Як карають за булінг?

Загрози в Інтернеті, відповідальність за булінг, зміни в законодавстві й актуальна практика щодо відповідальності, шляхи формування навичок кібер- та медіагігієни, роль та місце штучного інтелекту в інтернет-безпеці дітей…

Ці та інші питання обговорювалися 10 лютого під час IV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія», що проходить на базі Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. Співорганізатором заходу став Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань сімейного права.

Голова комітету Лариса Гретченко виступила з доповіддю, що була присвячена правовим аспектам відповідальності за булінг.

Зокрема, вона навела статистику розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 173-4 (цькування учасника освітнього процесу) КУпАП.

Так, протягом 2024 року у судах першої інстанції знаходилося 311 справ. З них було розглянуто лише 255.

За підсумками розгляду було накладено 120 штрафів на загальну суму 135,2 тис. грн. і застосовано сім заходів впливу до неповнолітніх. Цікаво, що зі 120 осіб, які були притягнуті до відповідальності, 90 (тобто три чверті) були жінки.

132 справи було закрито. В тому числі через:

• малозначність – 25;
• відсутність події і складу правопорушення – 74;
• закінчення строків – 27;

В апеляції за рік побувало 25 справ про цькування.

Л.Гретченко нагадала, що в 2024 році Закон про охорону дитинства був доповнений механізмами унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дитиною. Зокрема, Законом від 06.06.2024 №3792-IX було передбачено програми для дитини або іншої особи, яка вчинила булінг. Таку особу за рішенням суду може бути направлено для проходження програми строком від одного до трьох місяців.

Також Верховна Рада зобовʼязала Кабмін затвердити Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми. А працівники закладів освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми, повинні бути ознайомлені з інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, у тому числі домашнього насильства, експлуатації, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з дитиною.

Втім, звернула увагу спікерка, ці новації не мають механізму практичної реалізації, а Типова програма так і не була затверджена Урядом.

При цьому у статистиці справ про булінг за 2024 рік дані про направлення кривдників для проходження програми відсутні. Для порівняння вона відзначила, що у справах про домашнє насильство судами було скеровано на проходження програм 1315 кривдників.

Серед інших недоліків очільниця профільного комітету НААУ назвала те, що насильство в осередках дитячого дозвілля має ситуативне реагування. Випадки притягнення до відповідальності є поодинокими, а необхідні програми для кривдників та постраждалих часто взагалі відсутні.

Презентацію виступу Л.Гретченко можна переглянути за посиланням.