Депутатка Верховної Ради Людмила Буймістер отримала вищу освіту в російському інституті, який масово випускає розвідників РФ та в якому викладають відставні російській «спецслужбісти». У країнах Європи лише одного такого диплому достатньо для підозр у підривній роботі та безумовній відставці. Як в Україні?
Навіть нерішуча Європа в дипломатичній галузі дала жорстку відповідь на російську військову агресію проти України. За півтора місяці війни, станом на 8 квітня 2022 року, за даними МЗС України держави-союзниці, а також ЄС та ООН вислали близько 450 дипломатів РФ. За березень-квітень минулого року 30 і більше російських представників відправили додому Німеччина, Франція, Італія, Словаччина, Польща. Цей процес триває й досі. У квітні 2023 року стало відомо про висилку ще кількох десятків російських дипломатів з Берліна. Вибір тих чи інших російських представників для відправки назад у Москву зазвичай один й той самий – підозра у шпигунських діях або роботі проти держави, в якій знаходиться дипломат. Цікавий досвід Польщі: наші союзники-поляки вважають диплом одного з російських інститутів достатнім свідченням «неблагонадійності».
Йдеться про Московський державний інститут міжнародних відносин – краще знайомий за російською абревіатурою МГИМО. Інститут, який підпорядковується міністерству закордонних справ РФ, з радянських часів вважається елітною школою підготовки дипломатів та шпигунів.
Міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау у цьогорічному інтерв’ю для Gazeta Polska так охарактеризував МГИМО: «Цей інститут був частиною грандіозного задуму радянського імперіалізму. МГИМО був інвестицією у функціонування цього імперіалізму… Випускники мали служити існуванню цієї імперії».
В польських державних структурах слова не розійшлися зі справами: з 2018 року Міністерство закордонних справ Польщі системно очищалися від випускників МГИМО – так само, як від співробітників, які співпрацювали з радянськими «органами». Станом на 2023 рік цей процес звільнення випускників «елітного» московського закладу успішно завершився.
Цікаво, що роль МГИМО у вихованні шпигунів не приховують й у самій РФ, причому на найвищому рівні. Рік тому помер колишній керівник Служби зовнішньої розвідки РФ (більш відома за російською абревіатурою СВР) Вячеслав Трубніков (до речі, випускник МГИМО). Інший випускни МГИМО, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, висловлюючись щодо смерті Трубнікова так прямо і заявив: «Служба зовіншньої розвідки та міністерство закордонних справ є близькими структурами, хоча б тому, що більшість МЗСівців та значна частина співробітників СВР – випускники МГИМО… Трубніков символізував в цьому сенсі близькість наших двох колективів, які… роблять спільну справу».
Біографії відомих радянських та російських шпигунів говорять самі за себе. Ніколай Леонов, генерал-лейтенант та заступник начальника Першого управління КГБ (зовнішня розвідка) – випускник МГИМО та викладач МГИМО після виходу на пенсію. Відомий шпигун Олег Гордієвський, агент КГБ, був випускником МГИМО. Генерал-майор СВР РФ Лев Соцков, який покінчив з собою минулого року, був випускником МГИМО. Андрій Бєзруков, російський шпигун-нелегал, затриманий у США, нині викладає у МГИМО. Список можна продовжувати дуже довго.
А що ж в Україні? В Україні випускників МГИМО допускають до ухвалення законів та розгляду державних таємниць.
Так, чи не найвідомішою випускницею МГИМО в українській владі є позафракційна депутатка Людмила Буймістер.
Вона народилася 1985 року в Москві у родині дипломатів. Вищу освіту також здобула у РФ – закінчила МГИМО. І, до речі, лише на кілька років «розминулася» у цьому інституті з відомою підлеглою Лаврова – Марією Захаровою. Як повідомляли українські ЗМІ, ймовірно, нинішня депутатка вперше відвідала Київ лише у 1998 році. Але переїзд до України відбувся ще пізніше. Достеменно відомо, що в 2002-2004 роках Буймістер працювала у головному офісі російської нафтової компанії ЮКОС, а пізніше продовжувала навчання у МГИМО.
Далі в офіційній біографії Людмили Буймістер – «красномовна тиша». І лише у 2012 році вона опиняється в українських бізнес-структурах. Починає працювати в компаніях, пов’язаних з олігархом Сергієм Тарутою, який на той час плідно співпрацює з російським бізнесом, зокрема, з росіянином Олегом Мкртчаном.
У 2019 році була обрана народною депутаткою 9 скликання по 223 округу (Шевченківський район міста Києва) від партії «Слуга народу» як безпартійна. Але з провладної фракції її зрештою «попросили» через систематичне порушення внутрішньофракційної дисципліни та протидію важливим законопроектам, зокрема й президентським. У жовтні 2021 року її виключили з фракції – останньою краплею стало голосування та виступи проти «антиолігархічного» закону. Хто ж проти роботодавців голосувати буде?
Короткий огляд її біографії викликає багато підозр. Тут і декілька років «білих плям» в біографії, і диплом МГИМО, і зв’язки з російськими та проросійськими бізнесменами, і вибори в Раду після довготривалої роботи в інших країнах. Так і неясно, коли та на якій підставі ця пані взагалі отримала українське громадянство, як вона знайшла тут таких лобістів своєї персони.
Екскерівник Служби зовнішньої розвідки 2019-21 рр Валерій Кондратюк зазначив, що Кремль купляв для своїх агентів посади навідь у вищих ешелонах СБУ. «З Москви платили гроші за такі призначення» – каже Кондратюк. Що заважало РФ купити місце депутатки для своєї людини?
Можливо, всі наші підозри виявляться марними, але перевірки і люстрації всіх випускників МГИМО та інших політиків і бізнесів, що мали довгі зв’язки з РФ і її спецслужбами, повинні стати актуальним аспектом нашої внутрішньої політики.
Артур Журбенко