Автоматичне продовження тримання під вартою порушує право на захист

Конституцією не визначено можливості обмеження права на свободу та особисту недоторканність, права на судовий захист, презумпції невинуватості та права на захист. Відтак, норма ч. 6 ст. 615 КПК про можливість автоматичного (без рішення суду) продовження тримання під вартою суперечить Основному Закону.

Такого висновку дійшов Конституційний Суд у рішенні від 18.07.2024 No 8-р(ІІ)/2024 у справі про гарантії судового контролю за дотриманням прав осіб, яких утримують під вартою. Текст рішення розміщений на сайті КС.

Нагадаємо, стаття 615 Кримінального процесуального кодексу регламентує особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану. Зокрема, відповідно до її частини 6 у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.

Руслан Оніщенко і Дмитро Гаврилюк подали конституційні скарги щодо відповідності Конституції України цієї норми.

Розглядаючи справу, у КС виходили з того, що за правилами ст. 64 Основного Закону конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією. Цією ж статтею встановлено, які саме права і свободи не можуть бути обмежені. Зокрема ті, що передбачені ст. 29 (право на свободу та особисту недоторканність), 55 (право на судовий захист), 62 (презумпція невинуватості), 63 (право на захист). Тож КС констатував, що ці права не можуть бути обмежені і в умовах воєнного стану.

Аналізуючи відповідність ч.6 ст. 615 КПК вказаним положенням Конституції, судді зокрема зауважили, що установлені оспорюваними приписами Кодексу перешкоди в доступі до суду та порушення права бути заслуханою у суді для особи в такому важливому питанні, як продовження строків тримання її під вартою, означає неможливість реалізації нею права на захист, гарантованого ч.2 ст. 63 Основного Закону.

У сукупності з іншими обставинами, Конституційний Суд визнав ч.6 ст. 615 КПК такою, що не відповідає Конституції. Згідно із рішенням ця норма втратить чинність 19 жовтня 2024 року. Верховна Рада має привести нормативне регулювання питання продовження строку тримання під вартою у відповідність із Конституцією та цим Рішенням.

Відповідно до ч.2 ст. 63 Конституції підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. І його здійснює виключно адвокат (ч.4 ст. 131-1 Основного Закону).