Залагодимо «громадський» конфлікт?

Деякі думки з приводу формування нового складу Громадської ради при Житомирській облдержадміністрації та клінчу між двома фракціями «громадськості».

На сьогодні, можна констатувати декілька очевидних фактів:

По-перше, існує конфлікт між представниками громадськості, які бажають увійти до складу Громадської ради при Житомирській облдержадміністрації і кристалізовано дві ворогуючі фракції.

По-друге, включити обидві фракції до складу ради неможливо, бо її чисельність обмежена тепер 35 особами. Не вирішить проблему і механізм рівного розподілу членства між ворогуючими фракціями: така рада буде завжди конфліктною і генерувати негатив.

Важливо й те, що програмні речі не обговорюються: навіщо ти чи інші особи хочуть потрапити до консультативного органу обласної виконавчої влади – невідомо. Ба більше: нема пояснень щодо того «критичного ресурсу», за який відбувається боротьба. За законодавством, Громадська ради при Житомирській облдержадміністрації не має владних повноважень, гарантованого бюджетного фінансування чи інформаційних каналів – гарантій публічних зустрічей з посадовими особами, публікацій в ЗМІ, організаційної підтримки в роботі з населенням чи працівниками бюджетної сфери.

Можливо, нам щось невідомо з того «ресурсного потенціалу» громадсько-політичної діяльності, який можна набути завдяки членству в цій громадській раді?

Загалом конфлікт дискредитує майбутній склад громадської ради та виштовхує з нього залишки аполітичних професіоналів: позафракційні активісти не мають шансів отримати підтримку під час голосування по кандидатурам і не бажають витрачати свій час на цей негатив – що з великою долею вірогідності, буде мати місце і в майбутньому.

І головне: цю б енергію та емоції, які витрачаються, направити б на моніторинг витрачання бюджетних коштів, використання власності (ліси; копалини; сільськогосподарська земля; будівлі) чи комунальних підприємств!

Ми бачимо декілька можливих варіантів дій, які б обмежили конфліктність цієї ситуації і направили б зусилля громадськості на більш корисні речі.

друга дорадча рада

Якщо є бажаючі співпрацювати з обласною виконавчою владою в форматі дорадчих органів – а чинне законодавство обмежує чисельність громадської ради 35 особами, то чому б не створити інші допоміжні органи і не включити до їх складу всіх тих, хто не потрапить до складу ГР при ЖОДА?

Це може бути як єдиний окремий орган, як-то «допоміжна», «дорадча» чи навіть «альтернативна громадська рада». А можуть бути створені громадські органи за галузевим принципом: все одно старий склад великої за чисельністю членів ГР при ЖОДА розподілявся на комісії! – тобто утворити дорадчі ради при кожному департаменті-управлінні-облКП, які зацікавлять достатню кількість представників інституцій громадянського суспільства.

Якщо обласна влада – Ігор Гундич та Ярослав Лагута, не були серед режисерів цього «цирку» і не програмували протистояння, то мають бути зацікавлені в проявах будь-якого активізму. І відповідно – зацікавлені створити достатню кількість дорадчих органів, які б дозволили реалізувати енергію активістів на благо області. Або загасити конфлікт зараз і змусити «по-тихому» – по факту бездіяльності та нездатності робити реальні справи, залишити такі дорадчі органи в майбутньому.

Нащо спостерігати за конфліктом та дискредитацією ГР при ЖОДА, якщо можна прилаштувати активістів в складі інших дорадчих органів? – жодних видатків бюджету чи інших втрат це не потребує.

консультації з громадськістю

Можна також реалізувати інший варіант зменшення напруги: переключити увагу з формальних речей (формування складу ради) на змістовну діяльність – моніторинг конкретних напрямів/галузей діяльності обласної влади з наступним викладенням зауважень, пропозицій та візії реформ.

Відповідна можливість передбачена «Порядком проведення консультацій з питань формування та реалізації державної політики», затвердженого Постановою КМУ №996 від 03.11.2010 із наступними змінами. У разі коли пропозиція щодо проведення консультацій з громадськістю з одного питання надійшла не менше ніж від трьох інститутів громадянського суспільства, такі консультації проводяться обов’язково. – Тобто навіть ті спортивні клуби, громадські чи благодійні організації, ЗМІ чи ОСББ, релігійні організації, профспілки і т.п., чиї представники не потрапили до ГР при ЖОДА, можуть ініціювати проведення консультацій з громадськістю з конкретних питань діяльності облдержадміністрації чи підпорядкованих їй установ, організацій та підприємств.

За змістом діяльності, це будуть ті ж комісії старої ГР при ЖОДА, які будуть проводити консультації з конкретних питань!

Чому б публічно не опитати всіх охочих потрапити до складу ГР при ЖОДА: яких саме консультацій з обласною владою (на предмет чого і яка потрібна публічна інформація для цього) вони потребують?

громадська експертиза

У разі наявності експертного потенціалу в інституціях громадянського суспільства, чиї представники не потраплять до складу ГР при ЖОДА, вони можуть також ініціювати проведення громадських експертиз і займатися реальними справами замість участі в довго триваючому конфлікті!

Порядок проведення громадської експертизи затверджений Постановою КМУ №976 від 05.11.2008 з наступними змінами. Після надходження від інституту громадянського суспільства, громадської ради письмового запиту щодо проведення громадської експертизи, облдержадміністрація:

1) видає у тижневий строк розпорядження про проведення такої експертизи і заходів, пов’язаних з підготовкою матеріалів, із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові та посади особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за забезпечення взаємодії з інститутом громадянського суспільства, громадською радою, зміст якого доводить до відома інституту громадянського суспільства, громадської ради, що ініціює проведення громадської експертизи, протягом трьох днів з моменту його видання;

2) утворює у разі потреби робочу групу для підготовки матеріалів із залученням представників інституту громадянського суспільства, громадської ради, що ініціює проведення громадської експертизи;

3) розміщує у тижневий строк інформацію про надходження запиту щодо проведення громадської експертизи, текст наказу (розпорядження) та заходи, здійснені органом виконавчої влади з метою сприяння її проведенню, на власному веб-сайті;

4) подає інституту громадянського суспільства, громадській раді матеріали або завірені в установленому порядку їх копії чи надсилає їх в електронній формі протягом п’яти робочих днів з моменту видання наказу (розпорядження) про проведення громадської експертизи. У разі коли запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк надання матеріалів може бути продовжено до 20 робочих днів.

Не допускається проведення громадської експертизи, якщо посадові особи органу виконавчої влади чи їх близькі родичі є засновниками або входять до керівних органів відповідного інституту громадянського суспільства, громадської ради.

Отже активісти, зацікавлені в реальній діяльності – а не отриманні посвідчень членів ГР при ЖОДА та якихось беззмістовних і переповнених конфліктами засіданнях, мають скористатися цим механізмом і взаємодіяти з владою у відповідних галузях/напрямах!

виключення дублювання способів комунікації з владою

Деякі з інституцій громадянського суспільства, отримують визначальне для їх діяльності бюджетне фінансування – той же БО «Комплексний заклад соціального захисту для осіб, що потрапили в складні життєві обставини». На відміну від інших інституцій, він фактично залежить від органів влади нижчого рівня – Житомирського міського голови та міськвиконкому, які в частині делегованих повноважень держави залежать від Житомирської облдержадміністрації. Така очевидна залежність виключає можливість трансляції незалежної позиції в діяльності громадської ради. Як наслідок, за правилами етики і уникнення конфлікту інтересів (між незалежною позицію та необхідністю зберегти значне бюджетне фінансування), ця організація не має бути представлена в громадській раді.

Аналогічне питання і по членам виконавчих органів місцевого самоврядування, які намагаються потрапити до громадської ради. Так Світлана Півоварова є членом Житомирського міськвиконкому – і це дає більше можливостей для комунікації з представниками влади та участі в прийняття владних рішень. Навіщо ж додатково претендувати на одне з 35 місць в громадській раді? – Або членство у міськвиконкомі, або в громадській раді, – за умови, якщо Світлана Іванівна поділяє наше бачення етичної поведінки…

Аналогічне питання і до Наталії Волинець! – Ба більше, Анатолій Волинець працює начальником інвестиційно-економічного сектору з повноваженнями заступника голова Тетерівської ОТГ. Тобто в наближеній до Житомира і показово-демонстраційній для обласної влади об’єднаній територіальній громаді. Невже сім’я Волинець не має інших можливостей комунікацій з обласною владою – окрім намагання Наталії Волинець обратися до складу Громадської ради при Житомирській облдержадміністрації?

Окреме питання і по помічникам депутатів. Наприклад, Роман Кравецький та Євген Демчик є помічниками Любові Цимбалюк – керівника однієї із найбільших фракцій Житомирської міськради. При цьому, представниця «Батьківщини» очолювала раніше Житомирську обласну раду і має велику фракцію в облраді. І все одно потрібно цим активістам обратися до складу Громадської ради при Житомирській облдержадміністрації?

Аналогічно Ігор Мяснов є помічником депутата Житомирської міськради Василя Шевченко.

Серед кандидатів є й Ігор Пірожок – помічник депутата Віталія Вітусевича. При цьому депутата Житомирської обласної ради, яка має контрольні повноваження відносно Житомирській облдержадміністрації. – Депутат, який займає посаду голови постійної комісії з соціально-економічного розвитку в цій раді. Невже потрібно стати ще й членом Громадської ради при Житомирській облдержадміністрації? – і блокувати голосування за обрання нового складу у зв’язку із тимчасовою більшістю іншої фракції.

Інакше кажучи, якщо перевірити дотримання етики, можна суттєво зменшити кількість охочих – особливо серед лідерів протистояння!

Автор: Богдан Бондаренко