Місцева влада вирішила відкрити у Житомирі «Український дім». Ніби й добра справа, але й тут щось не те – про це говорять житомиряни та й все це обговорюють.
Був “ЗАГС”, молодята розписувалися, сім’ї створювалися. Аж тут – український дім. Але хто той дім відкриває та й навіщо? Може митці, чи історики, чи музиканти, чи якісь там патріоти? Говорять про це житомиряни та й нічого не розуміють.
Та говорять у Житомирі, що відкриває той дім Наталка Чиж, яка у всьому знається та розуміється. Вона сказала, що «Дім української культури» – це… приміщення, в яке треба надихнути душу. А потім Наталка взяла та й надихнула у цей дім із міського бюджету аж 884 тисячі гривень…
Нічого не розуміють житомиряни, а тільки говорять та обговорюють – то що вклала Наталка в цей дім, душу чи гроші? Але про вкладену Наталкою душу ніхто нічого не знає, а ось про вкладені Наталкою в цей дім гроші – про них вже всі знають. Але чогось в Житомирі говорять, що душа стільки не коштує та й взагалі – душа не продається.
Та в Наталки Чиж із цього є своя думка, адже вона точно знає, скільки коштує душа, яку треба надихнути…