Напередодні ввечері, 23 листопада, Патріарх Філарет відслужив у соборі всенічне бдіння.
За богослужінням підносились посилені молитви за Україну, щоб Господь Бог визволив нас від нашестя чужинців, зміцнив і захистив наших воїнів і подав українському народу справедливий мир і перемогу.
Після запричасного стиха проповідь на тему євангельського читання, про милосердного самарянина (Лк. 53:25-37) виголосив протоієрей Олександр Шмуригін.
Притча про милосердного самарянина була сказана Господом на пояснення одному законникові, який не розумів, що йому слід робити, щоб успадкувати вічне життя.
Милосердний самарянин являє нам зразок, який ми, за велінням Божим, повинні наслідувати. Що ж він зробив такого особливого, надзвичайного, що Сам Господь поставив його за приклад людинолюбства? Та нічого особливого. Він зробив тільки те, що підказували йому серце і совість.
Справедливо сказав учитель Церкви III ст. Тертулліан, що душа людини – за природою християнка. Самарянин, не знаючи Євангелія, знайшов Євангеліє і прислухався до нього в тайниках свого серця. Йдучи за природним покликом серця, він виконав найвеличнішу заповідь, основний закон усього християнства, який виражається одним словом – любов.
Любов до ближніх навертає і до нас любов Божу, а без неї немає доступу в Царство Боже. Сама тільки віра без любові не врятує людину. Без любові віра мертва і, як пустий звук, пропадає безслідно. Суха, черства душа не здатна до співчуття ближнім, не знайде вона співчуття і до себе на суді Божому. На неї чекає там одна невблаганна суворість Божа. За словом ап. Якова, «немилостивий суд тому, хто не творив милості» (Як. 2:13).
Богослужіння завершилося молебнем до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворним образом «Несподівана радість», під час якого Патріарх Філарет виголосив молитву про визволення України від нашестя чужинців, щоб Господь Бог почув наші благання і подав Україні перемогу та мир.
Того ж дня після вечірнього богослужіння у Володимирському соборі Святійший Патріарх Філарет читатиме акафіст Покрові Божої Матері.