Що дійсно зупиняє європейські та американські компанії від заведення в України реально довгострокових інвестицій? Експерти наперебій почнуть розповідати про розгул корупції та свавілля чиновників і відсутність дієвих гарантій права приватної власності. Начебто, дане право закріплено в Конституції, в основному законі, підтверджено безліччю кодексів і взятих на себе обов’язків державою на міжнародній арені. Не переконує вказана формальність наших стратегічних партнерів.
Суттєвою рисою демократичного суспільства та правової держави є способи ефективного захисту своєї власності. Нинішня цивілізація винайшла такий механізм – це суд, і на сам перед в широкому розумінні «юстиція», що гарантує неупередженість судового рішення, його остаточність і обов’язковість, можливість виконати написане в акті правосуддя. «Для кожної проблеми я повинен дати рішення, не перетворюючи саме рішення в проблему», пише голова Верховного Суду Ізраїлю Аарон Барак. Спитайте себе, чому наші олігархи, так і само держава з олігархами судяться в Лондоні, а не в Печерському райсуді?
Судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов’язковими для виконання на всій території, а в окремих випадках і за кордоном. Тотальне невиконання судових рішень – це пошесть на тілі української правової системи. Європа нам на це вказує вже багато років. Ще в резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 26 січня 2011 року відзначається серйозне занепокоєння існуванням системних недоліків та хронічного невиконання рішень національних українських судів в самій Україні. Пройшло 10 років, у Києві відбувся Майдан, змінилися керівники країни та уряди, підписана асоціація з ЄС і… Президентка Естонії Керсті Кальюлайд заявиляє, що не рекомендує естонцям інвестувати в Україну, оскільки вони можуть втратити свої гроші. Естонія повноправний член Євросоюзу, а його політична лідерка прямо каже: «Тож я раджу своїм громадянам: торгуйте з Україною, але не інвестуйте туди. Бо ви можете втратити інвестиції. І у нас вже були такі випадки, коли наші люди втрачали тут власність. І навіть отримавши рішення арбітражу на свою користь, так і не змогли повернути своє майно. І тому я не можу порадити естонцям інвестувати в Україну». Устами Кальюлайд Європа звинувачує Україну в умисному не виконанні судових рішень.
95% скарг до Страсбурзького суду (ЄСПЛ) стосується саме не виконання судових рішень. Нехтування рішеннями власних українських судів, їх ігнорування це державна політика чи змова? Шукай кому вигідно, казали римляни.
«Якісне виконання рішень – один з основних пріоритетів Міністерства юстиції України. Для нас важливо, аби усі рішення суду виконувалися вчасно, якісно та у повному обсязі» – парадно звітує на своєму веб-сайті Міністерство юстиції. Дійсно, для виконання судових рішень існує структура виконавчої служби в системі МінЮсту, і головним куратором є пан Гайченко Андрій. Даний посадовець, до проходу в Міністерство мав успішну кар’єру у банківській сфері. І ця деталь допоможе нам розібратися з державною та кадровою політикою котру він впроваджує.
Що чули ви про колекторську діяльність? Думається багато чого. Людей підсаджували на кредити з договорами «написано дрібним шрифтом у примітці», банки роздавали гроші направо і наліво, а потім відбулася криза. Громадяни почали масово не повертати кошти. Крім того, низкою рішень Верховного Суду була скасована можливість банків нараховувати супер проценти і штрафи, відібрати останнє житло у громадян, вносити зміни до кредитного договору без згоди на то поручителя тощо. Потроху, наші реалії наближалися до стандарту, коли банки не могли дозволити собі свавілля і на допомогу стають колектори. Інформаційний простір розривають новини, на кшталт «Колектори побили колишнього гравця збірної України, а сім’ю тримали в заручниках», або переможне «Кіберполіція повідомила, що викрила групу колекторів, які з-поміж іншого шантажували боржників порнографією: за допомогою фоторедакторів додавали обличчя «жертв» на відверті знімки і погрожували викласти в мережу». Іноді, модне слово «колектор» заміняється на правильне по-суті «бандит» і правоохоронці звітують, що затримали чоловіків, які вимагали борг 100 тисяч доларів США у місцевого підприємця. Кожен з нас, чи наші родичі, зіштовхувалися з нав’язливими телефонними дзвінками, листами, погрозами, шантажем та тиском. Явище стало настільки всеохоплюючим, що за боротьбу з ним взявся сам Президент Зеленський, але віз і нині там.
Тотальне невиконання судових рішень вигідне колекторській мафії, оскільки клієнти охоче підуть до них, банкам вигідні методи роботи колекторів, оскільки боржник знаходься в сірій зоні правового поля і не має тих гарантій, що забезпечуються в роботі з державною виконавчою службою. Як МінЮст стримує діяльність державної виконавчої служби та грає на руку колекторам можемо проілюструвати на прикладі, котрий викликав численні обурення в правовій спільноті.
В 2019-2020 роках, проблемний регіон щодо статистики виконання судових рішень, Київська область, несподівано вийшла в лідери України по завершеним і фактично виконаним виконавчим провадженням.
Дана обставина була пов’язана з діяльність на посаді начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області, Заслуженого юриста, кандидата юридичних наук Марини Прилуцької. Ця жінка відома своєю патріотичною позицією та тим, що під час окупації Росією Луганської області самотужки евакуйовала виконавчу службу з міста Луганська та відродила її роботу на контрольованій території у Севєродонецьку. В грудні 2019 року Марина Прилуцька була призначена у Київську області з чіткою вказівкою від керівництва держави – налагодити роботу. Статистика річ вперта, їй це вдалося. Але завжди є українське але.
За такі успіхи в роботі, в червні 2021 року міністр Малюська направляє до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області позаплану перевірку з метою проінспектувати якість виконання судових рішень саме під керівництвом Прилуцької. Чому Міністерство, в скаргах на бездіяльність котрого захлинається Європейськй суд, вирішило перевірити саме лідера по якості виконання рішень, а не аутсайдерів? Наприклад найгірша статистика по завершеним виконавчим провадженням на той період була у самого міністерського відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби. Не простіше було б спочатку у себе в міністерстві розібратися? Хто ж нажалівся вітчизняним служителям Юстиції на ефективну роботу пані Прилуцької ? Кому, як кістка в горлі, законне та своєчасне виконання судових рішень? Не вийшло. Перевірка порушень не виявила, але Марину Прилуцьку звільнили.
Причина? Було би смішно, якби не так сумно. Центральний апарат СБУ написав листа, в котрому вказав, що Прилуцька громадянка країни-агресорки Росії. Та сама Прилуцька, що рятувала від окупації і розграбунку, відновлювала роботу виконавчої служби. Бог з ним! А як спецслужбівці встановили цю обставину? Пред’явили Прилуцькій підозру? Ні! Надали матеріали контррозвідувальної та (або) оперативно розшукової справи? Знову, ні! Кажуть отримали від осіб з окупованої території, ксерокопію її російського паспорту. Зачекайте. Тобто зараз на кожного з нас можна намалювати чорно-білий паспорт РФ і по листу СБУ звільнити з роботи? Виходить, що так. Розумієте! У Прилуцької не відібрали паспорт Росії при обшуку, вона не перетинала по ньому кордон, його взагалі ніхто не бачив. Неякісна копія, якось, невідомо як (може ФСБ відксерила і передала) з’являється у СБУ. Спецслужба оперативно пише листа на МінЮст, підміняючи собою суд та Президента, а Міністерство не розбираючись звільняє з посади самого успішного судового виконавця. Занавіс!
Служба безпеки – структура скандальна. Методи їх роботи критикує ООН, ОБСЄ та численні західні правозахисники. Що ж ви хочете, з контори, котра останній раз реформувалася за часів перетворення з НКВС на КДБ, а у 1991-му змінила лише прапор и вивіску, а її співробітники замовляють вбивства один одного. Термінової реформи СБУ вимагає від Зеленського НАТО і ЄС. Яка сила може попросити, очолювану близьким соратником президента Бакановим СБУ оформити не передбаченого жодним законом та процесуальним порядком «листа», котрого так чекали в Міністерстві Юстиції, в структурах бувшого банкіра Андрія Гайченко, для зняття з посади Марини Прилуцької.
На даний час звільнення Марини Прилуцької оскаржується в окружному адмінсуді м. Києва, а Міністерство Юстиції, розуміючи, що програє, як шулер об’єднує виконавчі служби Києва та Київської області, щоби не допустити поновлення на роботі незаконно звільненої. Справою зацікавилися європейські правозахисники, а Україні в черговий раз треба тримати екзамен на свою європейськість.
Джерело: Правовий Контроль