Європейська промисловість вчиться жити з новою кліматичною реальністю

Тривала посуха ускладнює судноплавство на одній із головних транспортних артерій Європи. Підприємства змушені скорочувати виробництво, шукати альтернативні маршрути та інвестувати в нові типи суден.

Рейн, одна з найважливіших водних транспортних артерій Європи, переживає затяжний період низької води. Посуха, яка триває вже кілька місяців, серйозно ускладнила судноплавство і змусила промислові компанії переглядати свої логістичні ланцюги.

У деяких районах рівень води опустився до найнижчих показників приблизно за 140 років спостережень. Для європейської промисловості це не просто проблема транспорту. Дедалі очевидніше, що зміна клімату перетворює звичні природні умови на фактор економічного ризику.

Рейн проходить через промислове серце Європи й забезпечує зв’язок між підприємствами континенту та світовими ринками. Уздовж його берегів розташовані великі хімічні заводи, металургійні підприємства та нафтопереробні комплекси.

Для таких компаній, як BASF, Covestro, Bayer і Shell, річковий транспорт є важливою складовою постачання сировини та готової продукції.

Однак за низького рівня води звичайні вантажні баржі вже не можуть перевозити звичні обсяги вантажів. Щоб доставити ту саму кількість продукції, потрібна більша кількість суден, а це різко збільшує витрати.

За даними Investor.bg, вартість перевезень Рейном нині приблизно у п’ять разів вища, ніж на початку літа. Частину вантажів компанії вже переорієнтували на залізницю та автомобільний транспорт, але ці альтернативи також обходяться дорого.

Тривалі перебої з судноплавством уже позначаються безпосередньо на виробництві. Деякі хімічні підприємства були змушені скоротити обсяги випуску або оголосити форс-мажор щодо окремих видів продукції.

Для хімічної промисловості це особливо болісно. Сектор і без того працює в умовах слабкого попиту, високих цін на енергоносії та посилення конкуренції з боку виробників із Китаю та інших країн.

За оцінкою консультантки Roland Berger Руйруй Зонг-Рюе, нинішня ситуація показує різницю між компаніями, які після посухи 2018 року інвестували у стійкість своїх логістичних систем, і тими, хто цього не зробив.

Нинішня криза не стала повною несподіванкою. У 2018 році сильна посуха майже паралізувала судноплавство на окремих ділянках Рейну.

Після цього частина компаній почала вкладати кошти в судна, здатні працювати на мілководді, а також у залізничні та автомобільні маршрути, які можуть частково замінити річкові перевезення.

Ці інвестиції тепер дають результат. Підприємства, які заздалегідь підготували альтернативні маршрути та технології, мають більше можливостей підтримувати постачання навіть за несприятливих умов.

Показовим є приклад BASF. Компанія разом із логістичною групою HGK розробляє нове покоління суден для мілководдя, здатних перевозити більше вантажу за низького рівня води, ніж традиційні баржі. Паралельно BASF посилює альтернативні транспортні зв’язки у своєму великому промисловому комплексі в Людвігсгафені.

Втім, швидко перебудувати всю систему річкових перевезень неможливо.

Середній термін експлуатації вантажних суден становить близько 50 років. Крім того, ринок річкових перевезень сильно фрагментований. Значна частина суден належить невеликим, часто сімейним підприємствам.

Тому масштабна модернізація флоту потребує не лише технологій, а й значних фінансових ресурсів.

Керівник HGK Стеффен Бауер наголошує, що для оновлення флоту необхідно створити умови, за яких малі та середні підприємства і приватні власники суден зможуть інвестувати в нове покоління плавзасобів. Серед можливих інструментів розглядається і державна підтримка.

Проблема може не зникнути разом із завершенням літа. Низький рівень води на Рейні тримається вже понад два місяці й, за оцінкою економіста ING Ріко Лумана, може зберігатися до жовтня.

Компанії вже намагаються максимально обходити проблемні ділянки та використовувати інші види транспорту. Проте за рекордно низького рівня води ризик подальшого скорочення промислового виробництва залишається.

Для бізнесу це означає необхідність переосмислення самої логіки планування. Якщо раніше тривала посуха сприймалася як виняткова подія, то тепер підприємствам доводиться враховувати тривалі періоди низької води як один із можливих постійних ризиків.

Дослідники Центру розвитку корабельних технологій і транспортних систем у Дуйсбурзі вже працюють над конструкціями суден, які можуть ефективніше пересуватися мілководдям. Серед рішень, які розглядаються, менші гвинти та бортові колеса, що дозволяють суднам працювати за меншої глибини.

Але технології мають свої межі.

За словами дослідника DST Сиріла Аліаса, навіть значні інвестиції не дозволять повністю усунути наслідки екстремально низької води. Підприємства можуть зменшити збитки й підвищити стійкість, але повністю уникнути наслідків природних змін стає дедалі складніше.

Ситуація на Рейні виходить далеко за межі проблеми одного водного шляху. Вона демонструє, наскільки сильно європейська економіка залежить від природних умов, які десятиліттями вважалися відносно стабільними.

Тепер компаніям доводиться інвестувати не лише у виробничі потужності, а й у здатність працювати за умов кліматичної невизначеності. Йдеться про створення альтернативних маршрутів, модернізацію флоту, використання залізниці та автомобільного транспорту і перебудову ланцюгів постачання.

Рейн залишається одним із ключових шляхів для європейської торгівлі. Але його нинішній стан показує, що в майбутньому надійність транспортної системи дедалі більше залежатиме не тільки від інфраструктури та економіки, а й від того, наскільки швидко бізнес зможе пристосуватися до змін природного середовища.