Обшук та арешт активів: загрози та стратегія реагування

Однією з найболючіших дій, які держава може застосувати до бізнесу під час кримінального провадження, є обшук та арешт активів. Підприємство в будь-якому разі зазнає збитків, навіть якщо справа закривається або суд виносить виправдувальний вирок. Як мінімізувати ризики?

Арешт активів у межах кримінального провадження напряму загрожує безперебійному функціонуванню компанії, її репутації та фінансовій стабільності. Можна виділити такі основні ризики:

1. Втрата ліквідності та фінансова нестабільність. Арешт коштів та активів позбавляє бізнес можливості виконувати щоденні операційні витрати, як-от виплати заробітної плати, платежі за контрактами, оплату податків тощо.

2. Репутаційні втрати. Сам факт арешту впливає на репутацію компанії серед партнерів, клієнтів та інвесторів. Навіть якщо згодом буде доведено невинуватість, репутація відновлюється досить довго.

3. Втрати бізнес-зв’язків та клієнтів. Через обмеження фінансової діяльності компанія може не виконувати свої зобов’язання перед партнерами та клієнтами.

4. Перешкоди в операційній діяльності. Арешт обладнання, нерухомості чи інших активів зупиняє або обмежує виробничі процеси, ускладнює виконання замовлень.

5. Втрата персоналу. Нестабільність компанії, викликана арештом активів, може спричинити звільнення кваліфікованих співробітників, особливо якщо компанія не здатна своєчасно виплачувати заробітну плату або виконувати соціальні зобов’язання.

6. Санкції та штрафи. Якщо через арешт компанія не виконує договірні зобов’язання перед контрагентами чи не виплачує податки, це може призвести до штрафів і неустойок.

7. Додаткові витрати. Компанія вимушена витрачати значні ресурси на юридичну підтримку для розблокування активів.

8. Загроза рейдерського захоплення. У ситуації фінансової нестабільності та правової невизначеності компанія стає більш вразливою до рейдерських атак, особливо якщо активи вже перебувають під арештом.

Для мінімізації цих ризиків бізнесу важливо заздалегідь підготувати стратегію правового захисту, включаючи регулярний аудит активів, створення прозорої корпоративної структури, страхування ризиків, та мати план дій на випадок виникнення загроз арешту активів.

Часто обшуки та арешти активів у бізнесу проводяться в рамках кримінальних проваджень, пов’язаних з економічними або службовими злочинами, такими як ухилення від сплати податків, шахрайство або зловживання службовим становищем. Ці заходи можуть здійснюватися також у справах за фактом фінансування тероризму чи корупції. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Обґрунтування таких дій може бути пов’язане із збереженням речових доказів, спеціальною конфіскацією, конфіскацією майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи,  а також відшкодуванням шкоди, завданої злочином, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Важливим кроком є перевірка правомірності дій правоохоронних органів. Зокрема, необхідно переконатися, що: у слідчих є ухвала суду на обшук чи арешт, де чітко зазначено перелік об’єктів, які підлягають арешту або обшуку; учасники обшуку дотримуються норм КПК; дії правоохоронних органів є пропорційними.

Правильна комунікація з правоохоронцями — це мистецтво, в основі якого лежать чіткість, прозорість, уважність до деталей. Варто чітко артикулювати позицію компанії і демонструвати готовність до співпраці, уникаючи при цьому самовикриття. Усі документи, надані під час обшуку, необхідно ретельно перевіряти, фіксувати факти для майбутнього аналізу.

У разі виявлення порушень слід оперативно подавати скарги до суду та інших органів. І ключову роль тут відіграє адвокат, який може контролювати відповідність дій дій і рішень слідчих вимогам ухвали суду та закону, фіксувати порушення, а також захищати співробітників компанії, зокрема попереджати їх про право не свідчити проти себе та своїх близьких.

Коли арешт активів вже накладено, бізнес має низку варіантів для оскарження цього рішення. Ключові кроки включають:

• перевірку, чи всі активи, що потрапили під арешт, дійсно стосуються кримінальної справи, фігурантам провадження (підозрюваним);

• подання клопотання до слідчого судді з вимогою скасувати арешт з наданням аргументів про його необґрунтованість;

• подання апеляційної скарги на рішення про арешт;

• коли відпала потреба у продовженні заходу забезпечення – подання клопотання про скасування арешту майна.

Незайвим буде також оперативно звернутися до кваліфікованого оцінювача для встановлення реальної вартості арештованих активів. Це може допомогти обґрунтувати недоцільність або непропорційність арешту в суді.

Для мінімізації ризиків незайвим буде вжити превентивні заходи, зокрема, провести навчання персоналу з питань реагування на обшуки та взаємодії з правоохоронцями. Також доречно здійснювати регулярний юридичний аудит документів та процесів компанії, що допоможе уникнути порушень, які можуть привернути увагу правоохоронних органів. І звісно, що заздалегідь підписаний договір із адвокатом та завчасне ознайомлення останнім із бізнес-процесами компанії є запорукою мінімізації настання ризиків.

Отже, обшук та арешт активів можуть створити серйозні проблеми для бізнесу, тому адвокатам варто готувати своїх клієнтів до таких ситуацій. Це включає комплекс превентивних заходів, швидку правову реакцію та грамотну стратегію захисту.

Матеріал опубліковано у виданні «Юридична газета».

Денис Нагорнюк

член Ради Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів