НСЖУ розкритикував голосування Ради за скандальний закон про ЗМІ

У вівторок, 30 серпня, Верховна Рада підтримала законопроект “Про медіа” №2693-д у першому повторному читанні, за проголосували 233 нардепи. У разі ухвалення цей закон фактично може перетворити Україну на аналог Росії у питанні контролю над ЗМІ.

Про це повідомив комітету з гуманітарної та інформаційної політики, нардеп “Слуги народу” Микита Потураєв, пише “Детектор медіа”.

Згідно із законом, законопроект у другому читанні має бути розглянутий протягом двох тижнів.

Схвалення у першому читанні законопроекту про медіа – це крок назад від стандартів свободи слова, до якої ми звикли в Україні.

Про це заявив голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко.

“Сьогодні у Верховній Раді у першому читанні проголосовано законопроект “Про медіа”. Автори змогли зібрати 233 голоси “за” завдяки підтримці 12 депутатів колишньої ОПЗЖ. У повному складі не голосували депутати з ЄС та “Голосу”. Прийняли новий законопроект, до якого внесли зміни лише кілька тижнів тому. Не було широкого обговорення з журналістами, експертами та медійниками”, – написав він у Facebook.

Глава НСЖУ наголосив, що у новій редакції лише 10% законопроекту містять норми, які є в зобов’язаннях України перед Європейським Союзом, а решта пунктів виписана з метою отримання владою більшого впливу на медіа за допомогою приписів, штрафів та закриття. Все це робитиметься за гроші платників податків.

В свою чергу, у пояснювальній записці до законопроекту вказують, що чинне законодавство у сфері засобів масової інформації, прийняте у 1993-2006 роках, є застарілим й не відповідає сучасному рівню технологічного розвитку у сфері медіа. Стосовно свободи слова, у ПЗ вказано:

Законопроект спрямований на забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів, регулювання діяльності в сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа.

Можливо, законопроект не сподобався багатьом через статтю 25, яка вимагає прозорості у структурі власності:

Структура власності суб’єкта у сфері медіа є прозорою, якщо одночасно виконуються такі вимоги:

1) відомості про структуру власності суб’єкта у сфері медіа дають змогу встановити:

– усіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь в суб’єкті у сфері медіа або можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність суб’єкта у сфері медіа;

– усіх ключових учасників суб’єкта у сфері медіа та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами суб’єкта у сфері медіа;

– характер взаємозв’язків між особами, зазначеними вище;

Також, мова йдеться і про фінансову звітність медіа ресурсів ст. 34 відповідного законопроекту:

Суб’єкти у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа та аудіовізуальних медіа громад упродовж 60 днів від дня закінчення звітного року публікують на своєму веб-сайті (в разі його наявності) або веб-сайті органу місцевого самоврядування, що є їх засновником (за відсутності власного веб-сайту) звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та фінансову звітність малого підприємства за відповідний рік.  

… а також інформацію про фізичних та (або) юридичних осіб, внески (надходження) від яких становили 5 та більше відсотків сукупного розміру доходів станом на останній день звітного року.

Тож, багатьом доведеться показати своїх фактичних спонсорів, або відповідати за законом, що дуже ускладнить роботу ЗМІ, що працюють на певних політичних діячів чи партії.

В законопроекті у ст.36 вказані також і заборони на певний контент, але, на перший погляд, нічого з того що заборонялося й раніше, не додалося.

Стосовно впливу на медіа чиновниками та іншими особами, то стаття 4 дає конкретне визначення:

1. Діяльність у сфері медіа ґрунтується на принципах свободи поширення та отримання інформації, свободи діяльності суб’єктів у сфері медіа, у тому числі вільного визначення змісту інформації, та свободи господарської діяльності. 

3. Цензура у сфері медіа забороняється

4. Не допускається незаконне втручання у діяльність суб’єктів у сфері медіа з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, політичних партій, власників відповідних суб’єктів, будь-яких інших фізичних та юридичних осіб.

Не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються медіа, а також заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, політичних партій.

Тож не дивно, що даний законопроект буде багатьом не до вподоби, але варто придивитись кому саме це не сподобалося, та перечитати сам законопроект.