Придністров’я, реформи та Європа: Молдова перед вирішальним вибором

Газета «Патріот» записала відеокоментар із молдавським дипломатом і політичним аналітиком Келіном Казаку, головою ініціативи Center for Democratic Integrity, присвячений актуальній політичній ситуації в Республіці Молдова та ключовим викликам на її шляху до європейської інтеграції. У розмові експерт оцінив підсумки нещодавніх виборів, стан демократичних процесів у країні, співпрацю з Румунією та Україною, а також безпекові ризики, пов’язані з Придністровським регіоном, наголосивши на необхідності реформ, верховенства права й колективної безпеки, як основи майбутнього Молдови в ЄС.

1. Калін, хотілося б дізнатися Вашу думку щодо виборів, які відбулися у вересні. Яких результатів ви очікували? Чи задоволені ви їх проведенням? Відомо, що Ви активно працювали на виборах, як юридичний консультант. Чи були зафіксовані порушення під час виборчого процесу?

Вересневі вибори загалом підтвердили стійкий суспільний запит на європейський шлях розвитку, верховенство права та продовження демократичних реформ. Саме таких результатів я й очікував: конкуренція була реальною, а політичний порядок денний значною мірою зосереджувався на майбутньому країни, а не на реваншистських сценаріях минулого.

Як юридичний консультант, який безпосередньо брав участь у виборчому процесі, можу зазначити, що ці вибори пройшли значно організованіше й прозоріше, ніж попередні електоральні цикли. Так, фіксувалися окремі процедурні порушення, переважно технічного характеру, однак вони не мали системного характеру й не вплинули на загальний результат волевиявлення громадян. Важливо, що державні інституції та суди реагували на скарги в межах закону, що само по собі є ознакою зміцнення демократії.

2. Що ви можете сказати про всеосяжну співпрацю Кишинева та Бухареста? Які принципово важливі позиції займає Республіка Молдова, що дозволяють їй зберігати роль сусіда, друга та гідного члена європейської родини?

Співпраця між Кишиневом і Бухарестом сьогодні має стратегічний та багатовимірний характер від енергетичної безпеки й інфраструктури до освіти та європейської інтеграції. Румунія виступає не просто сусідом, а справжнім адвокатом Молдови в Європейському Союзі, допомагаючи адаптувати європейські норми та стандарти.

Принципова позиція Республіки Молдова полягає в тому, що вона вибудовує відносини з Румунією, як із рівноправним партнером, зберігаючи власний суверенітет та ідентичність. Саме повага до міжнародного права, добросусідство й відданість європейським цінностям дозволяють Молдові залишатися надійним другом і гідним членом європейської родини.

3. Щодо ситуації навколо Придністров’я. У суспільстві поширюється думка, що невизначений статус регіону нібито «заважає» Кишиневу стати частиною ЄС. Також існує позиція, що найпростішим і водночас ефективним механізмом може бути силове вирішення проблеми. Як ви вважаєте, чи може Молдова собі це дозволити, зважаючи на те, що влада в регіоні була захоплена незаконно?

Придністровський регіон справді залишається ключовим чинником уразливості для Республіки Молдова та серйозною перешкодою на шляху повноцінної європейської інтеграції. Водночас проблема полягає не в самому існуванні регіону, а в незаконній військовій присутності Російської Федерації, яку Молдова та міжнародні організації, зокрема ПАРЄ, цілком справедливо розглядають, як окупаційну.

Ці війська перебувають на території суверенної держави без її згоди, а Москва фактично ігнорує суверенітет Кишинева. У цьому контексті важливо розуміти, що Придністров’я вже не є «замороженим конфліктом». За даними українських спецслужб, Росія посилює там свою військову присутність, розгортає мобілізаційні заходи, виробництво БПЛА та центри підготовки операторів дронів, а також використовує регіон, як потенційний плацдарм для диверсій. Це створює пряму загрозу не лише Молдові, а й Україні та всій регіональній безпеці.

Саме тому залучення України не в наступальному, а в широкому оборонному та координаційному форматі, за чіткої згоди Кишинева та в межах міжнародного права, може розглядатися, як елемент колективної безпеки. Йдеться про запобігання ескалації, нейтралізацію диверсійних загроз і захист конституційного ладу Республіки Молдова, а не про «силове рішення» в примітивному розумінні. Відтак доцільно погодитися з пропозицією України та деокупувати Придністров’я, повернувши його під контроль Кишинева так, як це роблять усі цивілізовані держави у спільних операціях проти сепаратистів та окупантів.

4. Хотілося б торкнутися питання очевидних внутрішніх проблем Молдови, які можуть впливати на міжнародний імідж країни. Які з них є ключовими? Вони прозорі й помітні чи приховуються з певних причин?

Основні проблеми Молдови добре відомі й не приховуються: це наслідки багаторічної корупції, слабкість окремих інституцій, демографічний відтік і економічна вразливість. Важлива відмінність нинішнього етапу полягає в тому, що влада в особі Президенткині Маї Санду та проєвропейської більшості не замовчує ці проблеми, а виносить їх у публічний простір.

Прозорість, судова реформа та боротьба з корупцією – це ключові сигнали для міжнародних партнерів. Саме тут Молдові варто брати приклад зі Швейцарії: сильні інститути, політична нейтральність у внутрішньому житті, реальний захист прав громадян і високий рівень довіри між державою та суспільством. Президенткиня Мая Санду послідовно робить усе можливе для зміцнення демократії, захисту прав громадян і повернення Молдови до європейського політико-правового простору. Шлях до ЄС і поглиблена співпраця з НАТО – це шлях реформ, миру та сильних інституцій. Внутрішній устрій держави справді має орієнтуватися на найкращі європейські приклади, зокрема швейцарську модель сталої демократії та довіри.

5. Повернімося до питання Придністров’я. Окрім заяв про можливе військове вирішення проблеми, серед молдавських та українських політиків існує думка, що до операції варто залучити надійного союзника – Україну. Київ може бути зацікавлений у ліквідації загрози удару з глибокого тилу, а Молдова отримає шанс відновити територіальну цілісність і стати частиною європейської родини. Як ви оцінюєте такий сценарій?

Заяви українського керівництва, зокрема президента Володимира Зеленського, чітко засвідчують, що будь-які дії України можливі виключно на підставі офіційного запиту Республіки Молдова. Це принципово важливий момент, який підкреслює повагу до суверенітету Кишинева та відповідність міжнародному праву.

Україна об’єктивно зацікавлена в нейтралізації загрози з боку Придністров’я, оскільки Росія розглядає цей регіон, як елемент своєї військової стратегії, від тиску на південь України до довгострокових планів створення сухопутного коридору «до Придністров’я». Реалізація такого сценарію означала б пряму агресію проти Молдови та спробу відторгнення її території.

Окрім військового аспекту, Придністров’я використовується Росією як «сіра зона» для корупції, нелегальних фінансових потоків, підкупу політичних процесів і обігу «чорних грошей», що підриває демократичні інститути Молдови та негативно впливає на її міжнародний імідж. Це підтверджується й розслідуваннями щодо фінансування дестабілізаційних дій через регіон. На тлі того, що Росія вже відкрито залучає до своїх військових операцій навіть такі режими, як КНДР, стає очевидно, що Москва не обмежена жодними моральними чи правовими рамками.

У цих умовах координація між Молдовою, Україною та міжнародними партнерами – це не ескалація, а превентивний захист миру й демократії. Залучення України до вирішення придністровського питання за чіткого запиту Кишинева, міжнародного мандату та прозорих цілей може стати важливим чинником стабілізації регіону. Це відповідає європейському курсу Молдови, логіці колективної безпеки та прагненню захистити права громадян на всій території країни.

Президенткиня Мая Санду та проєвропейське керівництво демонструють відповідальний підхід: не мілітаризацію заради політики, а захист суверенітету, демократії та майбутнього Молдови як частини ЄС. Україна має значний досвід миротворчих операцій в Іраку, Сьєрра-Леоне та Косові, веде успішну оборонну війну й зупинила поширення сепаратизму на Донбасі. Тому дипломатія Кишинева та точкова миротворча військова операція ЗСУ (за згоди Кишинева) можуть у стислі терміни витіснити російських окупантів з нашої землі, відновивши територіальну цілісність держави, після чого ми з піднятою головою зможемо вступити до Європейського Союзу.

Спілкувався та переклав з румунської мови

спецкор у Європі – В’ячеслав Кричевський