Про важливість ухвалення законопроекту №5648 «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та інших законодавчих актів України щодо державної допомоги суб’єктам господарювання» та переваги, які він несе надавачам та отримувачам державної допомоги, йшлося під час робочої наради в Антимонопольному комітеті України 1 лютого. У заході взяли участь голова АМКУ Ольга Піщанська, експерти Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги АМКУ, представники Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, Проекту технічної допомоги ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги» (SESAR), Асоціації міст України та місцевих органів влади.
Як зазначила голова АМКУ Ольга Піщанська, оновлення чинного законодавства про державну допомогу дасть змогу більш прозоро та ефективно розпоряджатися державними ресурсами, у тому числі – і міжнародною допомогою. Цей фактор є ключовим у формуванні інвестиційного клімату та відкриває широкі можливості для фінансування державних програм коштом фондів Європейського союзу.
«Для нас важливо у процесі ухвалення законопроекту заручитися також і підтримкою представників місцевої влади. Адже поняття «ресурси держави» у правилах державної допомоги включає не лише державні, а і місцеві ресурси. Чи означає ухвалення законопроекту якесь обтяження для місцевих органів влади? Жодним чином, навпаки, ухвалення законопроекту дасть змогу значно звузити перелік заходів підтримки на місцевому рівні, які можуть бути визначені як державна допомога», – сказала Ольга Піщанська.
Зокрема, голова АМКУ зауважила, що зменшення навантаження на органи влади у частині необхідності звітування про державну допомогу відбудеться завдяки таким новаціям у законопроекті як запровадження ознаки впливу на торгівлю між Україною та ЄС та нових визначень («суб’єкт господарювання», «економічна діяльність» чи «перевага»), а також – завдяки збільшенню мінімальної суми підтримки, що не потребує повідомлення до 500 тис. євро для послуг загального економічного інтересу.
Також Ольга Піщанська навела приклад справи Альтмарк (відповідно до рішення було розроблено однойменні критерії з визначення переваги як складової ознаки державної допомоги) і наголосила, що ця справа також стосувалася місцевих ресурсів. Відтак, за її словами, і в ЄС, і в Україні поняття державної допомоги зараз розповсюджується й на місцеві ресурси та залишиться таким в оновленому законодавстві.
«Якщо навіть припустити, що місцевий ресурс буде вилучений з законопроекту, як пропонують окремі народні депутати та представники місцевої влади, то це створить ризики непрозорих умов фінансування та призведе до невиконання Україною зобов’язань відповідно до Угоди про Асоціацію. Як наслідок – виникнуть великі ризики блокування процесу євроінтеграції й міжнародного фінансування», – зауважила директорка Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги АМКУ Оксана Чабанюк.
Як наголосив керівник Проекту SESAR Штефан Сабау, врегулювання питань державної допомоги є однією з найважливіших частин переговорів щодо вступу України до ЄС.
«Виключення місцевих ресурсів з-під дії закону про державну допомогу призупинить процес вступу України до Європейського союзу. До цієї наради я також мав зустріч з представництвом ЄС в Україні та з Генеральним директоратом з питань конкуренції Європейської комісії. Абсолютно всі, з ким я спілкувався, просять не виключати місцеві ресурси з законопроекту, адже це суперечитиме Угоді про Асоціацію», – зазначив Штефан Сабау.
Таку ж позицію підтримала і керівник експертної групи з питань співробітництва у сфері митної, фінансової політики, оподаткування та підприємництва Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Марина Неліна: «Зараз ми не можемо говорити про те, щоб відкотитися у прогресі, якого досягли. Недопустиме ухвалення жодного законодавчого акту, який буде якимось чином обмежувати чи знижувати стандарт, якого вже досягла Україна з метою інтеграції до внутрішнього ринку ЄС та набуття членства».
Народний депутат України Богдан Кицак своєю чергою відзначив, що зважаючи на міжнародні зобов’язання України, дискусії щодо того, чи потрібно контролювати державну допомогу, є недоречними, натомість має здійснюватися робота з роз’яснення норм відповідного законодавства.
«Якщо буде виписано і донесено до представників громад чіткий перелік того, що є державною допомогою, а що не є – це зніме величезну кількість зауважень», – вважає народний депутат.
Під час наради АМКУ презентував статистику рішень Комітету щодо державної допомоги за 2019-2022 роки. Зокрема, за цей час недопустимою державною допомогою було визнано лише 8% з загальної кількості повідомлень із залученням місцевих ресурсів. А підтримка у сфері водопостачання та водовідведення, освіти, соціальної сфери у 100% розглянутих випадків взагалі була визнана такою, що не є державною допомогою. Також у 100% випадків державна допомога у сфері теплопостачання була визнана допустимою.
Щодо недопустимої державної допомоги, то 35% випадків стосувалися сфери поводження з побутовими відходами та 4% – податкових заходів.
Під час наради її учасники також обмінялися думками щодо озвучених пересторог й зауважень окремих народних депутатів, органів місцевого самоврядування та профільної асоціації щодо змісту законопроекту №5648. У підсумку сторони дійшли згоди щодо необхідності продовження консультацій та посилення співпраці у процесі підготовки законопроекту до повторного першого читання у парламенті.