СБУ проти Московських митрополитів: 4:0, наші виграють!

У 2022-23 роках Служба безпеки України розпочала комплексні контррозвідувальні та безпекові заходи (понад 60) у церковному середовищі УПЦ «МП імені Путіна», які відбувалися для припинення деструктивної діяльності проросійськи налаштованого духовенства. У результаті заходів, проведених СБУ, порушено 61 кримінальне провадження стосовно 61 священнослужителя. Загалом суди вже винесли 7 вироків стосовно окремих кліриків, які стали на бік ворога, у т. ч. 2 з них було використано в обміні на наших військовослужбовців. За матеріалами спецслужби запроваджено санкції стосовно 17 функціонерів УПЦ, а майже 250 клірикам РПЦ заборонено в’їзд в Україну. Також припинено громадянство України 19 священнослужителям УПЦ, громадянам країни-агресора, ініційовано примусове повернення до країни походження клірикам церкви, 2 громадянам РФ.

Наголошуємо, що у своїй діяльності СБУ дотримується принципу неупередженості до діяльності будь-якої релігійної конфесії та поважає право кожного громадянина на свободу світогляду і віросповідання, як це визначено Конституцією. Українські правоохоронні органи неодноразово повідомляли про затримання та підозри щодо священників УПЦ (МП). Серед причин – ймовірна співпраця з російськими силами.

Необхідно відзначити, що незважаючи на те, що після початку повномасштабної війни проти України певна частина духовенства РПЦ МП, незважаючи на все, що відбувається так і не відмовилася від свого проросійського курсу. Йдеться навіть не про перехід в ПЦУ, але хоча б про засудження агресії росіян. Але і цього не відбувалося. Треба також відзначити, що проросійські (а точніше прорадянські) настрої, як ракова пухлина, роз’їдають ментальність кліру цієї конфесії. Навіть під час війни тут в Україні деякі клірики піднімають тости «за Царя, за Отечество», а інші продовжують свою колабрантську діяльність.

І проросійська орієнтація пронизує різні рівні РПЦ від вищої ієрархії до простих послушників у монастирях. У сьогоднішньому нарисі ми розповімо про те, як митрополити (а це дуже високий чин) працюють на Росію, і які заходи проти них прийняла вже Служба безпеки України. І ще одне важливе зауваження: висока посада і популярність не дають вищим ієрархам РПЦ під право недоторканності, а навпаки підвищують їх рівень відповідальності перед законом та народом України.

Отже, в перше в Україні за матеріалами СБУ районний суд міста Кропивницький виніс вирок високопоставленому клірику УПЦ (МП), екскерівнику Кіровоградської єпархії митрополиту Іосафу. Він та секретар цієї установи повністю визнали свою вину у злочинах, які їм інкримінувала Служба безпеки. Про це 12 травня 2023 року повідомили у прес-службі СБУ.

Митрополит Іоасаф, в миру – Петро Іванович Губень, 1961 року народження, громадянин України, неодружений, неповнолітніх дітей чи утриманців не має, раніше не судимий. Народився він у побожній українській родині. 1990-го вступив до Київської духовної семінарії, а 1992 перейшов до навчального закладу, який контролювала Московська патріархія. А у 1994 році він був прийнятий до Київської духовної академії РПЦ.

14 грудня 2007 року постановою Священного Синоду Української Православної Церкви (Журнал №120) архімандриту Іоасафу визначено бути єпископом Новокаховським і Бериславським. Рішенням Священного Синоду УПЦ від 10 лютого 2011 (Журнал №4) року призначений єпископом Кіровоградським і Новомиргородським. А 17 серпня 2017 року за богослужінням в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври Митрополитом Онуфрієм возведений в сан митрополита.

Розглянемо основні моменти його колабарантської діяльності. На початку слідства було оприлюднено спільні фото Іосафа із московським патріархом Кирилом і зображення георгіївської стрічки, вилученої при обшуку. Тоді журналісти просили пояснити наявність забороненої в Україні георгіївської стрічки вдома в Іоасафа, про що стало відомо зі знімків, які за результатом обшуків поширила СБУ. Владика лише відповів, що його батько служив у радянській армії і пройшов війну з такою стрічкою. А те, що прикриваючись тією стрічкою зараз роблять нелюдяні злочини проти українського народу, він не звернув уваги, або «цнотливо» не згадує. Якщо батько воював, то треба молитися за упокій його души, а не завішувати кімнати символами рашизму. Щось вже не в’яжетеся. Тому це все і викликало підозру. Та не дарма.

Дуже багато запитань та сумнівів викликала обережність, з якою єпархія висловлюється щодо російської агресії в Україні. Місцеве духовенство УПЦ хоч і засудило її, але майже через два тижні від початку широкомасштабного вторгнення. Щиро чи вимушено — питання риторичне. Але сприймається так, ніби тоді, коли стало очевидно, що Росії не вдалося захопити Київ за три дні, як хвалилися пропагандисти, і ситуація вимагала хоч якихось конкретних дій. Щодо призупинення поминання імені Патріарха Кіріла за богослужіннями в храмах Кіровоградської єпархії, то, судячи з тексту, це зробили для того, щоб уникнути розбрату та провокацій, а не через позицію настоятеля РПЦ щодо подій в Україні.

Трошки пізніше стало широко відомо, що митрополит, у жовтні 2017-го їздив до Москви на засідання Синоду Російської православної церкви. Потім учасники цього Синоду направили вітального листа до президента РФ Володимира Путіна, у якому подякували йому за «підтримку ідеалів справедливості, миру і єднання між країнами і народами». Пізніше митрополит Іоасаф заявив, що особисто не підписував вітального листа Путіну. Водночас учасники АТО, Союз воїнів-добровольців та активісти Кропивницького влаштували кілька акцій протесту під місцевим кафедральним собором, засуджуючи дії Іоасафа та його візит до Москви.

Іоасаф публічно вихваляв захоплення частини території України та «роздував» міжрелігійну ворожнечу в регіоні на користь країни-агресора. За даними розслідування, владика входив до найближчого оточення московського патріарха Кирила, з яким координував підривну діяльність проти нашої держави. Для цього митрополит був на постійному зв’язку з очільником РПЦ і виконував його доручення щодо виправдовування російської агресії та окупації східних і південних територій України, зокрема АР Крим.

Вказівки з Москви надходили у вигляді письмових циркулярів, а також під час особистих (таємних) зустрічей на території РФ. Під час обшуків на території єпархії правоохоронці виявили велику кількість проросійських друкованих матеріалів і документи із доказами листування з московськими «кураторами». У цих книгах російські «автори» ставили під сумнів українську державність і вихваляли кремлівський режим. До злочинної діяльності митрополит залучив секретаря єпархії. За їх дорученням у церквах релігійної громади людям роздавали ворожу пропагандистську літературу, яку друкували багатотисячними накладами в типографіях країни-агресора.

Розслідування проводили співробітники СБУ у Кіровоградській області за процесуального керівництва органів прокуратури.

У СБУ нагадали, що фігуранти публічно вихваляли захоплення частини території України та «роздували» міжрелігійну ворожнечу в регіоні на користь РФ. Один із постів, який написав владика Іоасаф це — привітання російського воєначальника Сєргєя Суровікіна.

23 листопада 2022 року синод УПЦ (МП) звільнив Іоасафа від керівництва єпархією. Іоасафа було знято з Кіровоградської єпархії, яку він очолював довгий час, і переведено вікарієм у Київ. Причина – особиста заява «в зв’язку з погіршенням стану здоров’я». Якщо УПЦ і раніше, попри українську назву, не була в патріотичному авангарді, то зараз і поготів. Враження про вичікувальну позицію місцевого архієрея підживлює чимало інформації, яка потребує чітких коментарів.

Він та секретар цієї установи повністю визнали свою вину у злочинах, які їм інкримінувала Служба безпеки. Таким чином, суд і самі фігуранти повністю підтвердили доказову базу, зібрану співробітниками СБУ.

Судовий розгляд був лаконічний – на відміну від звичної практики українських правоохоронців більш-менш конкретизувати у текстах клопотань обставин справи та підозри, цього разу прокурор Кіровоградської облпрокуратури Сергій Ожог просив суд призначити підозрюваному домашній арешт і коротко перелічив ризики, які можуть виникнути у разі альтернативного заходу. Зокрема, наголосив, що підозрюваний може переховуватися від слідства, впливати на свідків та експертів у справі, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Його засуджено за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками, вчинене за попередньою змовою групою осіб). Враховуючи співпрацю зі слідством, суд призначив 3 роки позбавлення волі з іспитовим терміном 2 роки, а також заборонив на 1 рік займати посади керівників релігійних управлінь та єпархій.

Отже, як то кажуть, перший пішов. А що далі? Хто буде наступний. І вже йде на наших очах судовий процес проти митрополита Іонафана. Розкриємо тему детальніше.

За матеріалами СБУ 5 червня 2023 р. перед судом вже постав очільник Вінницької єпархії УПЦ (МП), митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонафан, в миру Анатолій Єлецьких. Вінницький міський суд почав розглядати його справу.

За словами спікера управління СБУ в Вінницькій області Дениса Закаблука, ще взимку 2023 року процес мав розпочатися у Тульчинському районному суді, але судді брали самовідвід, тож справу перенаправили до обласного центру. Керівник СБУ Василь Малюк повідомляв що священик – одногрупник Кирила і тримав зв’язок з російською ФСБ.

Треба розглянути основні моменти з біографії підсудного. До його становлення причетний нинішній патріарх «всея Русі», Кирило (Гундяєв). У 1978 році він, очільник ленінградської духовної академії, рукоположив Іонафана у сан ієромонаха. У 1988-1989 роках Іонафан служив намісником Києво-Печерської Лаври. У сан архімандрита його благословив патріарх московський Пімен. Сім років Іонафан був керуючим справами УПЦ Московського патріархату, входив до складу Священного синоду. Служив у храмах на Київщині, Сумщині, Херсонщині. А з 2006 року він — архієпископ Тульчинський і Брацлавський, а з 2014-го — митрополит Тульчинсько-Брацлавської єпархії УПЦ московського патріархату. На запрошення від Вселенскького Патріарха Варфоломія на Об’єднавчий Собор 2018 року він відповів впертою відмовою, на відміну від митрополита Винницького Симеона (Шостацького) він не приєднався до ПЦУ, вперто вирішив залишатися в лавах РПЦ МП. Показово, що сайт Тульчинської єпархії ведеться тільки російською мовою. За наявною інформацією, він є власником російського паспорта.

Митрополит Іонафан вже оприлюднив свою реакцію на дії СБУ. Він заперечує усі обвинувачення: «Я, митрополит Іонафан (Єлецьких), керуючий Тульчинською єпархією УПЦ, рішуче спростовую неправдиві повідомлення у ЗМІ про результати проведених слідчих дій (обшуків 11.10.2022) за місцем мого фактичного проживання та в Тульчинському єпархіальному управлінні. «Докази», нібито знайдені в цих приміщеннях, ніякого відношення ні до мене, ні до Тульчинської єпархії не мають», – йдеться у заяві. Далі він зазначив, що «Вищезгадані дії мають замовний характер і спрямовані проти Української Православної Церкви загалом та проти авторитету священноначалія Тульчинської єпархії та внесення смути у середовище її духовенства та віруючих», – каже митрополит.

Тим не менш Служба безпеки зібрала беззаперечні докази вини очільника Тульчинської єпархії УПЦ (МП) у Вінницькій області, який публічно виправдовував російську збройну агресію проти України.

Правоохоронці провели обшуки за місцем проживання митрополита Вінницької єпархії УПЦ МП та в релігійних спорудах. Зрештою докази злочинних дій було виявлено в комп’ютерах та мобільних телефонах Іонафана. Під час обшуків серед іншого правоохоронці виявили листи з привітаннями до патріарха Кирила з нагоди Великодня, прокремлівську літературу та агітки з президентом РФ Володимиром Путіним. Факт незаконної діяльності єпископа вдалось підтвердити завдяки ініційованій СБУ експертизі вилучених матеріалів.

Обвинувальний акт вже розглядається у суді. За матеріалами СБУ митрополиту загрожує реальний термін покарання – до 8 років позбавлення волі. Як свідчать матеріали слідства, фігурант поширював серед вірян пропагандистські листівки, де закликав до захоплення влади та зміни меж державного кордону України. Також на одному із сайтів РПЦ розміщував публікації на підтримку російських окупантів та їхніх воєнних злочинів.

Ініційована СБУ експертиза вилучених матеріалів підтвердила факти незаконної діяльності митрополита Іоанафана. Дії фігуранта кваліфіковано за чотирма статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади); ч. 1 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України); ч. 2 ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками); ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників).

Розслідування проводили слідчі Служби безпеки Вінницької області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

Оскільки митрополит Іоанн не проявляє ознак каяття, не йде (за наявними у нас даними) на співпрацю зі слідством то ймовірність того, що він отримає 8 років позбавлення волі дуже висока. Але і вже є рішення влади, яке безпосередньо має до нього відношення. Президент України Володимир Зеленський указом №898/2022 від 28.12.2022 призупинив громадянства низки священників УПЦ МП. Як часто буває в таких випадках, указ не оприлюднюється офіційно, оскільки містить персональну інформацію. Зокрема, йдеться про митрополита Тульчинського і Брацлавського Іоанафана, якому СБУ вручило підозру у держзраді. Також — вікарія Тульчинської єпархії, єпископа Ладижинського Сергія, який є до Іонафана дуже близькою людиною.

Як вдалося з‘ясувати, відповідне повідомлення — про втрату громадянства зазначеними особами — отримала також Державна міграційна служба. Згідно з чинними правилами, надалі вони можуть бути депортовані.

Вони могли бути депортовані в Росію, якщо не були під слідство і якщо не йшов би судовий процес. Так, і без українського громадянства митрополит Іонафан може бути засуджений, як і митрополит Іоасаф, на реальний термін. Будемо і далі спостерігати за судовим процесом над ним.

СБУ повідомила про підозру і митрополиту Черкаської єпархії УПЦ (МП), яку очолює Феодосій (в миру – Денис Снігірьов). Служба безпеки зібрала беззаперечні докази вини керівника Черкаської єпархії УПЦ (МП), який заперечував збройну агресію РФ проти України та виправдовував дії загарбників. За даними слідства, у 2020 році клірик віддав розпорядження створити в єпархії новий відомчий сайт за шаблоном РПЦ. Під час його розробки було використано російське програмне забезпечення, яке дозволяло ретранслювати деструктивний контент з прокремлівських інтернет-ресурсів. Серед них – «patriarchia.ru» та «pravoslavie.ru», на яких пропагандисти РПЦ виправдовують збройну агресію РФ та воєнні злочини рашистів. Крім того, на «новому» сайті митрополит вихваляв московських священиків, які допомагають агресору, а також закликав до «об’єднання» релігійних громад у війні проти України.

На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили митрополиту про підозру за ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників).

У Соснівському районному суді 1 червня відбулося слухання справи стосовно керівника Черкаської єпархії УПЦ МП Дениса Снігірьова. Йому продовжили запобіжний захід ще на два місяці. Перед будівлею суду обвинуваченого чекала група людей, які нагадали священнику, що через його дії щодня гинуть як українські захисники, так і безневинні люди, серед яких діти.

І якщо один високопоставлений церковник вже відбуває покарання, а інші відповідають у суді, то на і наступних митрополитів-колабрантівтеж чекає подібна доля. Розповімо про це детальніше. І почнемо з найскандальнішого ієрарха РПЦ в У, мабуть, вже всесвітньо відомого, як «Паша-мерседес».

Отже, на початку літа СБУ повідомила про підозру митрополиту УПЦ (МП) Павлу. Служба безпеки зібрала обґрунтовану доказову базу щодо причетності колишнього настоятеля Києво-Печерської Лаври Павла (Петра Лебідя) до розпалювання релігійної ворожнечі, виправдовування і заперечення збройної агресії РФ проти України.

Зокрема, встановлено, що Лебідь у своїх публічних виступах неодноразово ображав релігійні почуття українців, принижував погляди вірян інших конфесій і намагався сформувати ворожі настрої до них, а також робив заяви, котрі виправдовували чи заперечували дії країни-агресора. Це підтвердила й ініційована Службою безпеки судово-лінгвістична експертиза.

На підставі зібраних доказів Лебідю повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань) та ч. 1 ст. 436-2 (виправдовування, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників).

Наразі за місцями проживання та тимчасового перебування фігуранта проводяться слідчі дії. Заходи з викриття правопорушення проводили за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.

Поки Служба безпеки збирає відомості про злочинну діяльність Паші-мерседеса, якого чекає гучний і скандальний судовий процес, стали відомі не менш скандальні подробиці про діяльності ще одного митрополита, єпархія якого розташована в західних регіонах України.

Отже, за матеріалами СБУ підозру отримав митрополит УПЦ (МП) з Буковини. За даними СБУ, йдеться про настоятеля Свято-Вознесенського чоловічого монастиря Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ (МП). З відкритих даних відомо, що це владика Лонгин (в миру- Михайло Жар). Під час літургій він зневажливо висловлювався щодо Православної Церкви України, називаючи її «церквою антихриста» і «сатанинською».Тим самим він ображав релігійні почуття вірян і провокував загострення внутрішньої обстановки в регіоні.Ініційована СБУ лінгвістична експертиза підтвердила факти злочинної діяльності клірика. У проповіді Лонгин заявляє, що Україна розпочала війну проти Бога й українського народу на догоду сатанинській церкві (вочевидь Православній церкві України – ред.) та свинячим мордам 95-го кварталу (вочевидь правлячій партії «Слуга народу – ред). У керівництва єпархії УПЦ МП на Буковині знайшли проросійські методички та громадянство РФ. Мало того, під час обшуку приміщення УПЦ (МП) на Буковині співробітники СБУ заскочили секретаря Чернівецької єпархії УПЦ МП Архімандрита Никиту в ліжку з 17-річним хлопцем, що співає в місцевому хорі. В єпархії УПЦ МП на Буковині знайшли ноутбук з дитячою порнографією. Під час нових обшуків у єпархіях УПЦ Московського патріархату виявили не лише купу російської пропагандистської літератури, возвеличування «русского міра», патріарха Кіріла та окупаційної армії, а й нацистську символіку, «вчення про сатанізм».

Це те, що стало відомо на даний момент, але вже ясно, що судовий процес над Михайлом Жаром і його «колегами по цеху» буде досить спекотним тому що їх звинуватять відразу за кількома статтями Кримінального кодексу України (злочини не лише проти держави, але і проти особистості).

СБУ повідомила про підозру митрополиту і секретарю УПЦ (МП) з Житомирщини, які провокували релігійну ворожнечу. За матеріалами слідства, впродовж декількох років митрополит особисто готував тексти прокремлівських листівок і брошур.

Наведені у нашому нарисі випадки показові. Як говорить стара приказка: «риба гниє з голови». І судові процеси проти митрополитів РПЦ МП в Україні повинні оздоровити наше суспільство, позбавити нас від московської отрути.«Закон і відповідальність за його порушення однакові для всіх, а ряса не завжди є запорукою чистих намірів. Сьогодні ворог намагається використати церковне середовище для просування своєї пропаганди та розколу українського суспільства. Але ми не дамо йому жодного шансу! СБУ системно блокує усі спроби російських спецслужб, котрі прагнуть використовувати своїх агентів для нанесення шкоди інтересам та безпеці України», – зазначив Голова СБУ Василь Малюк.

На закінчення відзначимо, що всім нам варто усвідомити одну просту, але складну для сприйняття істину: гріхи священиків не скасовують святості Бога, тому, православному християнину необхідно шукати гідних священнослужителів, які допоможуть йому знайти свій шлях до Бога і спасіння душі. І робити це необхідно в ПЦУ.

Євген Кузнєцов,
Голова Союзу воїнів-добровольців