Голос Ватикану і українська війна за майбутнє Європи

У різдвяному зверненні Папа Римський Лев XIV особливо згадав стражденний український народ, закликавши світ до молитви та миру. Ці слова пролунали з Ватикану, центру, який протягом століть залишається не лише духовним осердям Європи, а й впливовим політичним та дипломатичним гравцем на міжнародній арені.

Апостольский палац, град-держава Ватикан

Ватикан є державою з унікальним моральним авторитетом. Його позицію уважно відстежують уряди, дипломати та суспільства по всьому світу. Підтримка України з боку Святого Престолу має символічне й політичне значення, адже формує ставлення так званої старої Європи, консервативної, обережної, але впливової у питаннях миру та війни.

У той час, коли українські воїни стоять в окопах під обстрілами, а мільйони людей у тилу працюють, волонтерять і моляться за перемогу, слова Папи звучать як нагадування. Боротьба України є не лише війною за території. Це боротьба за право бути частиною європейського цивілізаційного простору, за майбутнє, побудоване на свободі, гідності та праві народу самому визначати свою долю.

Водночас позиція Ватикану відображає складність сучасної європейської реальності. Це прагнення миру, обережність у формулюваннях, спроба говорити мовою діалогу навіть тоді, коли Україна має справу з відкритою агресією Російської Федерації. Це голос Європи, яка звикла до стабільності, але змушена знову дивитися в обличчя війні.

Попри все, згадка про Україну з вуст Папи є знаком солідарності з народом, який платить надзвичайно високу ціну за свободу. Це ще одне свідчення того, що українська боротьба залишається у фокусі світової уваги, як моральний виклик, від відповіді на який залежить майбутнє всієї Європи.

Сергій Сербін