Запобігти шахрайству на ринку капіталів допоможе аналіз інвестиційного проекту

Що спільного у жертв інвестиційного шахрайства? Вони вважали інвестиційну можливість законною та не помітили тривожних сигналів. Оскільки помітити межу правового поля при застосуванні фінансових інструментів украй складно, шахраї малюють нові схеми.

За даними Офісу Генпрокурора про результати досудового розслідування, за девʼять місяців поточного року було обліковано 55113 кримінальних проваджень за ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу. У 14440 справах особам було вручено повідомлення про підозру

Враховуючи те, що фінансові шахраї постійно покращують свої навички та їх схеми стають більш досконалими, довести справу до суду та отримати потерпілому відповідне відшкодування вкрай важко, а подекуди і неможливо.

Тому єдиною можливістю не попасти у халепу є завчасний аналіз інвестиційного проекту та особи, яка залучає інвестиції. З такою задачею потенційний інвестор певною мірою може справитися самостійно, проаналізувавши інформацію на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

З метою захисту інвесторів було запроваджено ведення списку осіб, діяльність яких має ознаки недобросовісного залучення коштів громадян під виглядом інвестиційних проектів. Ця інформація публікується на офіційному сайті Комісії в розділі «Захист інвесторів». Інформація, розміщена у списку сумнівних інвестиційних проектів, має метою викликати у потенційних інвесторів бажання більш уважно ставитися до певних інвестиційних проектів.

Відповідно до Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» держава в особі НКЦПФР здійснює державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків. Це включає комплексні заходи щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринками капіталу, регулювання правил їх функціонування та провадження клірингової діяльності.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою захисту прав учасників фондового ринку, у тому числі споживачів фінансових послуг. Регулювання включає створення системи захисту прав інвесторів і контроль за їх дотриманням емітентами цінних паперів та професійними учасниками ринку. НКЦПФР – регулятор. Інші державні органи контролюють діяльність учасників ринку у межах своїх повноважень. Основним завданням Комісії є захист прав інвесторів шляхом запобігання порушенням законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій.

У Законі «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» встановлено, що державне регулювання здійснюється у формі створення системи захисту прав інвесторів і контролю за їх дотриманням емітентами цінних паперів та професійними учасниками ринку капіталу.

Наказом голови Комісії від 21.09.2021 № 147 затверджено 10 ознак сумнівності інвестиційного проекту, серед яких:

• великий відсоток гарантованої дохідності;
• відсутність відповідних дозволів та ліцензій;
• агресивний маркетинг;
• відсутність фізичного офісу в межах України;
• відсутність юридичної реєстрації в Україні;
• відсутність акредитації інвестора;
• підозрілі або неперевірені біографії менеджерів та бенефіціарів;
• відсутність підписаних документів;
• настійлива пропозиція залучити друзів;
• приховування права власності.

У зв’язку з тим, що в Україні діє принцип свободи підприємницької діяльності та законодавчо неможливо створити ринок капіталів повністю нормативно врегульованим, у Комісії відсутні правові підстави забороняти сумнівним фінансовим компаніям здійснювати залучення інвестицій.

Відповідно до принципу рівності держава виступає гарантом рівного захисту усіх суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності шляхом ненадання переваг у захисті прав жодному із суб’єктів господарювання. Тому питання аналізу успішності інвестиційного проекту та особи, яка залучає інвестиції лягає саме на інвестора. Комісія в цьому випадку виконує факультативну, допоміжну функцію, звертаючи увагу потенційних інвесторів на можливі ознаки шахрайства.

Потенційний інвестор повинен самостійно оцінити всі можливі ризики та наслідки своїх дій саме перед початком вкладання коштів, тому саме на цьому етапі не потрібно економити на правовій допомозі адвоката.

Вкрай важливо належним чином проаналізувати запропонований договір, який передбачає залучення коштів у фінансовий проект. Документ повинен містити всі передбачені Цивільним кодексом істотні умови, обов’язки особи, яка залучає інвестиції та права інвестора, зрозумілий ступінь ризику втрати коштів та при яких умовах він наступає.

Із договору повинен вибудовуватися логічний ланцюг від моменту передачі коштів до моменту їх отримання саме інвестором на його рахунок в разі успішності інвестиції, а не зависнути на рахунку третьої особи. Порядок розрахунку розміру прибутку має бути математично зрозумілим, щоб фінансова компанія не мала можливості маніпулювати з кінцевими виплатами. Також важливо знати базу для оподаткування та порядок сплати податку.

Аналіз проекту інвестиційного договору та проведення переговорів з фінансовою компанією краще проводити в присутності адвоката.

Матеріал опубліковано у виданні «Юридична практика».

Сергій Лисенко

адвокат, заступник голови Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів