Інтерв’ю з президентом Торгово-промислової палати Геннадієм Чижиковим

– Генадій Дмитрович, доброго дня, дякую що погодилися на нашу бесіду, можливо не на дуже приємні теми, але ситуація вимагає в публічному суспільстві коментаря в тому числі і президента торгово-промислової палати. Статистика яка зараз публікується журналістами, в тому числі і з відкритих джерел і суспільством бізнесменів, каже нам, що, з України йдуть інвестиції. Сам президент Володимир Зеленський каже нам що Україна катастрофічно не до фінансована інвестиціями. Скажіть будь ласка, на вашу думку як людини котра спілкується з бізнесом онлайн 24/7, чому не йдуть гроші в Україну, не дивлячись на наші європейські прагнення?

Інвестиція, це особлива така матерія, вона як вершина айсбергу, вона показує ситуаціюв цілому в економіці країни. Коли все добре, коли про цю країну говорять 24/7 на Bloomberg на ВВС і т.д. коли ця країна відкрита для туризму, коли українські саміти абонаціональні бізнесмени відчувають себе добре, все починається зовсім по іншому, починається гра в інтерес до цієї країни. Я думаю що, серйозно кажучи, ми ще серйозно не займалися інвестиційною привабливістю нашої країни. Ми більше говорили про те що було б добре привертати увагу більше до України, привертати увагу до інвестиційного клімату, але ми пам’ятаємо, – ми зробили вільні економічні зони і тут же відмінили, потім деякий крок вперед і два кроки назад. І ми розуміємо що так інвестиційний клімат не працює, інвестиційний клімат працює коли любий бізнесмен розуміє що буде завтра і що буде через 10 років. І для цього потрібно вибудовувати, перш за все, дуже правильний фундамент. Фундамент де національний бізнес відчуває себе дуже добре і іноземний таким же чином. Тому, я думаю, що ми повинні розуміти що тільки в останній час, почали реальні кроки йти назустріч великих інвестицій, не випадкових інвестицій час від часу, про них ми можемо теж поговорити, про те що і як ми розуміємо, але ми дійсно недофінансована країна про це теж можна багато говорити.

З точки зору, коли порівняти інвестиції на одного українця і на одного поляка, у них в 6 раз більше, а коли ми порахуємо теж саме з нашими сусідами, це Естонія наприклад, там в 17 разів більше. Ми розуміємо що в Україну інвестиції ідуть, я б не сказав би там, це був останній рік там, але це було зв’язано з пандемією, з іншими проблемами, але все ж таки ми бачимо що кількість інвестицій в Україну йде в 4 рази менше ніж до наших сусідів, до поляків, до чехів. І тут одразу питання, а що для цього потрібно робити? Преш за все, те про що я почав це фундамент. Фундамент повинен бути такий, що він працює мінімум на 15 років і бізнес розуміє куди ми йдемо. І те що був прийнятий закон, багато про нього тролів і т.д., це дійсно правильний закон, який направлений на підтримку інвестицій, великих інвестицій це більше 20 млн, коли інвестиція до нас заходить, вони мають деякі пільги і т.д.. Це перший крок, але ми розуміємо що цей закон повинен обрости великою кількістю підзаконних актів які дадуть дійсно працювати і потім цей закон повинен працювати таким чином що кожний інвестор який приходить, він після успіху приводить сюди велику кількість інших інвесторів.

Я хочу привести приклад, як це працює. Україна, зараз в нас є великий проект «Велике будівництво», дороги. Хтось критикує, але я розумію що всі інвестиції починаються з доріг. Візьміть любу країну яка починала інвестиції, вона почала будувати перш за все дороги і будуємо. Дивіться, ми відкриті, велика кількість іноземних компаній, в тому числі Туреччина. Коли ми зустрічаємось з турецькими бізнесами, вони кажуть саме головне:«Ви знаєте, у нас зараз великий інтерес до України», кажу:«Чому?»,«А тому що ми бачимо що зайшли турецькі компанії, вони відчувають себе досить класно, досить привабливі умови, все добре. І уже велика кількість інших турецьких компаній хочуть сюди йти і вони ідуть».  І як турки, турецька сторона назвала цифру, вона мене приємно здивувала, зараз Туреччина, турецькі компанії працюють над майже 200стами проектами різними, приватними, приватно-державними і т.д. на загальну суму 7 млрд доларів. І одразу каже про попит, тобто у Туреччини зараз попить на Україну, вони зацікавлені. За останній час моїх зустрічей, я зустрічався з багатьма турецькими асоціаціями, торговою палатою, із приватним бізнесом, всі кажуть: «Вау, нам цікаво, дайте нам інформацію, ми хочемо, ми бажаємо працювати». Тому б я на це таке досить жорстке ваше питання «Ідуть?» ні, я б сказав це питання затишшя перед бурею, я би так сказав, зараз буде починатися більший і більший інтерес. Тому що Україна дуже приваблива країна, недооцінена з точки зору інвестицій.

Я не тільки керівник торгово-промислової палати, я ще як почесний консул Франції в Україні, я маю досить велику кількість контактів з Францією, і що, дивіться, за останні 5 років, французький капітал не пішов з України. Моє спілкування з українсько-французською  палатою, з великим французьким бізнесом говорить «Ні, ми все розуміємо, ситуація поліпшується, ми хочемо працювати далі». А що таке французи, французи на сьогоднішній день в Україні самий великий іноземний роботодавець. Але треба продовжувати, продовжувати яким чином, таке слово не дуже модне, але «продавати» країну. Французи повинні більше і більше знати про нашу країну і це на рівні різних заходів. На рівні круглих столів, онлайн конференцій, і що ми, ми хочемо далі йти разом з українсько-французською палатою уже восени хочемо провести великий форум, за участю французьких та українських компаній і показати як це працює.

Тому що ми розуміємо, що кожний успішний бізнес тут він може за собою притягнути від трьох до п’яти компаній, які дивляться на нього «А, ми його знаємо, він має успіхи», теж саме на прикладі турецького бізнесу. Так само і французький.  І наше завдання торгово-промислової палати, інших організацій, дуже важливе в тому плані щоб постійно показувати можливості. І я б дуже високо оцінив те, що у нас зараз працює така державна установа як Ukraine Invest. Це організація яка буде системно працювати з інвестицією, перш за все вона буде реалізовувати цей закон про значні інвестиції в Україні, і я думаю що це буде такий координаційний центр який буде давати допомогу працювати. А там роботи «непочатий край».  25 українських областей, у кожному регіоні різне ставлення до інвестицій, різне їх розуміння. Деякі думають що інвестиції це, я сиджу тут у кабінеті, у центрі міста, центрі регіону, і хтось до мене прийде і буде просити: « Можна, я хочу у вас тут щось зробити?». Так не працює, треба виходити зі свого кабінету, разом з іншими показувати привабливість свого регіону, у чому вона є, тому що один регіон більш агро направлений, інший промислово направлений, третій регіон туристично привабливий і т.д..

Тому, я б так сказав, все тільки починається і тут у нас є можливості, тому що, ну дивіться, деякі інколи кажуть: « Ну що там Україна, ми завжди щось доганяємо». Колеги, а давайте трошечки подумаємо, що таке Україна? Україна це перше місце в світі по експорту соняшникової олії, і це ми зробили майже за 10 років. Ми зараз в четвірці виробників зернової і т.д. Ми показали великі досягнення з точки зору аграрного сектору, але ми побачили що у світі великий попит на яблука, на ягоди, на сою, і український бізнес майже за рік за два за три адаптувався і готовий працювати. Але наша загальна мета, я думаю усі погодяться, що те що мені ще бабуся моя розповідала, про те що Україна це bread basket of Europe, хлібна корзина Європи. Ми повинні вже як правнуки, зробити наступний крок, ми повинні стати величезним супермаркетом Європи. Щоб тут в Україні, ми залучали можливості наших партнерів, робили різні кластери в різних регіонах по виробництву різної добавленої цінності і продавали на зовнішні ринки.

Як свого часу зробили наші сусіди Туреччина, вони почали випускати борошно і стали лідерами в світі, тому що кожна тонна борошна це додаткова вартість. Теж саме і Україна. Україна це країна яка може бути центром з точки зору food security, для багатьох країн в світі, тому ми бачимо і величезний інтерес, і північна Африка і близький схід, і центральна Азія бачать це. Це я більш говорю не тільки про потенціал, а про те, про що нас запитують часто.

– Тоді давайте з місця в кар’єр, і вже питання тоді до високо поважності пана почесного консула Французької Республіки, і є конкретна ситуація про яку пише преса, і ми не можемо не відреагувати на неї, це конфлікт міжнародного французького інвестора Ашан з агенцією АРМА. Тобто це державне агентство яке управляє майном арештованим. Є судові справи, є кримінальні справи, але цей конфлікт не вирішується, а навпаки наростає і наростає. То скажіть будь ласка, чи не заважає така нелояльність деяких державних органів, зокрема я маю на увазі АРМу, не буду ходити стороною, чи може вплинути на стосунки України і Французької Республіки, або навіть відлякати чи змусити піди звідси таку структуру як Ашан?

Дійсно, Ашан дуже важливий для нас французький інвестор. Це мережа торгових центрів в усьому світі, в тому числі вони вирішили працювати в Україні. Відповідаючи на це питання, я б не хотів коментувати до тих пір поки не прийнято якесь судове рішення. Я можу прокоментувати тільки те, що я більш менш знаю і дає мені можливості.

Ми досить нещодавно зустрічалися з компанією Ашан, де якраз говорили про цю ситуацію. Вони дуже сподіваються, що судове рішення буде справедливим. Це перше. По друге, вони все розуміють, і казали що незважаючи на те що це досить серйозний удар по репутації, але вони з розумінням підходять і ідуть до того, щоб це рішення перш за все було вирішено судовим чином. Але, що я хотів би сказати, В приватних бесідах з керівництвом Ашану я бачу наступне, ця компанія збирається розвивати свій бізнес в Україні. У них є досить чіткі плани по розвитку своєї мережі в Україні. Тому я б так сказав, час від часу такі ситуації бувають не тільки в Україні і в інших країнах, ми повинні розуміти щоб в цих ситуаціях була справедливість, а не корисні інтереси тих чи інших організацій, а може ще й гірше – корупціонерів, я не про це кажу, а щоб суди працювали, і це буде одним з головних чинників привабливості України. А Ашан, з моєї точки зору, має величезні можливості з розвитку тут своєї мережі і на скільки я знаю, моє спілкування з ними показує, вони збираються далі розвиватися в Україні. І це самий головний показник того, що французький капітал, французький бізнес бачить Україну як досить цікаву, і цікаві можливості і я думаю що і у Ашана великі перспективи в нашій країні. А цей конфлікт буде вирішений, тому що я абсолютно впевнений що такому величезному і цікавому місту як Одеса, потрібна така сучасна мережа як Ашан, і інші мережі які можуть працювати перш за все в конкурентній боротьбі, давати класну продукцію, громадян і для мешканців цього місця.

-І тепер знову питання до президента торгово-промислової палати, ми знаємо що це орган, в тому числі арбітражний, орган до якого звертаються за допомогою методичною, юридичною, економічною допомогою. Скажіть будь ласка, ви можете привести три топ скарги, не конкретно по кейсам, а взагалі на що частіш за все скаржиться наш іноземний інвестор? Що йому заважає і що потрібно виправити в Україні, які реформи провести щоб потік інвестицій пішов до нас рікою?

Я зараз скажу таку річ, вона може трошечки вас здивує, у наших іноземних партнерів такі ж самі вимоги як і українського бізнесу. Український бізнес страждає від несправедливості судової системи? Страждає.  Він страждає від того що у нас можливість взяти дешеві кредити менше ніж у наших закордонних партнерів і т.д.. Але з точки зору конкретних питань, вони одні і ті ж самі, це регуляторна політика, це судова і так далі. Але зараз ми бачимо деякі цікаві моменти, ми разом з, є така міжнародна рада бізнес-асоціацій торгових палат в Україні, яка об’єднує десять найбільших інвестиційних країн які працюють, ми час від часу з ними проводимо  наради, зустрічі і для нас було б дуже цікаво, що вони думають і одним з важливих питань які зараз стає, це питання трудових ресурсів. Ми будемо багато говорити що Україна приваблива, а коли ми бачимо що умови праці для наших громадян досить не конкурентні порівнюючи їх з нашим сусідом Польщею, Чехією, Словаччину, оце для нас зараз повинно стати одним із важливих умов для того щоб привернути увагу і повернути наших людей сюди.

З точки зору конкретних, наші іноземні партнери не можуть розуміти чому так треба багато платити за підключення до електромереж і до інших?  Вони досить не розуміють цієї системи, тому що вони приїжджають з багатьох країн і їм це дають безкоштовно, а у нашій країні це може іноді коштувати велику кількість відсотків від самого проекту, і цьому вони досить здивовані. Тому я думаю що це все те що ми вже знаємо, і з точки зору української судової системи,  захист наших інтересів, ну про контролюючі органи це такий силовий блок, це можливості як  трудові ресурси, наші люди перш за все, і про те про що я казав останнє. Але це питання якісь не такі що вони не вирішуються, вони вирішуються і досить добре йдуть.

Ми зараз говоримо про те, що складається досить цікава ситуація в світі «дякуючи» пандемії.  Зараз всі почали казати про так звану релокацію бізнесу із країн Азії які досить далеко знаходяться і доставка коштує досить дорого для європейців. Вони зараз шукають можливості десь поруч щось будувати і Україна є досить цікавою. Тільки за останній час я зустрівся з декількома французькими компаніями які цікавляться, кажуть ми хочемо привезти сюди завод, які будуть робити зборку комп’ютерів. Інші хочуть тут зайнятись упаковкою. Тобто цей процес іде і ми повинні дякуючи цьому закону про значні інвестиції , перебудувати своє мислення, що інвестор це не просто багата людина, багатий бізнес котрий приходить, це приходять до нас нові технології, нові можливості, це нові зв’язки, а саме головне, це такий імідж. Коли в вашому регіоні або в країні буде 100 -200 найвпливовіших транснаціональних корпорацій які будуть працювати, – все, це вже працює як по маслу, сюди будуть іти інші країни.

Тому наше завдання з вами, це зробити такі умови, щоб кожна країна і кожне підприємство відчували себе  як дома. Для цього потрібно розвивати в тому числі туризм. Іноді все починається з туризму.  Людина котра включаючи свій телевізор, бачить що там багато говорять про Україну, про ситуацію на сході, про Крим і досить складну ситуацію, вони думають що це країна в яку тяжко інвестувати і не час. Але коли вони приїжджають в наші міста і в Київ і в Одесу, Львів, Дніпро, вони бачать що люди тут налаштовані на бізнес добре, що у нас прекрасні ресторани, кафе, працюють театри і все інше і змінюється ситуація.  І вони думають, – а чому ні? Тому що коли вони приїжджають сюди, я таку скажу річ, вони відчувають себе тут досить добре, тому що вони можуть заходити практично в любий ресторан і відчувати себе досить поважною людиною, тому що наші ціни досить комфортні для багатьох країн.

Тому, треба працювати і об’єднувати наші зусилля з точки зору релаксації. Один приклад, мої колеги з німецько-української торгової палати, сказали таку цифру, – знаєте, кажуть, що 25% українського експорту в Німеччину, це німецькі інвестиції в Україні. Це компанії які вже побудували свої заводи і звідси постачають продукцію як українську, яку зроблено на Німеччину. Я зустрічаюсь з багатьма регіонами, з нашими регіональними торгово-промисловими палатами, з колегами з обласних адміністрацій і бачу що в більшості регіонів розуміють цю ситуацію і змінюють своє відношення до цього. Не очікувати а треба більше бути проактивним, показувати себе з найкращої сторони. Я думаю що це приклад який ми повинні робити і цю ситацію пройшли не тільки ми, всі країни які поруч з нами, і Польща, і Німеччина, і Чехія, і Словаччина яка зараз дякуючи тому що Україна свого часу не зрозуміла цей процес що можна було привернути увагу і зробити найкращі умови для виробників автомобілів, стати такою європейською автомобільною площадкою, ми це не зрозуміли, не змогли, десь не перешли через соє его, а Словаччина зараз країна з точки зору виробу на душу населення автомобілів, – перша в світі.  І це і плюс і мінус, іноді жартують що це добре але хотілося б більше диверсифікації.

Я думаю що іноземні інвестиції зараз відчувають себе так само як і український бізнес і мають ті ж самі проблеми і ті ж самі позитивні сторони які є і у українського і закордонного бізнесу.

Дякуємо вам за цікаву розмову, що приділили нам час і бажаємо успіху і торгово-промисловій палаті України і загалом Україні.

Дякую і до зустрічі.