Основні небезпечні наслідки дем-валідаторів

Ви впевнені, що не можна вибудувати гіпер-корупційну схему під керівництвом молодих антикорупціонерів ДемАльянсу при владі – заступника з транспорту Дмитра Ткачука, депутата і керівника КП Івана Фурлета та фахівця і кандидата у депутати Владислава Пучича?

02.11.2017 пройшло чергове засідання експертного клубу з журналістом Віктором Радчуком на тему «Міняємо виконавця чи змінюємо курс?» – з приводу звільнень/призначень заступників Житомирського міського голови.

Ефір пройшов не за заявленою темою обговорення: замість інституцій та політичного процесу, майже увесь час присвятили обговоренню казусів на транспорті. І в черговий раз Віктор Радчук питав про незрозумілі для людей валідатори. – Довелося в черговий раз відповідати про них, – я вирішив викласти письмово думки про це. Тобто, про найбільшу загрозу від їх впровадження – справжню мету Сергія Сухомлина, яку він реалізує під прикриттям, нібито, не замараної молоді. А також інші проблеми від впровадження валідаторів у громадському транспорті Житомира…

корупційний контроль за грошима

Оголошена мета впровадження валідаторів на транспорті – впровадження електронного квитка, точного обліку пасажирів та безготівкової оплати. Все це передбачає акумуляцію коштів, що сплачуватимуть пасажири, на рахунках якогось одного підприємства. Попередньо, таким підприємством планується визначити комунальне. І влада озвучує свої подальші дії: консолідує всі кошти пасажирів – і після цього буде оплачувати приватним перевізникам за перевезення відповідної кількості пасажирів.

Якщо б система була ідеальною, а всі залучені особи – роботами, без можливості корупційної поведінки, така б консолідація нічим би не загрожувала. В реальному ж житті не можна давати чиновникам чи політикам повний контроль над всіма грошовими потоками, бо рано чи пізно цей контроль починають використовувати з корупційною метою.

Чи є гарантія, що таке комунальне підприємство буде вчасно – протягом доби, перераховувати належні перевізникам кошти? Чи може статися так, що хтось не сподобається меру – наприклад, – фінансуватиме опозицію, або відмовиться сплачувати хабарі? – І «за вказівкою зверху», комунальне підприємство почне затримувати виплату коштів за вже фактично здійсненні перевезення. Це може тривати місяцями та й роками, допоки в судовому порядку перевізник не стягне належні кошти з підприємства. – Якщо ж влада змінить підприємство, що консолідує кошти за квитки, то й суд не допоможе! – Бо за час оскарження, гроші будуть витрачені, а нові платежі пасажирів будуть надходити на рахунки іншого підприємства, що визначить міська влада. Тобто, без хабарів та політичної прихильності міського голови, жоден приватний перевізник не зможе отримати свої гроші!

Це також стимулюватиме залишати маршрути, якщо буде небажаний переможець на конкурсах: тобі затримуватимуть виплати – а возити пасажирів треба постійно. Тобто за свої гроші купувати пальне, оплачувати роботу водіїв, ремонтувати маршрутки, без гарантії отримання передбаченої оплати за квитки. Власне, за такою ж схемою затримки платежів, та ж «Укрзалізниця» позбулася чесних постачальників, які вигравали тендери на «ProZorro» за низькою конкурентною ціною: їм затримували виплату коштів, у зв’язку із чим стало неможливим працювати без хабарів – а вартість цих хабарів необхідно було закладати в розрахунок собівартості товарів чи послуг «Укрзалізниці». Пройшов рік роботи на «ProZorro» і адміністрація УЗД нібито демонструє боротьбу з цією схемою оголошеннями на сайті (а не на ділі – реальним контролем розрахунків з боку підлеглих)!

Також є ризик, що всі гроші можуть банально вкрасти:

Вже є приклад з грошима НЕФКО на утеплення дитячих садочків Житомира, 12,5 млн. грн. з яких втрачена в збанкрутілому банку «Хрещатик». Чи може який-небудь директор комунального підприємства домовитися з керівництвом неплатоспроможного банку про розміщення в ньому рахунків – і отримати кредит на частину коштів? Може! А далі банк банкрутує, сплачені пасажирами гроші за квитки зникають. В той же час, пов’язана з директором інша фірма, залишається з безнадійним кредитом на 70-80% втрачених коштів – отриманим в обмін на розміщення коштів комунального підприємства. З коштів такого безповоротного кредиту сплатять хабарі правоохоронцям та менеджменту банку. Тобто, з’являється ризик втрати коштів ЖТТУ та приватних перевізників через певні маніпуляції керівництва такого «консолідатора»-валідатора грошових потоків на транспорті!

А ще такий директор комунального підприємства може підписати невигідні договори, чи програти судові процеси, що теж призведе до втрати коштів. Типова схема: зробити безпідставний борг через юридичні маніпуляції, а далі витрачати реальні кошти на погашення цього безпідставного боргу!

А може встановити високий відсоток вартості своїх послуг – в Україні були приклади, коли автостанції забирали 24% вартості автобусного квитка! Якщо «валідатор» отримає 10-15% комісії на своє підприємство, вивести кошти не проблема – технології напрацьовані на прикладі багатьох інших комунальних підприємств.

збільшення податкового навантаження

Зараз всі перевізники мінімізують сплату податків, що дозволяє знижувати собівартість перевезень. Тобто, економлять гроші бідних пасажирів, з чиїх кишень фінансувалися б додаткові податки – через більшу вартість квитків.

Якщо всі грошові потоки оплати за проїзд будуть заведені на одну юридичну особу, вона не зможе мінімізувати податкове навантаження! – тобто збільшаться видатки на запасні частини та дизпаливо – їх стане важче купувати контрабандними, а доведеться легально купувати за більш високими цінами, + ПДВ, податок на прибуток. І це в умовах, коли центральна влада системно недофінансовує Житомир з державного бюджету, і ми змушені з міського бюджету виплачувати зарплати лікарям, компенсувати пільгові перевезення пенсіонерів, чи фінансувати ПТУ. Давайте ще з власної кишені будемо цим махінаторам у Києві збільшувати сплату податків в сфері громадського транспорту, здорожчуючи собі вартість квитків?!

Консолідація грошових потоків та фіксація виручки, позбавляє можливості знаходитися на єдиному податку. Окрім цього, інформація з валідаторів буде «фактичною перевіркою» діяльності за податковим законодавством – тобто спростить розрахунок та донарахування податків. А платити за все це доведеться житомирянам, бо їздити у збиток, внаслідок сплати податків, з перевізників ніхто не буде – компенсують збільшення податкового навантаження підвищенням плати за проїзд…

додаткові витрати

Валідатори не одноразова інвестиція – видатки на них не зводяться лише до разової купівлі пристроїв! – А на це вже витратили 7+ млн. грн. і планують ще декілька мільйонів! – Не рахуючи видатків на підприємство депутата Івана Фурлета.

Утримання валідаторів, їх ремонт, видаткові матеріали – термопапір для друку квитків та інше, ліцензії на програмне забезпечення, підключення до інтернету, штат системи клірингу та договорів (зарплата юристів та бухгалтерів з банківськими комісіями) – все це постійні додаткові видатки, які збільшуватимуть собівартість квитків.

Не дозволять валідатори і звільнити всіх кондукторів: бо без контролю, переважна частина пасажирів будуть їздити безквитково. Автор постійно стикається з тим, що пасажири, які виходять з тролейбусу, протягують квитки – так би мовити з метою економії (взяти і не платити – продемонструвавши кондуктору). І коли в людей буде розуміння необхідності нормальної оплати за проїзд, щоб не зникали маршрути і не збанкрутувало ЖТТУ, невідомо. А поки що – їх людина-контролер має примушувати сплачувати за проїзд – а не валідатори, що тихесенько висять…

Не допоможуть і рейди, бо скласти протокол про безквитковий проїзд без паспорта у громадянина, майже неможливо – затримувати ж і встановлювати особу, контролери не зможуть. Поліція теж не буде системно чергувати на транспорті – в неї і так не вистачає штату, щоб виконувати ще й обов’язки контролерів – замість звільнених в ЖТТУ.

Спрощуючи до одного речення: ми будемо платити за працевлаштування Івана Фурлета та його команди з власної кишені, без жодної користі для житомирян! – І вже платимо сотні тисяч бюджетного фінансування його підприємства та витратили мільйони на валідатори. А грошей все не вистачає, Ваня Фурлет зі своїм другом-заступником просили міськраду виділити додаткові мільйони на валідатори…

махінації з обліком пільговиків

Якщо буде впроваджена оплата пільгового проїзду – а не видані (монетизовані) кошти на руки пенсіонерам, то видатки бюджету будуть рахуватися за показниками цих валідаторів. Тобто, їх можуть намалювати на всю необхідну суму коштів міського бюджету, які міський голова захоче вивести без депутатів. А далі – стандартна схема з виведенням коштів з ЖТТУ якими-небудь аудитами Світлани Сухомлин, консалтингом, оплатою програмного забезпечення, чи ремонтів/будівництва за завищеною ціною.

Про те, що давати на руки пенсіонерам живі кошти ніхто не буде, свідчить позиція влади при вирішенні цих питань на останніх міськвиконкомах. А саме – встановлення загального безкоштовного проїзду – без обмежень за кількістю поїздок, з наступним визначенням часу. Ініціативу ж Анатолія Лисенко віддати пільговикам відповідну кількість наявних коштів міського бюджету – нехай це буде лише 10-15 поїздок на місяць, проігнорували.

Тобто, в майбутньому, Сергій Сухомлин зможе не ділитися з депутатським корпусом: дем-валідатори намалюють відповідну кількість пільговиків і ЖТТУ виставить рахунок міському бюджету. У разі якщо депутати не проголосують – ці кошти комунальне підприємство зможе стягнути і в судовому порядку.

Свого часу, коли в законах прописали «тарифну різницю», деякі підприємливі мери з підконтрольними директорами теплокомуненерго та водоканалами, чи навіть приватними концесіонерами, так і зробили: завищували собівартість, обмежували тариф і потім, через суд, стягували «тарифну різницю». Тобто це буде не винахід – а вже валідаторна модифікація на пільгових перевезеннях апробованої схеми виведення бюджетних коштів…

Богдан Бондаренко