В Україні падає рівень онлайн-торгівлі. Як уберегти ринок?

Попри тотальну діджиталізацію, рівень онлайн-торгівлі речами щоденної необхідності та продуктами в Україні все ж обвалився. Зрозуміло, це має об’єктивні причини, адже Україна в 2022 році втратила близько 20% населення. Наразі фіксується лише обережне зростання.

Про це можна робити висновки на підставі дослідження food рітейлу за 2023 рік від Webpromo.

На фоні ковідних обмежень, 2021 рік можна вважати золотим для торгівлі онлайн. Дослідники називають дохід у $753,90 млн. Натомість у 2023 році дохід був удвічі менший: 345,50 млн., а у 2022 році склав взагалі третину від 2023-го. Але за оптимістичними прогнозами, вийти на «довоєнний» рівень онлайн food рітейл зможе вже наступного року.

Чи враховують ці прогнози роль держави в підтримці бізнесу? Навряд.

Наразі тренд на збільшення платоспроможності населення, що залишилося в Україні, відсутній. А найбільший обсяг попиту на продовольчі товари залишається в регіонах з найбільшою щільністю проживання. Одеса, Запоріжжя, Дніпро, Харків, Київ та Львів також є містами, де найбільше торгових офлайн-точок. Фізичні магазини наближають онлайн-послуги для містян і мешканців довкола великих міст. Майже половина покупців продуктів онлайн мають вік від 25 до 54 років, тобто це найбільш економічно активна частина суспільства. Якщо в особи буде стабільний дохід, звісно, вона буде частину продуктів купляти онлайн, економлячи власний час.

Тож можна назвати декілька проблем онлайн-торгівлі продуктами, які держава могла б допомогти вирішити. Від цього виграли б і споживачі, і бізнес.

Мобілізація водіїв та поки що непрогнозоване бронювання не сприяє поширенню доставки. Довгостроковий вихід із такої ситуації – отримання жінками-співробітницями водійських посвідчень із категоріями, які дозволяють водити вантажний транспорт. А також надання обладнання для зручного розвантаження і доставки. Збереження і розширення території доставки може залучити нових споживачів і повернути старих, які були змушені переїхати через війну.

Про податкове стимулювання або зниження податків не йдеться. Навпаки, існують плани підвищення ПДВ, військового збору, а також оподаткування ФОП, у т. ч. можливого підняття ставки податку до 18 % для виробників агропродукції. А підвищення податків точно не сприятиме детінізації економіки. Відповідно, купівля-продаж продуктів може в першу чергу перейти на сірі схеми, де не буде місця онлайн-торгівлі та безготівковому розрахунку. Касові апарати є на ринках не диджіталізованої Європи, проте не в Україні, де смартфон замінює і гаманець, і паспорт, і медичну картку.

У дослідженні Webpromo є оптимістичні для українського бізнесу висновки: надання переваги українським виробникам; найменша економія на категоріях «їжа» та «ліки»; зважені рішення щодо покупок. Всі їх можна перекреслити нерозумною податковою політикою.

Окремою проблемою для онлайн-продавців стоїть питання видачі фіскальних чеків. З жовтня 2023 року податкова повернула штрафи за відсутність РРО, а отже, повернула перевірки. Багато продавців стикаються з проблемою, коли саме має бути виданий фіскальний чек покупцю, аби не отримати штраф. Особливо таке питання актуальне у випадку післяплати за товар. Багато з онлайн-бізнесів у таких випадках оформляє фіскальні чеки ще до отримання коштів за товар, а у випадку відмови просто оформляють повернення. Звичайно, це вихід, але він додає роботи продавцю та створює додаткові складнощі в оформленні касової документації. У випадку відсутності самого фіскального документа або необхідних реквізитів у ньому, продавець може отримати штраф у розмірі 100 % вартості товарів (робіт, послуг), проданих з порушеннями. Повторне порушення – і штраф зростає на 50%.

Негативно на рівень онлайн-торгівлі також впливає поновлення перевірок з виявлення незареєстрованого ведення бізнесу в інтернеті. Так звані контрольні закупки проводять податківці в онлайн-магазинах, особливо тих, що ведуть свою діяльність через сторінки у соцмережах. Але це не можна назвати поганою тенденцією, адже таким чином захищаються права споживачів, а також виводиться бізнес із сірої зони.

Тож перезавантаження податкових органів і зменшення тиску контролюючих органів може привести до позитивної динаміки бізнес-середовища навіть в умовах війни. Водночас, у цьому питанні важливо дотримати балансу інтересів, не можна забувати і про контроль якості харчових продуктів.

І наостанок: парламент таки ухвалив у другому читанні «клуб білого бізнесу». Цей закон точно не сприятиме розвитку не тільки онлайн-торгівлі, а й узагалі будь-якій підприємницькій діяльності. Тепер, крім труднощів, пов’язаних з війною, бізнесу необхідно доводити державі свою невинуватість. Як-то кажуть, без вини – винні.

Андрій Шабельніков

голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації