Шість місяців від моменту загрози: варто уточнити зміни до ЦК щодо зниклих безвісти

Розкриття змісту конкретних обставин, наявність яких надає суду підстави для застосування не дворічного, а шестимісячного строку для оголошення зниклого безвісти в умовах воєнних дій померлим, убачається правильним.

Такого висновку дійшли у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань цивільного права та процесу за підсумками аналізу проекту Закону №12451 від 27.01.2025 «Про внесення змін до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України щодо визначення строків оголошення судом померлою фізичної особи, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом».

Згідно з чинною редакцію норми фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Але з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Автори законодавчої ініціативи відзначають, що суди по-різному тлумачать умови застосування таких обставин, зокрема, стосовно початку відліку визначених у цій нормі строків, необхідних для звернення до суду із відповідною заявою. Так одні вважають, що ці строки слід обраховувати з моменту настання події, що могла призвести до смерті особи. Інші – з моменту закінчення воєнних дій (воєнного стану) на території держави. Питання навіть було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/11021/22. У ній суд наголосив, що застосування другого підходу суперечить принципу верховенства права та його складовій – правовій визначеності.

Саме тому проектом пропонується доповнити норму ч. 2 ст. 46 ЦК про те, що строк у шість місяців, коли суд може оголосити фізичну особу померлою, слід обраховувати «від настання обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель».

Підтримавши в цілому необхідність змін, у НААУ відзначили, що таке формулювання доповнення є нечітким, оскільки обставини, які загрожують смерті, можуть мати тривалий характер. Тож виникатиме нерозуміння з якого саме моменту відліковувати строк. Тому адвокати запропонували більш вдале формулювання: «від дня настання обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель».