду міста Житомира щодо обрання Василю Муравицькому запобіжного заходу. Проте суд не відбувся, а Василь Муравицький залишається під вартою – працівники феміди чомусь не змогли в Житомирі вчасно доставити матеріали із Корольовського суду, що на площі Соборній, до апеляційного, що на вулиці Ріхтера (бувша 1-Травня). Чи то дуже далеко, чи просто відтягують рішення, але засідання суду перенесено аж на 18 серпня.

На даний час на підтримку журналіста Василя Муравицького вже вступилася журналістська спільнота Житомирщини, деякі громадські діячі і політики, а також  журналісти з України і Європи. Міжнародна організація “Репортери без кордонів” (RSF) закликала до негайного звільнення Василя Муравицького, якого звинувачують у державній зраді. “Ми всі знаємо про руйнівні ефекти пропаганди і її ролі в тих трагічних подіях, що відбуваються в Україні. Але факт роботи на ЗМІ або висловлення думок, які не вітаються, не повинен робити кого-небудь злочинцем… За представленими на даний момент доказами затримання Василя Муравицького не є необхідним, не є відповідним. Ми закликаємо до його негайного звільнення ” – заявив глава відділу Східної Європи та Середньої Азії RSF Йоханн Бір.

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Михайло Чаплига заявив, що арешт журналіста Василя Муравицького можна розцінювати як тиск на пресу, порушення свободи слова та порушення 10-ї статті Конвенції з захисту прав людини. «Мені здається, що ми скочуємося в 33-й рік. Наприклад, я напишу критичний пост в фейсбук про владу, що ця влада не варта бути владою і її необхідно переобрати, я не бачу інших конституційних способів. Можливо, я напишу це емоційно. Це означає, що мій пост буде маніпулятивним, як будь-яка авторська емоційна думка, він буде наштовхувати інших людей на думку, що владу необхідно міняти. А тепер уявіть, що цей пост буде поширений на пропагандистських ресурсах в Росії або в ОРДЛО. Що ж тепер, мене назвати пропагандистом Кремля? А саме це відбувалося в процесі з Муравицьким. У нього був і напевно є досі діючий офіційний контракт з державним інформаційним агентством Росії. Ми не будемо оцінювати з точки зору моралі – це його право на професію, бути журналістом і мати контракти з інформаційними агентствами. Жоден закон не забороняє мати контракти з державним інформаційним агентством в Росії. Він скористався тим, що не заборонено» – каже Михайло Чаплига.

«В Україні таких арештів блогерів і журналістів вже більше десятка, що є загрозливою тенденцією» – вважає представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Головний редактор газети ПАТРІОТ Андрій Лактіонов вважає, що арешт Василя Муравицького, поряд з іншими фактами переслідувань працівників ЗМІ – це чергове наочне свідчення політичних репресій проти незалежних журналістів в Україні. Схоже, влада країни створює критичну масу політв’язнів і саме із журналістів, що, навіть, за Януковича важко було уявити. В ситуації, що склалася, кожного, навіть самого патріотичного журналіста влада може зробити таким ось «зрадником». Тому газета ПАТРІОТ буде боротися за звільнення свого колеги, за патріотів та право кожної людини вільно думати і говорити в Україні.

Олесь Петренко