Запровадження в Україні суду присяжних, хоча і було передбачено Конституцією, однак наразі не було реалізовано в повній мірі. Тож схвалення парламентом самої ідеї знаменує початок системних змін, спрямованих на посилення ролі суспільства у забезпеченні справедливості.
Участь громадян у правосудді
5 грудня Верховна Рада ухвалила за основу два законопроекти:
- №3843 від 14.07.2020 «Про суд присяжних»
- №3844 від 14.07.2020 «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку із прийняттям Закону України «Про суд присяжних».
Згідно обраної моделі, суд присяжних складатиметься з одного професійного судді та лави присяжних, до якої входитимуть вісім осіб. Присяжні обиратимуться шляхом випадкового автоматизованого відбору з числа громадян України, які постійно проживають у відповідному судовому окрузі та відповідають встановленим вимогам.
Професійний суддя виконуватиме роль процесуального головуючого в судовому засіданні, але не братиме участі в ухваленні рішення лавою присяжних щодо суті обвинувачення. Вердикт про винуватість вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосують щонайменше сім із восьми присяжних. Цей вердикт є остаточним, і суддя не має права його змінювати. Виправдувальний вердикт може бути оскаржений лише в разі порушення процедури формування складу присяжних.
Суд присяжних в Україні буде застосовуватися у кримінальних провадженнях для розгляду найтяжчих злочинів, що передбачають покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Присяжні матимуть право ухвалювати рішення виключно щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого. Для винесення обвинувального вироку необхідно, щоб щонайменше сім із восьми присяжних проголосували «за». Виправдувальні вердикти можуть бути оскаржені лише за умови порушення процедури формування складу присяжних.
Присяжним надаватимуться гарантії недоторканності, аналогічні суддівським, на час виконання ними обов’язків у суді, в тому числі захист від тиску чи переслідувань. Вони отримуватимуть винагороду на рівні посадового окладу судді місцевого суду, а також відшкодування витрат на проїзд, наймання житла та добові.
Не кожна особа може стати присяжним. Ними можуть бути лише громадяни України від 30 до 65 років, які володіють державною мовою на рівні, достатньому для участі у судовому процесі. Кандидатів обиратимуть лише серед мешканців території, де розташований суд. Не зможуть бути присяжними судимі особи, ті, хто перебувають на обліку в наркологічному чи психіатричному диспансері, недієздатні чи обмежено дієздатні, а також особи з постійними фізичними чи психічними захворюваннями, які унеможливлюють виконання обов’язків.
Аби запобігти виникненню конфлікту інтересів та забезпечити обʼєктивність, запроваджуються обмеження за професією. До участі у засіданнях в якості присяжних не пустять працівників правоохоронних органів, суддів, адвокатів, нотаріусів, прокурорів, державних службовців.
Присяжні і мобілізація
Зважаючи на чинну редакцію законопроекту, присяжні підлягатимуть мобілізації на загальних засадах. Якихось процедур звільнення присяжних від військової служби для забезпечення їх участі у судових процесах під час воєнного стану наразі не передбачено. І це може створити проблеми.
Адже якщо присяжного мобілізують під час розгляду справи, то його участь у судових засіданнях стає неможливою. Це може зупинити або ускладнити розгляд справи. Суд буде змушений зупинити розгляд справи до формування нового складу присяжних. У випадку заміни присяжного або неповного складу лави присяжних суд може визнати необхідним повторний розгляд справи. Такі затримки можуть викликати у сторін сумніви у прозорості та ефективності процесу, легітимності складу суду та об’єктивності ухвалених рішень.
Крім цього, мобілізація присяжного має безпосередній вплив на права обвинуваченого, потерпілого та інших учасників. Адже йдеться про право на розгляд справи у розумні строки, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Способом вирішення цієї проблеми може бути звільнення присяжних від мобілізації на період виконання обов’язків у суді.
***
Тож упровадження суду присяжних сприятиме підвищенню рівня довіри громадян до судової системи та реалізації конституційного права на участь у здійсненні правосуддя. Проте успішна реалізація цієї реформи залежатиме від організаційних заходів, забезпечення фінансування та правової підтримки.
Але мобілізація присяжного під час воєнного стану створює значні виклики для безперервності судового процесу та дотримання прав учасників кримінального провадження. Законодавство потребує уточнення, щоб забезпечити баланс між виконанням військових обов’язків і участю у здійсненні правосуддя. Запровадження механізмів тимчасового захисту присяжних від мобілізації може стати ефективним рішенням цієї проблеми.
Юрій Григоренко
заступник голови Комітету НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності