Контролюєш владу – хуліган?

Про ганебну практику житомирських правоохоронців (поліції та її «процесуальних керівників» з прокуратури) порушувати кримінальні провадження по факту хуліганства на громадських активістів, які контролюють владу та викривають корупціонерів…

Останнім часом на Житомирщині спостерігається дуже погана тенденція: будь-які резонансні заходи в органах влади за участі активістів закінчуються порушенням проваджень по факту хуліганства. Тобто, за формулюванням ст. 296 Кримінального кодексу України, за «грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом».

Це обурює мене, як юриста та аналітика, що багато років професійно працює в третьому секторі за грантовими програмами, – і мав досвід спонукання навіть центральних органів влади припинити корупційні дії. Наведу приклади жорсткого протистояння зі свого досвіду:

* коли займався проблемами незаконних забудов та приховування містобудівної документації в програмах «Східноукраїнського центру громадських ініціатив», ми змусили СБУ у 2009 році виключити зі «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», мапи великого масштабу (п.1.11.7 щодо мап 50000:1) – оскільки дуже багато Генпланів та детальних планів територій приховувалось від громадськості, бо містили деталізовані мапи 50000:1 та більш детальні. Далі змусили Міноборони України роз’яснити, що їх правила «ДСК» (для службового користування) стосується лише деталізованих військових карт – а не усіх мап, в тому числі Генпланів міст. А в 2011 році змусили Мінрегіонбуд врегулювати це питання з підвідомчими їм інститутами «цивілпроект», які розробляли та втаємничували містобудівну документацію.

* коли займався питанням наповнення Єдиного державного реєстру судових рішень України, ми змусили суди покращити наповнення реєстру. В.о. голови Вищої Ради Юстиції проф. д.ю.н. Андрейцев тоді накинувся на мене на підсумковій прес-конференції у Києві – що я організував тиск на всі суди України, виставив багато голів рай/міськ судів дурнями та корупціонерами. Але є факти: за 6 місяців грантового проекту, ми провели успішну адвокаційну кампанію по всіх регіонах України. Ми змусили не приховувати судові рішення від громадян та переважно виконувати ЗУ «Про доступ до судових рішень». Як наслідок, на початок проекту, в системі було менше 5 млн. судових рішень (а мало бути за 3 роки дії закону вже понад 20 млн.) – переважна частина з яких, були рішеннями господарських судів (які і до прийняття спеціального закон на сайті ВГСУ розміщували рішення всіх судів). А через 6 місяців, їх вже було понад 10 млн. (подвоєння +5 млн. за 6 міс!), – на 11.04.2018 у системі зазначено 71,3 млн. судових рішень. До того ж, почалася суцільна перевірка судів Генпрокуратурою України, і майже всі суди підключилися до системи: припинили ганебну практику «формального виконання» закону – надсилання копій судових рішень у паперовій формі, що унеможливлювало їх опрацювання та внесення до реєстру.

Я не буду аналізувати всі подібні випадки проваджень по «хуліганству» – ті ж сесії Житомирської міськради, проаналізує лише 2 кейси, де я брав безпосередню чи консультативну участь.

засідання робочої групи по піску 19.01.2018

Розпорядженням голови Житомирської ОДА була створена робоча група щодо дослідження питання незаконного видобутку піску на території Житомирської області та підготовки пропозицій щодо зміни законодавства (посилення відповідальності; спрощення процедури тримання дозвільних документів; тощо). 19 січня 2018 року відбулося друге засідання робочої групи, – членом якої також став автор цієї публікації. На це засідання прийшли активісти і виступали в принципі за темами, що торкаються роботи групи.

Під час засідання почався конфлікт між активістом Олександром Коцюбко та членом групи Олександром Громовим, який втягнув у цей конфлікт також іншого члена робочої групи – айдарівця Богдана Фещенка та інших активістів-айдарівців.

Головуючий Олексій Ясюнецький закрив засідання і вийшов. А от в залі засідань відбулося декілька сутичок.

Проблема була в попередньому досвіду «взаємодії» Олександра Громова та «айдарівців» – як в таких випадках поліція документує «на фоні неприязних стосунків», а не з мотивів «зневаги до органу влади – Житомирської облдержадміністрації чи посадових осіб». Тому правильною кваліфікацією події були б за ознаками побоїв чи тілесних ушкоджень (можливо з додатковими статтями КК), аж ніяк не «хуліганство».

Незважаючи на це, поліція порушила провадження саме за ст. 296 КК України, – мене допитував слідчий міського відділу як свідка.

Як наслідок, засідання робочої групи не проводяться декілька місяців. Учасники подій та деякі свідки вже по 2 рази давали свідчення – нібито змінили слідчого у справі. Хоча яке відношення має робоча група до неприйняття одним активістом інших?

На мою думку, це схоже на використання прокурором Житомирської області Любомиром Війтовичем цієї події як приводу заблокувати роботу цієї групи. Бо ж не секрет: працювали б нормально правоохоронні органи і не брали б хабарі – не було б потреби в цій робочій групі. Ніщо ж не заважає слідчим та прокурорам писати доповідні записки про необхідність внесення змін до чинного законодавства?

Махінація дуже проста: свідома неправильна кваліфікація подій на засідання робочої групи – що дає привід заблокувати роботу. Дійсно: якщо була неповага до органів влади – як може працювати дорадчий орган?

В те, що такої помилки припустився якийсь простий слідчий та його процесуальний керівник у міській прокуратурі, я не вірю: такі резонансні події, які зачіпають інтереси корупціонерів в ГУНП та обласній прокуратурі – та відбувалися в обласній державній адміністрації при посадовцях багатьох державних органів (в тому числі заступника відділу обласної прокуратури), не могли не доповідатися прокурору області. Отже Любомир Війтович чи хтось з його заступників мабуть погодив таку маніпуляцію з кваліфікацією подій.

А якщо ж припустити, що прокуратура області не втручалася – тим більше Любомира Війтовича треба гнати «взаший» з органів прокуратури. Бо відсутність уваги до таких ситуацій, може призвести до подальшого загострення: добробатівці та активісти не дозволять тривале відверте «процесуальне знущання» – і ми бачили по телевізору, як блокувалися суди у Києві та інших містах. Невже не зрозуміло, що з «громадсько-політичними мінами» за участі ветеранів АТО, треба поводитися обережно і без грубих помилок?

візит до облавтодору 04.04.2018

Ситуація з автошляхами в області надзвичайно-кризова: в 2017 році навіть наявні обмежені кошти, використати в повному обсязі не змогли. Проблеми збільшуються, залишки «доріг» (точніше «напрямів руху») і далі розмиваються/розбиваються. Це розуміє і голова Житомирської облдержадміністрації Ігор Гундич, який заявив «Закривати очі на завищені ціни за утримання доріг я не буду», і навіть Уряд, який в цьому році виділив Житомирській області понад 617 млн. грн. на ремонт доріг місцевого значення.

Не є таємницею і основні причини такої ситуації:

* багаторічне розкрадання акцизу з палива, який мав йти на ремонт доріг (той же Сергій Сухомлин дивувався на міськвиконкомі, як автозаправка може продавати всього лише 185 л. з пістолету за добу – тобто явно продають тіньовий бензин / газ без сплати податків);

* багаторічне розкрадання грошей на ремонт доріг підрядниками (не секрет основна причина звільнення Олександра Фещенка з посади заступника міського голови та результати експертиз по асфальтним покриттям на Польовій);

* порушення правил благоустрою в частині видалення снігу на дорогах – внаслідок циклів замерзання та танення, пошкоджується асфальт;

* проїзд перевантаженого транспорту;

* використання неефективних технологій та порушення технології будівництва / ремонту автодоріг (головне більше вкрасти, а не якісно ремонтувати);

* знищення асфальтного покриття житлово-комунальними підприємствами при ремонті поривів труб (не використання ними передових технологій, що не потребують суцільних земляних робіт і дозволяють не чіпати дорожнє полотно).

В цій ситуації очевидно: треба змінювати систему – видаляти корумпованих чиновників, неефективних підрядників та організації з технічного нагляду – особливо комунальні «УАШ» та державний «облавтодор»; а також залучати громадськість до інституціолізованого громадського контролю в цій галузі. Інакше корумповані чиновники завжди домовляться про «відкати» з підрядниками – а правоохоронці отримають свою «частку прибутку» (хабарів).

Розуміючи, що знову мільярди бюджетних гривень будуть розкрадені, а ми залишимося без грошей і без доріг, громадські активісти вирішили завітати до облавтодору (Служби автомобільних доріг Житомирської області). Останнім приводом стала втрата колеса машиною активіста «Фантіка», який потрапив в яму на дорозі.

Спілкуватися з активістами посадовці Служби автомобільних доріг Житомирської області відмовилися. Замість того, щоб виконати приписи закону України «Про звернення громадян», посадовці облавтодору вчинили класичний злочин «службова недбалість» – відмовилися виконувати свої обов’язки по прийому громадян і забарикадувалися у приміщенні. Активістам не залишилося нічого іншого, як зафіксувати на стіні будівлі основну вимогу: поверніть гроші, які безрезультатно витрачені.

Думаєте поліція з «процесуальними керівниками» в органах прокуратури вирішили притягнути посадових осіб «облавтодору» до кримінальної відповідальності за «службову недбалість», протидію законній громадській діяльності, самоуправство? – ні, за словами прес-офіцера Алли Ващенко, порушено кримінальне провадження за ст. 296 КК України «хуліганство»!!!

висновки

Така проста логіка у «право-похованців» з поліції та прокуратури: якщо прийшов поцікавитися, як чиновники виконують свої обов’язки за наші бюджетні кошти, – і вимагаєш повернути вкрадене / неефективно витрачене, – ти хуліган! Бо ти порушуєш «громадський порядок сучасної України» – право чиновників красти бюджетні кошти, а правоохоронців «дахувати» цих злодіїв! – цинічно і зухвало вимагаючи від них звіти, повернення коштів до бюджету та припинення злочинних практик…

Також, поліція з прокуратурою підтримали «геніальну ідею» першого заступника начальника Служби автомобільних доріг в Житомирській області Сергія Заїки: впровадити презумпцію винуватості громадян. Якщо вони насмілилися прийти до посадовців, і вимагають інформації та належних дій – мабуть, вони будуть чинити злочини, і від них треба барикадуватися. Формальний привід: наявність у будівлі непублічних документів, які можуть потрапити до рук громадян-активістів.

Такі документи з обмеженим доступом є в будь-якому органі влади та ключових установах/підприємствах, тому слід очікувати блокування будь-яких спроб потрапити на прийом до посадових осіб? Все, прощавай облдержадміністрація, міськвиконком, облдержгеокадастр, «Житомиртеплокомуненерго» та «Житомирводоканал», багато інших державних і комунальних інституцій з мільярдними можливостями? – будуть барикадуватися, підозрюючи всіх, хто завітав на прийом, у злочинах…

Резюмую: або показове повторне звільнення Любомира Війтовича з усіма посадовими особами поліції та прокуратури, що погоджували чи вносили до ЄРДР провадження по «хуліганству» по факту подій 04.04.2018 в САД Житомирської області та інших випадків «хуліганства» на активістів; а також порушення на Сергія Заїку та його подільників кримінального провадження за «службову недбалість» з негайним відстороненням від посад. Або ми взагалі втратимо залишки конституційних прав в нашій країні, а посадовці будуть безбожно красти чи «дахувати», і ми навіть прийти на прийом чи отримати інформацію не зможемо!

Богдан Бондаренко