В НААУ підтримали уточнення предметної юрисдикції спорів

Справи щодо правочину, у тому числі оскарження реєстраційних дій щодо такого правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов’язання між юридичними особами, розглядатимуть господарські суди.

Відповідне уточнення пропонується проектом Закону №12282 від 03.12.2024 «Про внесення змін до статті 20 Господарського процесуального кодексу України щодо юрисдикції господарських судів».

Ч.1 ст. 20 ГПК передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках. Зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці та ін.

Автори законодавчої ініціативи відзначають, що на практиці виникають неузгодженості в частині предметної юрисдикції господарських та цивільних спорів. Зокрема, це стосується скасування рішень державного реєстратора про припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання умов кредитного договору, сторонами якого є юридичні особи (похідні від кредитних правовідносин суб’єктів господарювання). Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі №201/5876/22 встановив, що справи щодо правочину, у тому числі оскарження реєстраційних дій щодо такого правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов’язання між юридичними особами, належить до юрисдикції господарського суду, оскільки такий правочин є похідними від кредитних правовідносин господарюючих суб’єктів.

За результатами правового аналізу законопроекту Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань господарського права та процесу дійшов висновку, що запропоновані зміни усунуть прогалину у процесуальному законодавстві, яка надавала можливість розглядати спори між юридичними особами за основним зобов’язанням у господарських судах, та оскаржувати реєстраційні дії за тими самими правочинами у судах загальної юрисдикції.

Така ініціатива відповідає принципу процесуальної економії у господарському судочинстві, є доцільною та забезпечать єдність судової практики у категорії спорів, повʼязаних із забезпеченням виконання основного зобов’язання.