Заборона адвокатської діяльності на ТОТ є посяганням на суверенітет, – думка

Здійснення адвокатської та іншої незалежної професійної діяльності у взаємодії з окупаційною адміністрацією держави-агресора може стати злочином колабораціонізму. Але така ідея фактично є посяганням на суверенітет України.

Проект Закону №10136 від 09.10.2023 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за деякі злочини проти основ національної безпеки України» оцінили члени Ради адвокатів України під час засідання 23 жовтня.

Цим проектом зокрема пропонується внести зміни до ст. 111-1 (Колабораційна діяльність) КК, доповнивши диспозицію ч. 4 словами «здійснення незалежної професійної діяльності у взаємодії з окупаційною адміністрацією держави-агресора».

Також приміткою до статті пояснюватиметься, що під здійсненням незалежної професійної діяльності розуміється надання послуг адвоката, аудитора, оцінювача, експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді, а також виконання повноважень нотаріуса або державного реєстратора чи суб’єкта державної реєстрації прав.

«Проектом піднімається питання про криміналізацію адвокатської діяльності на окупованих територіях. Ця ініціатива була вже рік тому у  законопроекті №8077, – нагадав член РАУ Антон Кривошапка. – Але люди, які вимушено залишились на окупованих територіях, які за законодавством є українськими територіями, не можуть бути позбавлені права на правничу допомогу».

Його підтримала колега Ганна Лазарчук. «Будь-яка робота адвоката на окупованій території (в суді або в правоохоронному органі, на затриманні буде вважатися взаємодією з окупаційною адміністрацією. Але, зважаючи на принципи інституту, зокрема незалежність від держави, адвокатська діяльність не може здійснюватися у взаємодії з владою, тобто бути колабораційною», – вважає вона.

«У законопроекті №10136 фактично закладений меседж про те, що адвокати, які беруть участь у судових засіданнях на окупованих територіях, легалізують суди, владу країни-агресора, – зауважила голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова. – Втім ми не повинні забувати, що йдеться передусім про більш пріоритетну функцію, яку здійснюють адвокати на ТОТ – функцію захисту прав людей. Невже автори законодавчої ініціативи про це навіть не задумуються?».

Цю думку розвинула Г.Лазарчук, яка нагадала про конституційну гарантію права кожного на правничу допомогу. «Це є обов’язком нашої держави перед громадянами на території України. Адже ми визнаємо, що ТОТ – це Україна», – зауважила вона. Адвокат послалася на норми Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», згідно з якими ціллю державної політики на ТОТ із забезпечення державного суверенітету України є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у передбаченому законом обсязі. А захист прав громадян у даному випадку забезпечують саме адвокати.

«Хто, як не адвокати, мають захищати людей в окупації, – задає питання Г.Лазарчук. – І тому цей законопроект можна взагалі розцінювати як посягання на державний суверенітет. Це звуження прав осіб, не кажучи вже про права адвокатів. Невже такі дії сприятимуть деокупації і поверненню громадян України до мирного життя?».

Проблема має оцінюватися на двох рівнях – корпоративному та інституційному, переконана член РАУ Оксана Каденко. «Перший спрямований на захист адвокатів і реалізацію Національною асоціацією адвокатів України статутних функцій, другий – відображає забезпечення інтересів держави. І наявні сьогодні законопроекти про криміналізацію адвокатської діяльності на ТОТ точно не відповідають ні державним, ні корпоративним інтересам, – зауважила член РАУ. – «На тимчасово окупованих територіях вимушено перебувають адвокати, які з тих чи інших причин не можуть виїхати і чекають звільнення цих територій. І вони роблять те, що мають робити. Тому ці законопроекти позбавляють їх засобів до виживання. Ми маємо стати на захист таких адвокатів».

Заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій повідомив, що порушене питання невдовзі розглядатиметься Радою адвокатів та юридичних товариств Європи (CCBE). «Коли особу змушують підкорятися окупованій владі, це визнається міжнародною практикою як катування», – додатково звернув увагу він.