1 грудня 2024 року, у неділю 23-тю після П’ятидесятниці, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі міста Києва.
Напередодні ввечері, 30 листопада, Патріарх Філарет відслужив у соборі всенічне бдіння.
Його Святості співслужили настоятель собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.
За богослужінням підносились посилені молитви за Україну, щоб Господь Бог визволив нас від нашестя чужинців, зміцнив і захистив наших воїнів і подав українському народу справедливий мир і перемогу.
Після запричасного стиха проповідь на тему євангельського читання, притчі про безумного багача (Лк. 12, 16-21), виголосив священник собору протоієрей Іоан Київський.
Богослужіння завершилося молебнем до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворним образом «Несподівана радість», під час якого Патріарх Філарет виголосив молитву про визволення України від нашестя чужинців, щоб Господь Бог почув наші благання і подав Україні перемогу та справедливий мир.
У сьогоднішню неділю Церква повчає нас притчею про безумного багача (Лк. 12, 16-21), застерігаючи нас від користолюбства, від егоїстичного піклування тільки про своє власне благополуччя.
Багач, про якого говорилось у Євангелії, назбиравши собі багатство, сказав собі: «Душе… спочивай, їж, пий, веселись…». Але Бог сказав йому: «Безумний, цієї ночі ти позбудешся свого життя». Чому Господь назвав цього чоловіка «безумним»? Тому, що цей чоловік піклувався тільки про себе і своє особисте задоволення і розваги. Його так захопило багатство, що він забув навіть про те, що дні його життя пораховані, тому що тільки Бог знає час життя і смерті. А цей багач сам собі визначав своє життя на багато років. За це Господь називає його нерозумним.
Бог хоче, щоб люди робили один одному добро, користуючись при цьому дарами життя: «Коли багатство примножується, не віддавайте йому серце (Пс. 61, 11), – переконує нас псалмоспівець Давид, – і «Тому, хто просить у тебе – дай» (Мф. 5, 42), – заповідає нам Спаситель. Християнин покликаний «в Бога багатіти», тобто багатіти і духовними і матеріальними засобами не для себе, а заради служіння любові, багатіти добрими ділами, чеснотами, співстражданням до ближніх, багатіти молитвою і благодаттю Божою, яка дарується за все це Господом.